Постанова № 1340714, 23.01.2008, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2008 р.

№ 4/92

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Шаргала В.І.,

суддів:

Мачульського Г.М.,

Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивача

не з’явився

відповідача

Тихоненко І.В. дов. №5 від 14.01.2008 р.

третьої особи

не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" (поданої ліквідатором)

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2007 р.

у справі

№4/92 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Гайворонський комбінат хлібопродуктів"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Філкон"

третя особа

Гайворонська міжрайонна державна податкова інспекція

про

визнання недійсним акта приймання-передачі

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство (надалі ВАТ) "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Філкон" про визнання недійсним акта приймання-передачі майна від 22.09.2002 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за вказаним актом приймання-передачі позивач передав до статутного фонду відповідача майно, за наведеним у цьому акті переліком. На момент передачі майна, все майно ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" перебувало в податковій заставі, таким чином такі дії позивача вчинені всупереч нормам ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки товариство не отримало відповідної згоди податкового органу.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2007 року (суддя Хилько Ю.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2007 року (судді: Виноградник О.М., Джихур О.В., Лисенко О.М.), в позові відмовлено з огляду на те, що спірний акт приймання-передачі визначений в якості додатку

Доповідач: Шаргало В.І.

№1 до Протоколу зборів засновників ТОВ "Філкон", а не як окрему угоду чи договір; вказані збори проведені у відповідності з вимогами Закону України "Про господарські товариства"; крім того в позовній заяві ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" поняття "угода" та "акт приймання-передачі" визначені як тотожні, з чим суд погодитись не може, при цьому заява про уточнення позовних вимог не подавалась. Таким чином акт приймання-передачі не належить до актів у розумінні змісту ст. 12 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, апеляційний господарський суд в оскарженій постанові відзначив про те, що навіть якщо вважати оспорюваний акт угодою, то зазначений позов поданий поза межами позовної давності, що з урахуванням норм п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року), ст.ст. 71, 80 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року) є підставою для відмови в позові.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник, зокрема, звертає увагу касаційної інстанції на те, що акт приймання-передачі є дією, спрямованою на встановлення цивільних прав та обов'язків, тобто угодою; про передачу майна за спірним актом приймання-передачі йому стало відомо лише 15.03.2007 року, тому судом неправомірно застосовані наслідки перебігу строку позовної давності. Порушення норм процесуального права, зокрема ст. ст. 22, 77 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вбачає в тому, що суд першої інстанції неправомірно не задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи на більш пізній термін.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 09.08.2002 року на зборах акціонерів ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" прийнято рішення, яким постановлено ввійти до складу засновників ТОВ “Філкон” та внести до статутного фонду цього товариства частку майном, яке належить ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" на праві власності.

Збори засновників ТОВ “Філкон” відбулись 26.09.2002 року і відповідно до акту приймання-передачі майна (додатку № 1 до протоколу зборів засновників ТОВ “Філкон”), позивачем було передане до статутного фонду майно останнього майно на суму 2 760 372 грн. 24 коп. Сам по собі акт приймання-передачі не містив необхідних для угоди про відчуження майна умов.

Названі рішення зборів від 09.08.2002 року та від 26.09.2002 року у визначеному законом порядку оспорені не були.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2006 р. у справі №11/65 визнано банкрутом відсутнього боржника –ВАТ “Гайворонський комбінат хлібопродуктів" (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Воєводіна, 1, код ЄДРПОУ 00951913) та відкрито ліквідаційну процедуру даного підприємства, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Христенко В.В.

Ліквідатор Христенко В.В. 21.03.2007 року звернувся з позовом у даній справі на підставі ст.25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як особа, яка здійснює повноваження керівника підприємства.

За правилами пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень чинного Цивільного кодексу України 7. До позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Статтею 71 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року загальний строк позовної давності встановлений у три роки.

Перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Перебіг строку позовної давності є підставою для відмови в позові (ст. 76, 80 Кодексу).

З встановлених господарськими судами обставин вбачається, що право на позов у ВАТ "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" виникло з дня підписання спірного акта приймання-передачі, оскільки керівництву позивача стало відомо про передачу майна саме в цей день.

За правилами ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня його призначення виконує повноваження керівництва підприємства-банкрута.

З огляду на наведене апеляційний господарський суд правомірно відхилив доводи позивача про те, що про незаконну передачу майна підприємства за спірним актом-приймання передачі йому стало відомо лише 15.03.2007 року з листа Гайворонської МДПІ.

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог.

Виходячи з положень статті 28 Господарського процесуального кодексу України, колегія касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального прав у вигляді незадоволення згаданого клопотання скаржника.

З огляду на викладене та виходячи з меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Гайворонський комбінат хлібопродуктів" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2007р. у справі №4/92 залишити без змін.

Головуючий суддя

Шаргало В.І.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Рогач Л.І.