Рішення № 13406049, 29.12.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-2998-1/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарях Костюк Ю.В., Родько Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку “Башта”, третя особа: ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку “Башта” про стягнення на його користь нараховану, але не виплачену йому заробітну плату в сумі 123188 грн. 59 коп.

При цьому, посилається на те, що 1.02.2008 р. його прийняли на роботу на посаду керуючого будинку ОСББ «Башта», але починаючи з жовтня 2009 р. заробітну плату стали виплачувати нерегулярно, внаслідок цього станом на 15.06.2010 р. за роботодавцем утворилася заборгованість в сумі 123188 грн. 59 коп., яка не виплачується з вини голови правління ОСОБА_2 Дії відповідача є незаконними.

В ході розгляді справи ОСОБА_1 неодноразово уточнював і доповнював позовні вимоги і просить: визнати наказ №4 від 4.02.2010 р. про його звільнення незаконним та поновити його на роботі з 4.02.2010 р.; стягнути з ОСББ «Башта» на його користь невиплачену заробітну плату з жовтня 2009 р. по 4.02.2010 р., включаючи доплати по контракту, компенсацію за відпустку, вихідну допомогу в сумі 120021 грн. 84 коп., компенсацію по заробітній платі 5360 грн. 64 коп., середній заробіток за термін з 4.02.2010 р. по 24.12.2010 р., виходячи з середньої заробітної плати за грудень 2009 р.-січень 2010 р. в 547 грн. 07 коп., а всього 251755 грн. 65 коп.; зобовязати відповідача терміново сплатити всі видатки на нараховані його кошти; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 25000 грн.; на період його виплат накласти арешт на всі поточні рахунки відповідача по справі, дозволивши лише проводити заробітну плату працівникам ОСББ «Башта».

Представники відповідача позов визнали частково і пояснили суду, що після обрання 29.04.2009 р. загальними зборами ОСББ «Башта» нового правління головою правління був обраний ОСОБА_2 4.02.2010 р. наказом №4 Саєнко І.П. була поновлена на посаду управляючого будинку на підставі рішення суду, а позивачу по справі у той же день запропоновано іншу роботу, від якої той відмовився, а також відмовився підписати, що ознайомлений з наказом №4. Позивач не заявляв вимог ОСББ «Башта» про виплату йому заробітної плати, тому середній заробіток по затримці виплати зарплати не повинен виплачуватись. За період роботи позивача з жовтня 2009 р. по 4.02.2010 р. зарплата повинна бути виплачена відповідно до контракту від 1.02.2008 р., виходячи з розміру 7 мінімальних заробітних плат по Україні в місяць та премії у розмірі 25 % додатково до окладу щомісячно, що складає 27832 грн. За 4-й квартал 2009 р. Косолап В.І. отримав зарплату в сумі 6370 грн., вихідна допомога складає відповідно до ст. 44 КЗпП України 7603 грн. 75 коп., тому до виплати ОСОБА_1 підлягає 29065 грн. 75 коп. Після винесення наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи позивач до керівництва ОСББ з будь-якими питаннями про порушення його трудових прав та виплату заробітної плати не звертався. Моральної шкоди позивачу з боку ОСББ не спричинялось.

Третя особа ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши, що відносно ОСОБА_1 порушень законодавства про працю не було, заробітна плата йому не виплачена була за період з жовтня 2009 р. по 4.02.2010 р. по причині спірних питань щодо керування ОСББ «Башта», коли такі взаємовідносини вирішувались у судовому порядку. ОСОБА_1 не звертався до ОСББ «Башта» після 4.02.2010 р. з вимогами про надання йому роботи та виплату заробітної плати.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідачів, третьої особи, зясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що наказом по ОСББ «Башта» від 24.01.2008 р. №23 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу з 1.02.2008 р. на посаду керуючого будинком і з ним було укладено контракт від 1.02.2008 р. Наказом №4 від 4.02.2010 р. по ОСББ «Башта» було поновлено Саєнко І.П. на роботі на посаді управляючого будинком (управителя) ОСББ «Башта» з 31.01.2008 р., ОСОБА_1 було звільнено з посади управляючого будинком (управителя) ОСББ «Башта» на підставі ст. 40 ч.1 п.6 КЗпП України з 4.02.2010 р. та розірвано з ним на цій підставі трудовий договір, новому управителю Саєнко І.П. було запропоновано ОСОБА_1 згідно з п.6 ч.2 ст. 40 КЗпП України перейти на будь-яку іншу вакантну посаду в ОСББ «Башта» в межах існуючого штатного розкладу, головному бухгалтеру Інякіній І.В. у випадку відмови ОСОБА_1 про переведення на іншу запропоновану посаду в ОСББ «Башта» провести розрахунок з ним з врахуванням ст. 44 КЗпП України.

