Ухвала суду № 134087258, 13.02.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2660/26

Провадження № 2-з/638/76/26

УХВАЛА

Іменем України

13 лютого 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Смирнов В.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Каленик Олександра Володимировича звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якому просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони реєстраційних дій щодо майна: квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2209461563101 до вирішення спору по-суті.

Заява обґрунтована тим, що заявник має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди майну, завданої залиттям квартири. Так, внаслідок безгосподарного ухилення від обов`язку утримувати своє майно у належному технічному стані, не наносити шкоду майну інших осіб настали негативні наслідки у вигляді пошкодження майна: оздоблення та опорядження квартири, меблі індивідуального дизайнерського виготовлення, електротехнічне обладнання, завдано моральної шкоди. Зазначений факт підтверджується Актом про залиття №15 ДП ЖКХ АТ «Трест Житлобуд-1» від 05.11.2026 року, яким встановлено комісійно, що одною з причин затоплення стала протиправно переміщена на холодну зону батарея (радіатор) опалення. Відповідачка має у власності квартиру, з якої вчинене залиття: АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2209461563101, на підставі договору купівлі-продажу зареєстрована за номером 64 від 11.01.2021 року ПН ХНМО Кошель Т.В., вартість на момент вчинення правочину становить 1101260.00 грн (один мільйон сто одна тисяча двісті шістдесят гривень). Розмір шкоди, яка завдана майну Заявників орієнтовно і попередньо сягає 902081.50 грн (дев`ятсот дві тисячі вісімдесят одна гривня п`ятдесят копійок), що є суттєвою сумою у порівнянні із вартістю майна, на яке може бути звернуте стягнення у порядку виконання рішення суду та спонукатиме Відповідачку до активних дій, спрямованих на виконання рішення суду добровільно та вчасно, у порядку, передбаченому законом. Ціна позову попередньо становить: 902081.50 + 120000 грн моральної шкоди + 26600 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, витрати на усунення наслідків затоплення + 10000 грн + 12301.32 грн на проведення експертної оцінки в Харківському НДЕКЦ МВС а разом: 1070982.82 (один мільйон сімдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні вісімдесят дві копійки), що складає до вартості майно, щодо якого заявляється забезпечення і яке є єдиним відомим майном, стягнення на яке може забезпечити виконання рішення суду. Враховуючи характер спірних правовідносин, а саме підготовку позовної заяви про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, недосягненням конкретних шляхів досудового вирішення спору, а так само й той факт, що власником майна є іноземний елемент, громадянка Республіки Іран, яка постійно у житлі не проживає, і наявний у реєстрі нерухомого майна запис про титульне право власності на ім`я Відповідачки на це єдине майно в Україні як юридичний зв`язок з Україною, існує обґрунтований ризик, що спірне майно може бути протиправно відчужене, або можуть мати місце інші зловживання правом титульного власника до вирішення спору по-суті: відчуження майна, залишення території України (неповернення з-за кордону) з метою ухилення від виконання рішення суду, уникнення юридичної відповідальності за завдані збитки. Відчуження майна Відповідачкою або проведення інших реєстраційних може потенційно призвести до суттєвого погіршення правового становища Позивача, призведе до порушення його права на звернення за судовим захистом та його права на справедливий судовий розгляд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 12.02.2026 справу передано судді В.А. Смирнову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Так заявник просить заборони реєстраційних дій щодо майна: квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2209461563101 до вирішення спору по-суті.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі№ 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року справі № 295/5244/22, від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18 (провадження № 61-15167св21).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

У постанові від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Матеріали заяви свідчать про те, що предметом спору є стягнення витрат за завдання шкоди майну, внаслідок залиття квартири у розмірі орієнтовно 902 081,50 грн., тобто у даній справі будуть заявлені вимоги майнового характеру.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зважаючи на те, що позов має майновий характер, між сторонами дійсно виник спір, зокрема, щодо стягнення витрат за завдання шкоди майну, внаслідок залиття квартири з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у розмірі орієнтовно 902 081,50 грн., існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також обґрунтоване припущення щодо можливості відчуження майна на користь третіх осіб, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони реєстраційних дій щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Такий вид забезпечення позову у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору та співмірний із заявленими позивачами вимогами, а невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно п. 1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст.149-153,157,247,258-260,261,353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони реєстраційних дій щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2209461563101 до вирішення спору по-суті.

Копію ухвали направити для виконання до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 40214227, адреса:61003, м. Харків, пл. Павлівська, буд. 4).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя В.А.Смирнов