Рішення № 134085879, 16.02.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №305/3609/25

Провадження по справі 2/305/1000/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Шемоти М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", представником якого є Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

30.09.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ""Фінансова компанія "Кредит-Капітал", представником якого єУсенко Михайло Ігорович, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що 31.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №102371411 відповідно до умов якого відповідачці було надано грошові кошти у розмірі 3000 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені Кредитним договором. Згідно п.7.1. кредитного договору цей Договір, набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Для отримання кредитних коштів відповідачка здійснила заповнення заявки на отримання кредиту на веб-сайті кредитодавця. Після прийняття рішення надати кредит відповідачці, Товариство надіслало в Особистий кабінет відповідачки проєкт Кредитного договору (оферта). Відповідачка ознайомившись з умовами кредитування визначеними в проєкті договору підтвердила його підписання (акцепт). Для підписання договору інформаційно-комунікаційна система надіслала ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору, отриманий код відповідачка використала для підписання відповіді про прийняття пропозиції Кредитодавця щодо укладення Договору про споживчий кредит. Електронна форма індивідуальної частини укладеного Кредитного договору розміщена в його Особистому кабінеті. Тобто, укладаючи Кредитний договір ОСОБА_1 та Кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст.6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та відповідачкою не був би укладений. Після чого, укладений Кредитний договір було розміщено в особистому 2 кабінеті відповідачки, якій в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої відповідачкою в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі, що підтверджується Платіжним дорученням. Окрім цього, 24.09.2024 між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №112 МЛ/Т від 24.09.2024. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором №102371411 від 31.05.2024, що укладений між Кредитодавцем та відповідачкою. Зазначає, що сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором були передані позивачу від первинного кредитора згідно Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024. Сума заборгованості ОСОБА_1 , становить 11772 гривень, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 3000 гривень, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 3997,56 гривень, прострочена заборгованість за комісією становить 330 гривень, сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 4444,44 гривень. Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідачки та виконання кредитних зобов`язань, а саме: надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. №23929635/6457 від 12.08.2025. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №102371411 від 31.05.2025 в загальному розмірі 11772 гривні на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривень та суми 8000 гривень - витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 09.10.2025 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

Відповідачка, ОСОБА_1 , була належним чином повідомленою про наявність ухвали про відкриття провадження по справі від 09.10.2025, оскільки копії ухвали про відкриття провадження по справі, копії позову та долучені до нього документи, направлялися за місцем реєстрації відповідачки і відповідно до роздруківок трекінгу відправлень Укрпошти від 22.10.2025, 28.11.2025, 22.01.2026, вбачається, що були "вручені одержувачу". Окрім цього, з огляду на відсутність відомостей про інше місце перебування ОСОБА_1 , Рахівський районний суд 10.11.2025, 08.01.2026, розміщував оголошення на офіційному сайті судової влади, що є також належним повідомленням відповідачки відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, однак відзиву на день судового розгляду справи відповідачка не надала.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачкою у встановлений законом строк відзив не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 31.05.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №102371141, згідно з умовами якого відповідачка отримала 3000 гривень (п.1.2), строком на 345 днів з 31.05.2024 (п.1.3), зі сплатою процентів за користування кредитом: процентна ставка протягом першого розрахункового періоду 511% річних; процентна ставка протягом решти строку кредитування 511% річних. Договором передбачено комісію за надання кредиту 345 гривень, тобто 11,50% від суми кредиту.

З цим Договором та Графіком платежів та заявкою на отримання кредиту до договору №102371141 ОСОБА_1 , була ознайомленою до укладення Договору й до них приєдналася підписавши Договір, зокрема проставивши 31.05.2024 о 15 годині 23 хвилини електронний підпис одноразовим ідентифікатором 262213, відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як власноручний підпис.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 провадження №61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Зазначений вище договір, який укладений був з відповідачкою включає всі істотні умови для відповідного виду договору та він підписаний сторонами, зокрема ОСОБА_1 , шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та ст.639 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.526, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Факт переказу кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням №90051530 від 31.05.2024, відповідно до якого кошти в сумі 3000 гривень були перераховані первіснимкредитором на картку № НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов договору ОСОБА_1 , зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим згідно з випискою з особового рахунку відповідачка має заборгованість станом на 20.08.2025 у розмірі 11772 гривні.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). А згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Позивач надав докази відступлення прав вимоги від первинного кредитора правонаступнику.

