Постанова № 134055570, 12.02.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/116/26 Провадження № 3/358/156/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,

за ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

УСТАНОВИЛА:

1. Формулювання обставин правопорушення, яке пред`являлось особі у протоколі та визнане суддею доведеним.

26.01.2026, о 16:55 годині в м. Богуславі по вул. Миколаївська водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ЗАЗ Daewoo T13110», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , виїжджаючи на проїзджу частину з місця стоянки не дав дорогу автомобілю марки «Opel Insignia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по ній, чим спричинив створення аварійної обстановки, а саме примусив водія автомобіля марки «Opel Insignia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 різко змінити швидкість та напрямок руху, чим порушив вимоги п. 10.2 ПДР, таким чином вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 122 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину та висловив щире каяття, підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №576620 від 27.01.2026, а також у письмовому поясненні від 12.02.2026, долучених до матеріалів справи.

2. Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Згідно п. 1.3. «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306 учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 2.3 (б) Правил, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до пункту 10.2 Правил, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Згідно з пунктом 1.9. Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Стаття 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху.

Так, ч. 1 вказаної статті передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 3 статті встановлює відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 4 встановлює відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 5 ст. 122 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 у порушенні вимог Правил дорожнього руху України, що виразилось у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, підтверджуються сукупністю належних та допустимих доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме:

- протоколом серії ЕПР1 № 576620 від 27.01.2026, за ч. 5 ст. 122 КУпАП, що складений відносно ОСОБА_1 , в якому викладені обставини адміністративного правопорушення;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.01.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.01.2026, що долучені до протоколу на окремому аркуші, в яких він зазначає, що 26.01.2026 близько о 17 год. 00 хв. він рухався в м. Богуслав а напрямку с. Хохітва до місця свого проживання по вул. Миколаївська через погодні умови створив аварійну ситуацію, не побачивши машину, яка прямувала та не пропустив її. Ситуація виникла випадково, свою вину визнає.

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26.01.2026, що долучені до протоколу на окремому аркуші, в яких він зазначає, що 26.01.2026 о 16 год. 55 хв. він рухався на власному автомобілі марки «Opel Insignia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , по вулиці Миколаївська у бік вулиці Івана Франка в м. Богуслав, де в цей час з другорядної дороги, що веде від колишньої ДПІ, біля магазину «Маркет» різко виїхав автомобіль марки «ЗАЗ Daewoo T13110», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , створюючи аварійну обстановку на дорозі. Здійснивши маневр ОСОБА_2 уникнув зіткнення автомобілів та почав переслідувати порушника, який не зупинявся, аж до вулиці Польової, що в с. Хохітва, де мешкає водій автомобіля марки «ЗАЗ Daewoo T13110».

- відеозаписом на якому зафіксовані обставини з місця події, що мали місце 26.01.2026, о 16:55 годині в м. Богуславі по вул. Миколаївська;

- копією посвідчення водія № НОМЕР_4 виданого 11.10.2007 на ім`я ОСОБА_1 , категорії В, термін дії з 03.04.2019 по 03.04.2049;

- копією посвідчення водія № НОМЕР_5 виданого 12.07.2023 на ім`я ОСОБА_2 , категорії В, С;

Автомобіль марки марки «ЗАЗ Daewoo T13110», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску 2007, чорного кольору, належить ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Автомобіль марки «Opel Insignia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , рік випуску 2008, сірого кольору, належить ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

3. Мотиви накладення адміністративного стягнення та ухвалення інших рішень.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, підтверджується матеріалами справи та доведена у повному обсязі.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.

Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров`я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів. На що вказують і положення ч.2 ст.33 КУпАП, згідно яких при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Так, при накладенні стягнення суд не бере до уваги особу порушника ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Дослідивши надані докази в їх сукупності, вважаю необхідним та достатнім для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1445 (одна тисяча чотириста сорок п`ять) гривень 00 коп..

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності до вимог п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Згідно ч. 4 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

У зв`язку з наведеним з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України слід стягнути судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись статтями 9, 33-35, 40-1, 124, 276-280, 283-285 КУпАП України, п.10.2 ПДР України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , визнати винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст 122 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 445 (одна тисяча чотириста сорок п`ять) гривень 00 копійок.

Реквізити для плати штрафу: (Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Призначення платежу: штраф за адміністративне правопорушення, Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 576620 від 27.01.2026).

Відповідно до ч. 1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до нього може бути застосоване подвійне стягнення розміру штрафу визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в порядку ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601; отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Суддя К. І. Буравова