Ухвала суду № 134061792, 12.02.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви

12 лютого 2026 року м. Ужгород№ 260/4222/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №260/4222/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 адміністративний позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 року у справі №260/4222/25 залишено без змін.

Позивач 29.01.2026 року (під час перебування судді у щорічній додатковій відпустці) подав до суду заяву в порядку ст. 383 КАС України. У вказаній заяві просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатській області щодо протиправності невиплати фактичного розміру пенсії та невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 року у справі №260/4222/25.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною другою статті 383 КАС України встановлені вимоги до такої заяви, а саме визначено, що у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи (частина третя статті 383 КАС України).

Аналіз зазначених вище норм частини 2 статті 383 КАС України свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а та від 27.06.2019 у справі № 807/220/18, від 20.01.2021 у справі № 640/1364/19.

Враховуючи наведені приписи ч. 2 ст. 383 КАС України, суд зауважує, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Водночас, позивачем в порушення п. 7 та 8 ч. 2 ст. 383 КАС України у заяві не зазначено інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження. Вказано лише про те, що двічі звернувся із заявами про видачу виконавчого листа, однак такий не отримав.

Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 5 ст. 383 КАС України, адже вона не відповідає вимогам, що встановлені статтею 383 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 241, 243, 248, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 у справі №260/4222/25, що подана в порядку ст. 383 КАС України - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.А. Гебеш