Ухвала суду № 134073353, 12.02.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Пересипський районний суд міста Одеси

Справа №523/3116/26

Провадження №1-кс/523/2357/26

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного та його захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому, дистанційному судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в приміщенні суду, клопотання слідчого в кримінальному провадженні №42025164220000084 від 09 грудня 2025 рокупро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, утримуючого малолітню дитину, учасника бойових дій, не судимого, військовослужбовця Державної прикордонної служби України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

в с т а н о в и в:

11 лютого 2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_7 , погоджене заступником керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , якого підозрюють одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за таких обставин.

Військовослужбовець військової служби за контрактом ОСОБА_6 , обіймаючи посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ), будучи, відповідно до примітки 1 до ст.364 КК України, службовою особою, працівником правоохоронного органу, виконуючи 30 грудня 2025 року службові обов`язки з охорони державного кордону у пункті пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_2», познайомився з громадянином України ОСОБА_9 , який в`їжджав на територію України з території Республіки Молдова, в ході спілкування з яким дізнався інформацію, що останній має намір ввести на територію України для власного споживання риб`ячу ікру, вагою 5 кг.

В цей же час у ОСОБА_6 виник неправомірний умисел, спрямований на особисте незаконне збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 , за формальне здійснення прикордонного контролю, зокрема, уникнення проведення «поглибленого контролю» у вигляді проведення перевірок особистих речей, тощо, не створення штучних перешкод та сприяння у безперешкодному переміщенні товарів через державний кордон України, а також на особисте збагачення.

Реалізуючи цей умисел ОСОБА_6 надав ОСОБА_9 належний йому номер мобільного телефону НОМЕР_2 та сказав зв`язатися з ним у день, коли той має намір в`їжджати на територію України з риб`ячою ікрою та погодити дату та час, що б ОСОБА_6 виконував свої службові обов`язки із здійснення прикордонного огляду транспортних засобів, а також ОСОБА_6 повідомив в ОСОБА_9 вимогу надати йому неправомірну вигоду у розмірі 500 (п`ятисот) доларів США, за невчинення ним належного огляду його транспортного засобу. Окрім того, ОСОБА_6 додатково повідомив, що в разі відмови у наданні йому таких грошових коштів ОСОБА_9 буде значно ускладнена процедура проходження прикордонного контролю.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_6 є службовою особою ДПСУ, яка наділена певними владними повноваженнями та організаційно-розпорядчими функціями, ОСОБА_9 був вимушений погодитись на неправомірні дії останнього.

В подальшому ОСОБА_9 , пам`ятаючи раніше озвучені ОСОБА_6 погрози та сприймаючи їх реально, усвідомлюючи, що останній може ними скористатися для здійснення перепон ОСОБА_9 для перетину державного кордону України, 08 лютого 2026 року з належного йому номеру мобільного телефону НОМЕР_3 , через додаток «WhatsApp», зателефонував на вищенаведений номер ОСОБА_6 та повідомив, що 09 лютого 2026 року він має намір прибути з території Республіки Молдови на територію України на транспортному засобі, де має намір перевести 10 кг риб`ячої ікри.

Володіючи вищевказаною інформацією, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_6 повідомив, що період часу з 13 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин 09 лютого 2026 року він буде тимчасово виконувати обов`язки з огляду невантажних транспортних засобів, що прибувають на територію України з Республіки Молдови, а тому ОСОБА_9 повинен прибути на пункт пропуску для проходження прикордонного контролю саме в цей період часу, на що останній вимушено погодився.

Продовжуючи реалізацію вищезазначеного, в період часу з 07 години 05 хвилин до 13 години 05 хвилин 09 лютого 2026 року ОСОБА_6 , використовуючи власний номер мобільного телефону НОМЕР_2 та додаток «WhatsApp», здійснював дзвінки та надсилав повідомлення на номер телефону ОСОБА_9 , в яких здійснював керування його діями щодо проходження ним прикордонного контролю, з метою щоб огляд транспортного засобу ОСОБА_9 було здійснено саме ним, тобто забезпечено в`їзд на територію України без обов`язкового огляду транспортного засобу.

О 13 годині 05 хвилин 09 лютого 2026 року ОСОБА_6 , перебуваючи на території автомобільного пункту пропуску «Старокозаче-Тудора», розташованого на відстані приблизно 6 км від с. Старокозаче, Білгород-Дністровського району, Одеської області, на автошляху Р-72 та, перебуваючи в наряді з огляду транспортних засобів, діючи умисно, з корисливих мотивів та метою особистого збагачення, достовірно знаючи про знаходження в транспортному засобі «Volkswagen Passat», н/з НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_9 товарів, які потребують поглибленого прикордонного огляду, здійснив формальний огляд вищевказаного транспортного засобу та пропустив його на територію України.

10 лютого 2025 року, завершуючи реалізацію вищенаведеного неправомірного умислу, ОСОБА_6 призначив ОСОБА_9 зустріч за адресою: Одеська обл., м. Білгород - Дністровський, пров. Бебеля, 2А, де близько 10 години 40 хвилин цієї ж доби, перебуваючи в автомобілі «Volkswagen Passat», н/з НОМЕР_4 , на виконання раніше озвучених вимог, отримав від ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 1000 доларів США (що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України, станом на 10 лютого 2025 року становило 43020 грн) за формальне здійснення прикордонного контролю, зокрема, уникнення проведення «поглибленого контролю» у вигляді проведення перевірок особистих речей, тощо, не створення штучних перешкод та сприяння у безперешкодному переміщенні товарів через державний кордон України, що мали місці 09 лютого 2026 року.

