Рішення № 134073193 від 09.02.2026 , Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №504/122/25

Провадження №2/504/975/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4, код ЄДРПОУ: 35625014) до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 166997,42 грн. з яких:

Заборгованість за договором позики № 79593563 в розмірі 30951,00 грн., з яких 9000,00 грн. сума заборгованості за тілом позики, 21951,00 грн. заборгованість за відсотками за користування коштами;

Заборгованість за договором позики № 2763443 в розмірі 13600,00 грн, з яких 4000,00 грн. сума заборгованості за тілом позики, 9600,00 грн. заборгованість за відсотками за користування коштами;

Заборгованість за кредитним договором № 01989-02/2024 в розмірі 57375,00 грн, з яких 15000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 42375,00 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами;

Заборгованість за кредитним договором № 1404147 в розмірі 40562,42 грн, з яких 5499,99 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 32312,43 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами; 2750,00 заборгованість за пенею;

Заборгованість за кредитним договором № 7590356 в розмірі 24509,00 грн, з яких 5500,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 14509,00 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами; 4500,00 заборгованість за штрафами та пенею.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

06.02.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79593563.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів`та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір Факторингу № 14/06/2021, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договорами.

Так, згідно до реєстру боржників №25 від 20.06.2021 року до Договору факторингу № 14/06/2021, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 30951,00 грн., з яких 9000,00 грн. сума заборгованості за тілом позики, 21951,00 грн. заборгованість за відсотками за користування коштами.

Окрім того, 12.02.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2763443.

Так, згідно до реєстру боржників №26 від 24.06.2024 року до Договору факторингу № 14/06/2021, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 13600,00 грн, з яких 4000,00 грн. сума заборгованості за тілом позики, 9600,00 грн. заборгованість за відсотками за користування коштами;

Окрім того, 02.02.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 01989-02/2024.

24.05.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір Факторингу № 24052024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договорами.

Так, згідно до реєстру боржників від 24.05.2024 року до Договору факторингу № 24052024, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 57375,00 грн, з яких 15000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 42375,00 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами;

Окрім того, 25.01.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 1404147.

14.10.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір Факторингу № 14102024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договорами.

Так, згідно до реєстру боржників від 14.10.2024 року до Договору факторингу № 14102024, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 40562,42 грн, з яких 5499,99 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 32312,43 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами; 2750,00 заборгованість за пенею;

Окрім того, 16.02.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7590356.

27.09.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір Факторингу № 27092024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договорами.

Так, згідно до реєстру боржників від 27.09.2024 року до Договору факторингу № 27092024, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 24509,00 грн, з яких 5500,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 14509,00 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами; 4500,00 заборгованість за штрафами та пенею.

Оскільки, станом на день пред`явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно вищевказаних кредитних договорів позивач просить вимоги позову задовольнити повністю.

В судове засіданні відповідач не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце його проведення шляхом надсилання повістки через підсистему електронний суд.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданому позові просить у разі неявки відповідача постановити по справі заочне рішення та за відсутності позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 06.02.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79593563, за умовами якого позичальник отримала 9000,00 грн.

За умовами даного договору позики строк дії договору позики становить 30 днів, з 06.02.2024 року по 06.03.2024 року.

Денна процентна ставка становить 0,63%, процентна ставка за понадстрокове користування коштами становить 2,7%, орієнтовна загальна річна процентна ставка становить 783,6 %, орієнтовна загальна вартість позики становить 10701,00 грн.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір Факторингу № 14/06/2021, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договорами.

Судом встановлено, що 12.02.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2763443, за умовами якого позичальник отримала 4000,00 грн.

За умовами даного договору позики строк дії договору позики становить 30 днів, з 12.02.2024 року по 12.03.2024 року.

Денна процентна ставка становить 0,50%, процентна ставка за понадстрокове користування коштами становить 2,7%, орієнтовна загальна річна процентна ставка становить 447,63 %, орієнтовна загальна вартість позики становить 4600 грн.

Судом встановлено, що 02.02.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 01989-02/2024, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит на суму 15000,00 грн.

За умовами кредитного договору строк кредиту 120 днів, з 02.02.2024 року по 31.05.2024 року.

Процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується в межах строку кредитування.

Річна процентна ставка становить 101094,05 грн., загальна вартість кредиту становить 60000,00 грн.

