Ухвала суду № 134058822, 09.02.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 331/24/22 2-р/335/1/2026

УХВАЛА

09 лютого 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А. В., за участі секретаря судового засідання Савченко О. І., представника заявниці (боржниці) адвоката Шоніної О. В., стягувача (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 , представника стягувача адвоката Шкабуро О. В., державного виконавця Манделюка Д. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107Б, заяву ОСОБА_2 в особі представника адвоката Шоніної Олени Валеріївни про роз`яснення рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2025 року у справі № 331/24/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2025 у цивільній справі № 331/24/22 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини. Визначено такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

у формі зустрічей щовівторка з 15:00 год. до 20:00 год., кожну першу та третю суботи місяця з 12:00 год. до 19:00 год. з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку в присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

спільне проведення відпустки з дитиною протягом 7 днів один раз на рік в присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

спільне проведення Дня народження з дитиною за погодженням та за участі матері дитини ОСОБА_2 ;

безперешкодного спілкування за телефоном та засобами відеозв`язку у разі неможливості особистої зустрічі ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 у вищезазначені дні в присутності матері дитини ОСОБА_2 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 24.06.2025 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шкабуро О. В. залишено без задоволення. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шоніної О. В. залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2025 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2025 касаційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Шоніної О. В. та представника ОСОБА_1 - адвоката Шкабуро О. В. залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2025 та постанову Запорізького апеляційного суду від 24.06.2025 залишено без змін.

22.01.2026 ОСОБА_2 в особі представника адвоката Шоніної О. В. звернулась до суду із заявою про роз`яснення рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2025, в обґрунтування якої зазначала, що є незрозумілою резолютивна частина рішення в частині визначення безперешкодного спілкування за телефоном та засобами відеозв`язку у разі неможливості особистої зустрічі ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 у вищезазначені дні в присутності матері дитини ОСОБА_2 . Зокрема, є незрозумілим, чи повинна ОСОБА_2 примушувати дитину до спілкування з батьком ОСОБА_1 у встановлені дні за телефоном та засобами відеозв`язку. Так, ОСОБА_2 забезпечено виконання рішення суду шляхом забезпечення дитини мобільним телефоном НОМЕР_1 , жодних перешкод у спілкуванні батька з дитиною нею не чиниться, проте іноді неможливість такого спілкування викликано саме поведінкою дитини, яка категорично відмовляється від спілкування з батьком. Примушування дитини до спілкування може призвести до психологічного тиску на дитину та не буде відповідати її якнайкращим інтересам. Просила роз`яснити вищезазначене рішення суду у вищезазначеній частині.

Не погоджуючись із заявою, стягувач ОСОБА_1 подав письмові заперечення, які 23.01.2026 надійшли до суду через систему «Електронний суд». В обґрунтування заперечень зазначав, що резолютивна частина рішення є зрозумілою, не містить неясностей, які унеможливлюють чи суттєво ускладнюють його виконання. Заявниця не надала доказів категоричної відмови дитини від спілкування. Натомість, заявниця створює перешкоди у виконанні рішення, оскільки ігнорує запити на відеозв`язок, формально відмовляє у контакті з дитиною, перекладає ініціативу спілкування на дитину, що свідчить про порушення ОСОБА_2 як матір`ю дитини обов`язку сприяти у спілкуванні дитини з батьком. Вважає, що подання цієї заяви спрямоване на створення додаткових аргументів захисту у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 382 КК України, яке здійснюється за фактом невиконання ухвали суду про забезпечення позову у цій справі. Також вважав подання цієї заяви зловживанням процесуальними правами з боку представника ОСОБА_2 , яке спрямоване на затягування виконання остаточного рішення у цій справі.

У судовому засіданні представник заявниці (боржниці) адвокат Шоніна О. В. доводи заяви про роз`яснення рішення суду підтримала та просила заяву задовольнити.

Стягувач ОСОБА_1 та його представник адвокат Шкабуро О. В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви, посилаючись на те, що заявницею не надано доказів на підтвердження обставин, що викладені у заяві, а також на те, що рішення суду є цілком зрозумілим та роз`яснення не потребує.

