Ухвала суду № 134073485, 11.02.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8604/22

1-кп/308/1207/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022070000000010, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.01.2022 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362 та ч. 2 ст. 358 КК України,

встановив:

у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на стадії підготовчого судового засідання перебуває обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

29.10.2025 від представника потерпілої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 надійшла заява, у якій зазначає, що прокурор ОСОБА_11 пропонує у судовому засіданні виконати вимоги ст. 350 КПК України та постанову Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 17.01.2024 у справі №308/9995/17, підтримує позицію прокурора та просить суд розглянути клопотання про повернення спільного майна потерпілій ОСОБА_7 , що буде підтвердженням належного виконання постанови Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 17.01.2024 у справі №308/9995/17.

09.12.2025 представник потерпілої ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_8 , звернувся до суду із клопотанням, в якому просив суд накласти арешт на рухоме і нерухоме майно обвинуваченої у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтоване тим, що потерпілій ОСОБА_7 діями обвинуваченої ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду, що стало підставою для звернення до суду з цивільним позовом. Тому, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення просить суд накласти арешт на майно обвинуваченої ОСОБА_4 .

09.12.2025 представник потерпілої ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_8 , подав до суду клопотання про допит у даному кримінальному провадженні у якості свідків громадян ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які можуть повідомити з приводу обставин даного кримінального правопорушення.

29.12.2025 та 20.01.2026 представник потерпілої ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_8 , подав до суду клопотання про обрання щодо обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу відсторонення від посади та накладення арешту на її майно.

Клопотання мотивовані з посиланням на те, що діями обвинуваченої ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду, що стало підставою для звернення до суду з цивільним позовом. Зазначено, що ОСОБА_4 умисно не виконує постанову Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 17.01.2024 у справі №308/9995/17, що є складом нового кримінального правопорушення.

З метою забезпечення цивільного позову, просить накласти арешт на майно обвинуваченої, а також відсторонити її від посади.

Прокурор у судовому засіданні просив вирішити подані представником потерпілої ОСОБА_7 , адвокатом ОСОБА_8 , клопотання на розсуд суду.

Водночас прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд, оскільки вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.

Захисники обвинуваченої у судовому засіданні заперечували щодо задоволення поданих представником потерпілої ОСОБА_7 , адвокатом ОСОБА_8 , клопотань, з мотивів їх необґрунтованості. Водночас не заперечили щодо призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала позицію захисників щодо клопотань представника потерпілої, адвоката ОСОБА_8 . Щодо призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні не заперечувала.

Представник потерпілої ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_8 , підтримав подані ним клопотання та просив їх задовольнити. Не заперечував проти призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.

Представник потерпілого ОСОБА_9 , адвокат ОСОБА_10 , подані представником ОСОБА_8 клопотання просив вирішити на розсуд суду. Просив призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

Щодо заяви представника потерпілої ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 , від 29.10.2025 про повернення спільного майна потерпілій ОСОБА_7 на виконання постанови Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 17.01.2024 у справі №308/9995/17.

Суд констатує, що заявник у рамках підготовчого судового засідання звернувся з клопотанням про виконання судового рішення у цивільній справі, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадженя» Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів , зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

З огляду на те, що для виконання рішень у цивільних справах законом встановлена окрема процедура, і у рамках підготовчого засідання у кримінальному провадженні КПК України не передбачає можливості виконання судових рішень у цивільних справах, суд доходить висновку про повернення заяви особі, яка її подала.

Щодо клопотання від 09.12.2025 представника потерпілої ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 , про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно обвинуваченої у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_4 , клопотання від 29.12.2025 та від 20.01.2026 про обрання запобіжного заходу відсторонення від посади та накладення арешту на майно обвинуваченої ОСОБА_4 .

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Крім того, за пунктом 4 частиною 2 даної статі визначено, що арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Положеннями частини 1 статті 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися цивільний позивач.

Частиною 3 даної статті передбачено, що у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

У відповідності до пунктів 4 та 5 частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Суд зазначає, що при розгляді поданого до суду клопотання, враховує етап судового розгляду, на якому подано дане клопотання, а тому досліджує тільки зміст обвинувального акта, зміст поданого клопотання та доданих до нього матеріалів.