Після отримання неправомірної вигоди дій неправомірна діяльність ОСОБА_6 була припинена та його затримано в порядку ст.208 КПК України, а 11 лютого 2025 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилаються на обґрунтованість вказаної підозри та наявність ризиків: переховування від органу досудового розслідування, суду; знищення, схову або спотворення будь-якої речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання провадженню іншим чином; незаконного впливу на свідків в цьому ж провадженні, а також продовження вчинення злочинної діяльності.

З`ясувавши думку прокурора - в підтримку внесеного клопотання, заперечення сторони захисту (з підстав вчинення органом досудового розслідування провокативних дій, недоведеності статусу службової особи, ознак вимагання, заявлених ризиків, а також наявності у підозрюваного міцних соціальних зв`язків тощо), слідчий суддя дійшов наступного.

Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві розслідується кримінальне провадження №42025164220000084 від 09 грудня 2025 року, за ознаками ч.3 ст.368 КК України, в якому процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому слідчий суддя зазначає, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду з прав людини, у п-п. «с» п.1 ст.5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру. У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства (1994), суд визначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Обґрунтованість підозри доводиться: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05 січня 2026 року (про конкретні обставини вчинених ОСОБА_6 неправомірних дій, які в цілому відповідають пред`явленій тому підозрі); протоколом огляду і вручення грошових коштів від 10 лютого 2026 року (про вручення свідку 10 грошових купюр, номіналом 100 доларів США, з яких 8 купюр є імітаційними, із зазначенням серійних номерів та наступним ксерокопіюванням); протоколом затримання ОСОБА_6 від 10 лютого 2026 року (про вилучення із його одягу вищезазначених грошових купюр); протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 10 січня 2026 року (про обставини передання підозрюваному неправомірної вигоди); посадовою інструкцією та іншими письмовими доказами стосовно правового статусу затриманої особи; а також іншими матеріалами кримінального провадження, в їх сукупності.

На думку слідчого судді, первинно зібраних слідчим доказів достатньо для обґрунтування підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Незважаючи на отримані в суді дані про перше притягнення до кримінальної відповідальності, наявність у ОСОБА_6 малолітньої дитини, а також статусів військовослужбовця правоохоронного органу та учасника бойових дій, оцінюючи доводи слідчого та прокурора про наявність доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у взаємозв`язку із тим, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку підозрюваного та виконання останнім процесуальних обов`язків в межах даного кримінального провадження, слідчий суддя з цим погоджується, виходячи з наступного.

ОСОБА_6 , будучи обізнаним про ступінь тяжкості повідомленого йому злочину та покарання, яке може загрожувати в разі визнання його винуватим, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, що цілком відповідає практиці ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» де зазначено що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення підозрюваним території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

Вищезазначене, на думу слідчого судді, обґрунтовує існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим, застосування більш м`якого запобіжного заходу не є виправданим.

Органом досудового розслідування продовжується здійснення слідчих дій в провадженні, в тому числі за участі свідків, що не виключає того, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, надасть тому можливість здійснювати неправомірний вплив на свідків для надання показань, які б допомогли підозрюваному уникнути відповідальності за вчинене.

Необхідно також виходити і із передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином існує ризик можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків в даному кримінальному провадженні.

Підозрюваний володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставинами, що є предметом доказування у кримінальному провадженні. Згідно фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 розробив план, спрямований на незаконне збагачення шляхом використання свого службового становища, у тому числі з можливостю здійснення впливу, в силу займаної посади та знайомств.

У зв`язку із викладеним органом досудового розслідування вживаються заходи щодо встановлення інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення розслідуваного злочину, зокрема серед співробітників НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Окрім того, з метою конспірації, підозрюваний для спілкування використовував мобільні додатки, а тому він може вжити заходи щодо видалення такого листування, перейменування контактів телефонної книги тощо, тобто безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

ОСОБА_6 має статус військовослужбовця, а відтак, не виключається, що останній, з метою уникнення від відповідальності за розслідуваний в даному кримінальному провадженню злочин, може також вчинити й інше діяння, пов`язане з ухиленням від проходження військової служби.

Суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , є однією з основних загроз національній безпеці, що підриває як довіру населення до держави, так і спроможність державних службовців захищати національні інтереси через використання посади для власного збагачення, сповільнює економічний розвиток, руйнує державні інституції, знецінює освіту та особисті досягнення, згубно впливає на моральні принципи в суспільстві.

З урахуванням особи підозрюваного, обставин вміненого тому злочину (розмір неправомірної вигоди, яка вимагалася, дорівнював 1000 доларів США), а також значної прибутковості вміненої тому незаконної діяльності, слідчий суддя вважає, що запропонований слідчим та прокурором розмір застави, як альтернативи триманню під вартою, забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, не виключається, що заставодавцем можуть бути не лише члени сім`ї та близькі родичі підозрюваного, а й будь - які інші фізичні чи юридичні особи, чиє фінансове становище дозволить внести визначений розмір застави.

Керуючись ст.ст.176-178,183,184,193 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_7 - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - до 10 квітня 2026 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативи триманню ОСОБА_6 під вартою, - у розмірі 80 (восьмидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн.

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Код ЄДРПОУ отримувача: 26302945; р/р UA418201720355249001000005435; банк: Державна казначейська служба України; МФО 820172, після чого ОСОБА_6 звільняється з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: не відлучатися за межі населеного пункту за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування, із встановленою останнім періодичністю; утримуватись від спілкування із допитаними свідками в даному провадженні з питань, що є предметом досудового розслідування; здати на зберігання до Головного управлянні Державної міграційної служби України в Одеській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - на строк до 10 квітня 2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному (обвинуваченому) або заставодавцю наслідки невиконання обов`язків, передбачених частинами 8, 10, 11 ст.182 КПК України, а саме: у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомленим не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана впродовж п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1