Державний виконавець Манделюк Д. П. у судовому засіданні зазначив, що єдиним питанням, яке виникло у нього як у державного виконавця, є не визначеність чинним законодавством порядку, яким чином він має контролювати виконання рішення, якщо дитина перебуває за кордоном. Просив вирішити питання про роз`яснення рішення на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах вирішуваного питання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 271 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

У п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

За змістом вказаних роз`яснень та вимог ст. 271 ЦПК України, підлягає роз`ясненню судове рішення, яким вирішено спір по суті, тобто воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників судового провадження. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення судом. Крім того, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих осіб, які будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Тобто, роз`ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Незрозумілість мотивації судового рішення не може бути метою роз`яснення судового рішення.

Досліджуючи підстави звернення заявниці із заявою про роз`яснення вищезазначеного рішення суду, суд встановив, що порушені заявницею питання стосуються саме порядку виконання, що визначений чинним законодавством для виконавчих документів про встановлення побачень батька з дитиною.

Так, порядок виконання рішення суду про встановлення побачень з дитиною передбачений ст. 64-1 Закону « Про виконавче провадження», згідно з ч. 1 якою виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Відповідно до ч. 2 цієї статті, державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Вимогами ч. 2 ст. 14, п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обов`язок виконавця залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Порядок залучення вказаних осіб до проведення виконавчих дій регламентований розділами ІІ, ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, та передбачає винесення виконавцем відповідної постанови.

Окрім того, розділом ІХ вказаної Інструкції визначено порядок виконання рішень немайнового характеру, у тому числі рішень про встановлення побачень дитини з батьком. Згідно з п. 7 р. ІХ вказаної Інструкції за наявності обставин, що перешкоджають проведенню побачення стягувача з дитиною, державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій в порядку, визначеному статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження». У разі якщо боржник не виконує рішення у зв`язку з відмовою дитини контактувати зі стягувачем, державний виконавець в установленому порядку залучає представників органів опіки та піклування, експерта або спеціаліста (психолога) для виявлення та/або підтвердження причин такої відмови.

Тобто, вирішення питань, порушених у заяві ОСОБА_2 , віднесено чинним законодавством саме до компетенції державного виконавця при застосуванні заходів примусового виконання рішення. Суд не наділений компетенцією у межах розгляду заяви про роз`яснення судового рішення перевіряти законність та обґрунтованість дій, вчинених державним виконавцем в процесі примусового виконання рішення, зокрема і щодо встановлення відповідальності учасників виконавчого провадження, вирішення спорів між сторонами виконавчого провадження стосовно проведення тієї чи іншої виконавчої дії.

Водночас, рішення суду є чітким за змістом та цілком зрозумілим, зокрема і у зазначеній заявницею частині, та не допускає можливості неправильного її виконання.

За таких обставин, підстави для роз`яснення вищезазначеного рішення відсутні.

Водночас, доводи представника заявниці (боржниці у виконавчому провадженні) та стягувача містять посилання на певні дії та бездіяльність боржника, оцінку порядку проведення виконання судового рішення тощо, що не є предметом судового розгляду під час вирішення питання про роз`яснення судового рішення.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 слід відмовити.

Також, надаючи оцінку доводам стягувача щодо зловживання заявницею процесуальними правами, суд зазначає, що подання заяви про роз`яснення судового рішення є процесуальним правом боржниці, регламентованим ст. 271 ЦПК України. Заявниця уперше звернулась до суду із цією заявою, зазначивши питання, які, на її думку, потребують роз`ясненню. Необґрунтованість доводів заяви, яку встановив суд в процесі її розгляду, не є зловживанням процесуальними правами, а є підставою для відмови у задоволенні її вимог по суті.

Керуючись ст.ст. 258, 260, 261, 271 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 в особі представника адвоката Шоніної Олени Валеріївни про роз`яснення рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2025 року у справі № 331/24/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її складання у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 09 лютого 2026 року.

Повний текст ухвали виготовлений 13 лютого 2026 року.

Суддя А. В. Шалагінова