На момент розгляду клопотання суд вважає, що факт завдання цивільним позивачам матеріальної шкоди підлягає доказуванню під час судового розгляду, оскільки за змістом обвинувального акта матеріальна шкода відсутня.

При цьому суд керується положенням ст. 91 КПК України, що саме підлягає доказуванню в кримінальному провадженні, як і те, на кому лежить обов`язок доказування відповідно до ст. 92 КПК України.

В свою чергу зміст обвинувального акта не містить відомостей про розмір шкоди, завданої злочином, як майнової так і моральної шкоди.

Подане до суду клопотання не містить відповідних доказів, що обґрунтовують визначений цивільними позивачами розмір матеріальної та моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню.

Суд вважає, що наявність пред`явленого у кримінальному провадженні самого по собі цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої злочином не є та не може бути автоматичною підставою для задоволення клопотання про арешт майна цивільного відповідача, як особи.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи. При цьому майно має бути визначеним, однак в клопотанні про накладення арешту ставиться питання про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність на даному етапі судового розгляду підстав для задоволення клопотання цивільного позивача про накладення арешту на майно цивільного відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади.

Відповідно КПК України не наділяє правом потерпілих, або ж їх представника звертатись до суду із клопотанням про відсторонення особи від посади.

З огляду на викладене суд вважає, що у задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , слід відмовити.

При цьому судом заслухано думку прокурора, який просив призначити справу до судового розгляду, обвинуваченої, її захисників, представників потерпілих, які не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду, враховуючи те, що підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України не встановлено, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Вирішуючи клопотання представника потерпілої про виклик свідків суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту та витребування певних речей чи документів.

З метою забезпечення принципу змагальності сторін та їх рівності у поданні доказів згідно положень ст. 22 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 слід задовольнити повністю, викликати та допитати у якості свідків: ОСОБА_12 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_13 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_14 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_15 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_16 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Разом з тим 13.07.2022 потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_9 подано до суду цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочинів приватним нотаріусом ОСОБА_4 , зазначивши цивільним відповідачем обвинувачену ОСОБА_4 .

Вирішуючи питання щодо пред`явлених до суду позовних заяв, суд виходить з норм ч.ч. 1, 4 ст. 128 КПК України, за якими особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння; форма і зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 та ч. 2 ст. 62 КПК України права та обов`язки цивільного позивача, цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Крім того ч. 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом; якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

З огляду на вищевказане та на відповідність цивільного позову загальним вимогам щодо форми і змісту позовної заяви, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України, суд вважає наявними підстави для прийняття до розгляду вищевказаного цивільного позову та визнання по кримінальному провадженню потерпілу ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_9 цивільними позивачами. Визнати обвинувачену ОСОБА_4 цивільним відповідачем.

Керуючись ст. 27, 128, 155, 171, 173, 314-316, 369-372, 392 КПК України, суд

постановив:

заяву представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 від 29.10.2025 про повернення спільного майна потерпілій ОСОБА_7 , на виконання постанови Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 17.01.2024 у справі №308/9995/17, повернути заявнику.

У задоволенні заяв представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про накладення арешту на майно обвинуваченої ОСОБА_4 від 09.12.2025 відмовити.

У задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу відсторонення від посади та накладення арешту на майно обвинуваченої ОСОБА_4 від 29.12.2025 та клопотання про відсторонення від посади від 20.01.2026 відмовити.

Кримінальне провадження №12022070000000010, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.01.2022 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 362 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 16 лютого 2026 року в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою м. Ужгород, вул. Загорська, 53.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_9 , пред`явлений до обвинуваченої ОСОБА_4 , про відшкодування майнової та моральної шкоди прийняти до розгляду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022070000000010 від 13.01.2022.

Визнати потерпілу ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_9 цивільними позивачами. Визнати обвинувачену ОСОБА_4 цивільним відповідачем.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників провадження.

Клопотання представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про допит свідків задовольнити.

Викликати та допитати у якості свідків:

- ОСОБА_12 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_13 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_14 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_15 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_16 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1