За період роботи ОСОБА_1 в ОСББ «Башта» на посаді керуючого будинком з 1.10.2009 р. по 4.02.2010 р. йому підлягає до виплати заробітна плата відповідно до умов контракту від 1.02.2008 р. Згідно до п.п.1, 2 ст. 9 контракту керуючому будинком ОСОБА_1 роботодавець зобовязується виплачувати заробітну плату у розмірі 7 мінімальних заробітних плат по Україні в місяць та премію у розмірі 25 % додатково до окладу щомісячно. За жовтень 2009 р. це складає 5687, 50 грн. з розрахунку (650 грн. х 7=4550 грн. + 25 % премії 1137, 50 грн.), за листопад 2009 р. це складає 6510 грн. з розрахунку (744 грн. х 7= 5208 грн. + 25 % премії 1302 грн.), за грудень 2009 р. це складає 6510 грн. з розрахунку (744 грн. х 7=5208 грн. + 25 % премії 1302 грн.), за січень 2010 р. це складає 7603 грн. 75 коп. з розрахунку (869 грн. х 7=6083 грн. + 25 % премії 1520 грн. 75 коп.), за лютий 2010 р. це складає 1216 грн. 60 коп. з розрахунку (869 грн. х 7=6083 грн. 4 роб. дні х 304, 15 грн.), а 25 % премії 304, 15 грн.= 1520 грн. 75 коп.), а всього 27832 грн. ОСОБА_1 за 4-й квартал 2009 р. отримав заробітну плату в сумі 6370 грн., по даним звіту ДПІ Соломянського р-ну м. Києва (форма №1 ДФ за 4-й квартал 2009 р.). Вихідна допомога згідно ст. 44 КЗпП України в розмірі одного середньомісячного заробітку дорівнює 7603 грн. 75 коп. з розрахунку (869 грн. х 7 + 25 % премія 1520, 75 грн.). Всього підлягає виплаті позивачу по справі 29065 грн. 75 коп. з розрахунку (27832 грн. 6370 грн. + 7603, 75 грн.).

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як встановив суд, позивачу по справі під час роботи в ОСББ «Башта» в період з 1.10.2009 р. по 4.02.2010 р. і при звільненні з посади керуючого будинком мало місце невиплата заробітної плати, що підтверджено поясненнями учасників судового розгляду та письмовими доказами по справі. В подальшому після звільнення належні позивачу по справі гроші по зарплаті не виплачувались, він до подачі позову до суду вимог до ОСББ «Башта» про виплату йому заборгованої зарплати не предявляв. Таким чином, відповідач по справі повинен виплатити позивачу зарплату за період з 1.10.2009 р. по 4.02.2010 р.

Суд критично оцінює надану з боку позивача інформацію про розмір нарахованої йому заробітної плати, бо надані з його боку довідки відповідно від 12.01.2010 р., від 3.06.2010 р., від 27.10.2010 р. містять суперечливі дані, з врахуванням копій звітів за Ф.1-ДФ Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, з ДПІ у Соломянському р-ні м. Києва. По даним ПФУ у Соломянському р-ні м. Києва від 15.11.2010 р. за №7312/07, встановити розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 неможливо у звязку з відсутністю у 2009 р. звітування. Доказів у підтвердження нарахування позивачу сум по зарплаті, вказаних ним у позові, не надано, доповнень чи змін його контракту від 1.02.2008 р. по оплаті праці не вносилось.

Згідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір (контракт) є угода між працівником та роботодавцем, з якої працівник зобовязується виконувати роботу вищезазначену цим контрактом, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобовязується виплачувати працівнику встановлену у контракті заробітну плату.