Судом встановлено, що 24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», укладено Договір відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №102371411 від 31.05.2024.

Згідно з витягом з Реєстру боржників №485 до Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 до позивача перейшло право вимоги до Тафійчукза кредитним договором №102371411 від 31.05.2024 у розмірі 11772 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000 гривень; заборгованість за процентами 3997,56 гривень; заборгованість за комісією - 330 гривень; заборгованість по неустойці - 4444,44 гривень.

Правильність поданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачкою не оспорювався, а відтак такий розрахунок є належним та допустимим доказом, який підтверджує заборгованість за укладеним договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.83 ч.3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Отже, Позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення договору позики, та договору факторингу, за яким він набув права вимоги первинного кредитора, та наявність заборгованості у ОСОБА_1 .

Відповідачка не надала жодних доказів, які б підтверджували факт виконання нею зобов`язань за договором.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.

Позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання відповідачкою умов договору, а відповідачка жодних доказів відсутності у неї заборгованості перед позивачем не надала, суд вважає, що позов у частині стягнення 3000 гривень суми основного боргу, 3997,56 гривень - нарахованих процентів, 330 гривень комісії, підлягає до задоволення.

Водночас, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє по цей час.

Таким чином, стягнення неустойки за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

З огляду на викладене, суд відмовляє у стягненні 4444,44 гривень неустойки, оскільки в Україні з 24.02.2022 по цей час діє воєнний стан на всій території, отже відповідачка звільнена від сплати неустойки за прострочення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Так, судом задоволено позовні вимоги на 62,24% від заявлених (7327,56 : 11772 х 100).

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст.ст.133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв`язку із розглядом справи в суді позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 гривні, суд стягує з відповідачки на користь позивача 1507 гривень 72 копійки, судових витрат на оплату судового збору, що пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, з-поміжіншого належать витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 133 ЦПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, детальний опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 20.08.2025, що підтверджує факт надання правничої (правової) допомоги, акт №Д/2366 наданих послуг, з яких убачається, що вартість наданих адвокатом послуг за зустрічі та консультації щодо перспективи судового врегулювання, складання та подання до суду позовної заяви, супровід справи в суді становить 8000 гривень.

Враховуючи вказане, позивачем доведено надання йому адвокатом правової допомоги.

Водночас процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката (ч.6 ст.137 ЦПК України).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

За висновками Об`єднаної Палати Верховного Суду усправі №922/445/19 (постанова від 03.10.2018) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

У справі №755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020) Велика Палата Верховного Суду також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Відповідачка жодних заперечень щодо заяви про відшкодування судових витрат та доказів неспівмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу або завищення їх розміру суду не надала.

З огляду на необхідність дотримання принципу співмірності розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаної роботи, суд визначає їх в сумі 4979,20 гривень, що пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (62,24%).

На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" суму заборгованості за кредитним договором №102371411 від 31 травня 2024 року в розмірі 7327 (сім тисяч триста двадцять сім) гривень 56 копійок, з яких: 3000 (три тисячі) гривень - заборгованість за тілом кредиту; 3997 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 56 копійок - заборгованість за процентами; 330 (триста тридцять) гривень - заборгованість за комісією.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 4444 (чотири тисячі чотириста сорок чотири) гривні 44 копійки - суми заборгованості за пенею -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 4979 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесять дев`ять) гривень 20 копійок, витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" судові витрати, судовий збір, в сумі 1507 (одна тисяча п`ятсот сім) гривень 72 копійки.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, 4 поверх, код ЄДРПОУ: 35234236).

Відповідачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк