Ухвала суду № 134055507, 13.02.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/20230/25

Провадження № 2-с/357/24/26

У Х В А Л А

іменем України

13.02.26 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по цивільній справі № 357/20230/25, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про скасування судового наказу по цивільній справі № 357/20230/25 провадження № 2-н/357/499/26 від 22 січня 2026 року.

В обґрунтування заяви зазначила, що даний судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки вона не погоджується з вимогами стягувача, вважає їх спірними та заперечує проти виконання судового наказу.

Просила скасувати судовий наказ виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по цивільній справі № 357/20230/25 провадження № 2-н/357/499/26 від 22 січня 2026 року.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 лютого 2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Орєхову О.І.

Заява про скасування судового наказу з додатками, матеріали цивільної справи № 357/20230/25 провадження № 2-н/357/499/226 згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, отримана останнім для розгляду 12 лютого 2026 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Як встановлено ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов`язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов`язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Встановлено, що заявником ОСОБА_1 не було пропущено визначений ч. 1 ст. 170 ЦПК України строк для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Вимоги до форми та змісту заяви про скасування судового наказу регламентовані ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Частиною 5 статті 170 ЦПК України передбачено, що до заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Відповідно до пп. 4-2 п. 1 ч. 2 с. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2026 рік 166,40 грн.)

Всупереч зазначеному, подана заява не містить належних доводів про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, які б стали підставою для скасування судового наказу. Окрім того, до заяви про скасування не надано доказів сплати заявником судового збору у розмірі і порядку визначеному чинним законодавством та/ або не зазначено підстав для звільнення заявника від сплати такого.

Цивільним процесуальним законодавством, чинним на час звернення заявника до суду із заявою про скасування судового наказу, не передбачено повноваження суду щодо залишення такої заяви без руху.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин, враховуючи, що заявником подано неналежно оформлену заяву про скасування судового наказу, суддя дійшов висновку про наявність правових підстав про повернення ОСОБА_1 заяви про скасування судового наказу, без розгляду.

При цьому з метою не допущення порушення права заявника на судовий захист шляхом звернення до суду із заявою про скасування судового наказу та її розгляд судом, заявнику слід роз`яснити, що чинними нормами цивільно-процесуального законодавства не встановлено заборону на повторне звернення до суду із заявою про скасування судового наказу у разі її повернення без розгляду.

Керуючись ст.ст. 170, 260, 261, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по цивільній справі № 357/20230/25, - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складено 13 лютого 2026 року.

Суддя О. І. Орєхов