Ухвала суду № 134056910, 11.02.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 582/292/25

Номер провадження 1-кп/585/181/26

У Х В А Л А

11 лютого 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

захисника - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни в режимі відеоконференції кримінальне провадженні № 12024200470001045 відносно ОСОБА_8 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження № 12024200470001045 відносно ОСОБА_8 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на майно. В обгрунтування клопотання зазначає, що внаслідок скоєного ОСОБА_8 злочину, потерпілому ОСОБА_6 - батьку ОСОБА_11 , спричинено матеріальну шкоду в розмірі 4262,72 грн. та моральну шкоду, яку цивільний позивач оцінює у 1000000 грн. Відносно обвинуваченого вжиті заходи забезпечення кримінального провадження у виді застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У разі винесення обвинувального вироку обвинуваченому загрожує довічне позбавлення волі. Відповідно ст. 149 КПК України підставами для забезпечення позову є вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Також в обгрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_8 перебуваючи в умовах слідчого ізолятору не зможе працювати та у разі визнання його винуватим, він не зможе виконати свої цивільно-правові зобов`язання в частині відшкодування збитків цивільному позивачу (потерпілому). Тому у відповідності до ч. 1 ст. 150, ст. 170 КПК України просить: накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Сторожинець, Чернівецької області (ідентифікаційний номер: 3630809410; місце проживання: АДРЕСА_1 ); накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках, у будь-яких банківських установах, які належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Сторожинець, Чернівецької області (ідентифікаційний номер: 3630809410; місце проживання: АДРЕСА_1 ) (т. 7, а.с.28-32).

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримала заявлене клопотання, просила його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 доводи клопотання представника потерпілого не підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_9 проти задоволення клопотання заперечували.

Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Частиною 1 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання позитивно прийнятого рішення за його позовом, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. В такий спосіб усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорених прав або інтересів позивача.

Судом установлено, що потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної вчиненням злочину в розмірі 4262,72 грн. та моральної шкоди в розмірі 1000000,00 грн.

Ухвалою суду від 01.09.2025 року вказаний цивільний позов прийнято до спільного розгляду з кримінальним провадженням № 12024200470001045 відносно ОСОБА_8 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України. (т. 6, а.с.185).

Водночас, представником потерпілого не надано документів, які б підтверджували, що ОСОБА_8 належить на праві власності рухоме та/або нерухоме майно, на його ім`я відриті рахунки в банківських установах, не зазначено на яке саме майно потрібно накласти арешт, вартість майна, яке належить арештувати, що позбавляє суд можливості визначити чи співмірна вартість майна із розміром шкоди, зазначеної у цивільному позові.

Отже, клопотання представника потерпілого не містить належного мотивування необхідності забезпечення позову як цього вимагає Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в силу принципу змагальності сторін, представником потерпілого не доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане вище майно з метою забезпечення позову, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149, 153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 128, 170-171, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024200470001045, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 12 лютого 2026 троку о 08 год. 15 хв.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1

СУДДІ: ОСОБА_2

ОСОБА_3