Судом встановлено, що 25.01.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 1404147, за умовами якого ОСОБА_1 отримала споживчий кредит в сумі 5500,00 грн.

За умовами договору строк кредитування 360 днів , періодичність платежів кожні 30 днів.

Процентна ставка (стандартна) становить 2,5% в день, та застосовується в межах строку кредитування, реальна річна процентна ставка становить 90465,53 %, орієнтовна вартість кредиту становить 55000,00 грн.

Кінцева дата сплати кредиту 11.04.2022 року.

Пеня договором не передбачена.

Відповідальність сторони визначили у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що 16.02.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7590356, за умовами якого ОСОБА_1 отримала 5000,00 грн. споживчого кредиту.

За умовами кредитного договору строк кредиту становить 360 днів, періодичність платежів становить кожні 30 днів.

Стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується в межах строку кредитування.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 47541,10%.

Загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом становить 44600,00 грн.

Розділом 6 договору сторони визначили відповідальність.

Зокрема за змістом п.п. 6.4, , 6.4.1, , 6.4.2, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 200,00 грн. на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 50,00гриваень починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Судом встановлено, що договори укладені в електронній формі, підписані одноразовим електронним ідентифікатором, який надавався відповідачці одразу при виконанні кроків при укладенні договорів.

Грошові кошти переведені позичальниками на вказані відповідачкою карткові рахунки (рахунок), що вбачається з матеріалів справи.

Розрахунок заборгованості відповідачкою не спростований.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки своїх зобов`язань за кредитними договорами ОСОБА_1 добровільно не виконує належним чином, але як боржник вона не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, то у позивача виникло право вимагати від боржника повернення несплачених кредитних коштів.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконала, що виявилося у неповернення кредитних коштів та стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Суд погоджується, що відповідачка повинна сплатити на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за тілом за договорами позики та договорами кредиту, зокрема заборгованість за договором позики № 79593563 в розмірі 9000,00 грн. за тілом позики; заборгованість за договором позики № 2763443 в розмірі 4000,00 грн. за тілом позики; заборгованість за кредитним договором № 01989-02/2024 в розмірі 15000,00 грн. сума за тілом кредиту; заборгованість за кредитним договором № 1404147 в розмірі 5499,99 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; заборгованість за кредитним договором № 7590356 в розмірі 5500,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту.

Щодо відсотків за користування позиками та кредитними коштами.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (справа ЄСПЛ "Ван де Гурк проти Нідерландів", заява №23192/15, рішення від 29 травня 2019 року). Водночас принцип jura novit curia ("суд знає закон") зобов`язує суд визначити яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору та надати правову кваліфікацію відносинам сторін з огляду на факти встановлені під час розгляду справи, застосувавши положення які дійсно регулюють відповідні правовідносини.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09 квітня 1985 року N 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року N 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року N 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦК України).

Відсутність позову про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту не є перешкодою для врахування інтересів відповідача у справі з метою дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів (див. постанову Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить:

за договором позики № 79593563 в розмірі 30951,00 грн., з яких 9000,00 грн. сума заборгованості за тілом позики, 21951,00 грн. заборгованість за відсотками за користування коштами;

за договором позики № 2763443 в розмірі 13600,00 грн, з яких 4000,00 грн. сума заборгованості за тілом позики, 9600,00 грн. заборгованість за відсотками за користування коштами;

за кредитним договором № 01989-02/2024 в розмірі 57375,00 грн, з яких 15000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 42375,00 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами;

за кредитним договором № 1404147 в розмірі 40562,42 грн, з яких 5499,99 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 32312,43 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами; 2750,00 заборгованість за пенею;

за кредитним договором № 7590356 в розмірі 24509,00 грн, з яких 5500,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 14509,00 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами; 4500,00 заборгованість за штрафами та пенею.

Суд розглядає правомірність нарахування процентів за користування коштами за кожним договором окремо.

Так, за договором позики № 79593563 строк кредитування становить 30 днів, протягом якого сторони передбачили нарахування відсотків в сумі 1701,00 грн. Загальна вартість кредиту становила 10701,00 грн., з них тіло кредиту 9000,00 грн.

Сторони не передбачили пролонгацію кредиту, а нарахування відсотків за межами строку кредитування є направомірним.

Позивач має можливість обрати інший спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, нарахування платежів відповідно до статті 625 ЦК України.