ОСОБА_1 просить визнати незаконним наказ №4 від 4.02.2010 р. про його звільнення з роботи, але законних підстав для цього не має. Вказаний наказ був виданий головою правління ОСББ «Башта» на виконання рішення Соломянського райсуду м. Києва про поновлення на роботі управляючого будинком Саєнко І.П., отже ОСОБА_1 не міг залишатись на посаді, на яку поновлювалась людина, яка раніше займала цю посаду. Крім того, позовні вимоги про визнання вказаного наказу незаконним було заявлено ОСОБА_1 30.11.2010 р. з пропуском встановленого ст. 233 КЗпП України місячного строку. Позивач не заявляв про поновлення цього строку, в той же час представник відповідача і третя особа в ході розгляду справи заявили про застосування строку позовної давності звернення з позовом до суду, що стосується визнання незаконним наказу в частині звільнення з роботи та поновлення на роботі.

Як вбачається з позовних вимог, ОСОБА_1 ставить питання про стягнення з відповідачів по справі компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати, але Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» така компенсація підлягає виплаті, якщо продовжуються трудові відносини роботодавця та працівника. ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем по справі не перебуває, був звільнений, в період перебування в трудових відносинах з відповідачем по справі питання про нарахування і виплату йому заробітку з врахуванням компенсації не ставив. Крім того, він після звільнення з роботи до відповідача по справі з вимогами про виплату йому заробітної плати не звертався, не вимагав від відповідача по справі в судовому порядку при подачі позову до суду в червні 2010 р. виплати середнього заробітку за весь час затримки. Вимоги про стягнення середнього заробітку з відповідача по справі за весь час затримки і компенсації були заявлені ОСОБА_1 лише 30.09.2010 р., з пропуском тримісячного строку, встановленого ст.ст. 233, 238 КЗпП України.

Посилання позивача про те, що всі дії ОСОБА_2 не мають законного характеру по видачі наказу про звільнення через незаконність його обрання на посаду голови правління ОСББ «Башта» суд не приймає як належні, бо судові спори про обрання керівних органів ОСББ «Башта», що існують останні роки, не впливають на розгляд даної цивільної справи по предмету конкретного спору фізичної особи, яка не є членом ОСББ, з даним товариством. На даний період часу ОСОБА_2 є діючим головою правління ОСББ «Башта», судове рішення про незаконність його обрання на цю посаду відсутнє, іншого з боку позивача не представлено і суд виходить з правил ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Отже, при вирішенні спору суд виходить із зясованих фактів, з отриманих і досліджених доказів, які іншим шляхом не спростовані і вважаються законними.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вирішив в судовому порядку отримати належні йому суми по заробітку, що є його правом, то суд вважає, що йому необхідно виплатити належні суми по зарплаті саме в судовому порядку, але в тому розмірі, який був нарахований в період його роботи з 1.10.2009 р. по 4.02.2010 р., без врахування компенсації, середнього заробітку за час затримки виплати. ОСОБА_1 офіційно не звертався до відповідача про виплату його заробітку за вказаний період в досудовому порядку і такі претензії до відповідача предявив безпосередньо до суду в позовному порядку.

Як передбачено ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає необгрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, т.я. заподіяння такої шкоди не вбачається, відповідних доказів цьому факту не представлено. Приймаючи до уваги вищенаведене, вимоги в частині стягнення моральної шкоди суд вважає недоведеними та такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Позовні вимоги в частині накладення арешту на всі поточні рахунки відповідача по справі на період його виплат, дозволивши лише проводити заробітну плату працівникам ОСББ «Башта», не підлягають задоволенню, бо стосуються виконання рішення суду, що регламентовано Законом України «Про виконавче провадження», і такі функції покладаються у період виконання рішення суду не на суд, а на державну виконавчу службу та державних виконавців. Вимог про накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача в порядку забезпечення позову ОСОБА_1 не заявляв.

Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення середньомісячного заробітку підлягає негайному виконанню.

В силу ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідачів витрати по справі на користь держави, понесені судом, відповідно до п.1.п.п.а. ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, з врахуванням обєму задоволених позовних вимог, бо позивач при подачі позову до суду по закону був звільнений від оплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 47, 83, 115-117, 233, 237-1, 238 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215, 367 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку “Башта”, третя особа: ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку “Башта» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 1 жовтня 2009 р. по 4 люте 2010 р. в сумі 29065 гривень 75 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 7056 гривень 87 копійок підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку “Башта» на користь держави судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 290 гривень 66 копійок, у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень (отримувач: УДК у Святошинському районі м. Києва. Код ЄДРПОУ 26077945. Р/р 31214259700009. Банк ГУДК у м. Києві. МФО 820019. Призначення платежу: Інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи) .

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя