Ухвала суду № 134053169, 12.02.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/139/26

Провадження № 1-в/346/40/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області в складі

головуючого-судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника адміністрації колонії ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання начальника ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким щодо засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, інвалідом не являється, раніше судимого:

-09.06.2012 Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст.162, ч.1 ст.185,ч.3 ст.185, ст.69, ст.70 КК України до 1року 6 місяців позбавлення волі, звільненого 13.11.2017 по відбуттю покарання,

засудженого 24.12.2023 Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області за ч.4 ст.185, КК України до 5 років позбавлення волі, з урахуванням ухвали Балаклійського районного суду Харківської області від 15.05.2025

Початок строку: 25.05.2023 р. Кінець строку: 25.05.2028 р.

В С Т А Н О В И В:

Начальник ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" звернувся до Коломийського міськрайонного суду із вказаним поданням, відповідно до якого засуджений ОСОБА_5 відбував покарання в ДУ «Івано-Франківська УВП №12», ДУ «Львівська УВП №19», ДУ «Дніпровська УВП №4», ДУ «Харківський СЗО», ДУ «Київський СІЗО», де не допускав порушень вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладались, заохочення не застосовувалися. За час відбування покарання в ДУ «Покровська ВК №17» не допускав порушень вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладались, застосовано 5 заохочень.

З 25.08.2025 відбуває покарання в ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)". За час відбування покарання не допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладалися, заохочення не застосовувалися. Працевлаштований у виробничій майстерні установи робітником, до роботи відноситься добросовісно, залучається до робіт з благоустрою в порядку черговості, дані роботи виконує добре. У відношенні до представників адміністрації колонії тактовний, до інших засуджених не конфліктний. Стосунки з рідними підтримує шляхом телефонних розмов. На даний час він відбув призначеного строку покарання. Просить замінити невідбуту частину покарання більш м`яким як такому, що став на шлях виправлення.

Представник адміністрації колонії в судовому засіданні подання підтримав, просив задовольнити та замінити невідбуту частину покарання засудженому на більш м`яке, у виді обмеження волі.

Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні подання підтримав, просив його задовольнити та замінити йому невідбуту частину покарання на більш м`яке у виді обмеження волі.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання щодо заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м`яким у виді обмеженя волі, як такому, що став на шлях виправлення.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши подання та надані докази, оглянувши матеріали особової справ засудженого, суд доходить висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким.

Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.1ст. 82 КК України Невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.(ч.3 ст.82 КК України).

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим, зокрема: не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі (п.2 ч.4 ст.82 КК України).

Умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є: 1) засуджений відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі; 2) він став на шлях виправлення; 3) він фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання.

При вирішенні даного питання судом враховуються положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким того, що засуджений став на шлях виправлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений 24.12.2023 вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислювати з 25.05.2023 року.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 15.05.2025 на підставі ч.2 ст.74 КК України ОСОБА_5 , звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.12.2023 (1, 3, 4 та 8 епізоди) у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Призначене покарання залишено без змін.

Початок строку: 25.05.2023 р. Кінець строку: 25.05.2028 р.

Отже, ОСОБА_5 відбуває покарання у виді позбавлення волі за вчинення умисного тяжкого злочину. На даний час відбув 1/2 призначеного строку покарання.

Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Діюче законодавство наголошує на тому, що при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким, слід ретельно з`ясувати той факт, що засуджений став на шлях виправлення, що вбачається із сукупності даних, а саме: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльності, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці тощо.

В той же час, однією із обов`язкових умов для заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є доведеність засудженим, що він став на шлях виправлення.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Отже, становлення особи на шлях виправлення розцінюється як сукупність даних щодо прагнення засудженого до такого виправлення, тобто позитивні зрушення в його поведінці, так й його ставленні до праці, які, в свою чергу, свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може бути ефективно продовжуватись й в умовах відбування менш суворого покарання.

При цьому, висновок про становлення особи на шлях виправлення має ґрунтуватись не лише на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування зміни невідбутої частини покарання більш м`яким, а на даних за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.

Разом з цим під сумлінною поведінкою необхідно розуміти дотримання режиму відбування покарання, виконання покладених на засудженого законних обов`язків, виконання законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання, поведінкою в побуті, стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку.

Так, відповідно до характеристики, затвердженої начальником ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" від 18.12.2025 р. засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі перебуває з 25.05.2023. Під час відбування в ДУ «Івано-Франківська УВП №12», ДУ «Львівська УВП №19», ДУ «Дніпровська УВП №4», ДУ «Харківський СЗО», ДУ «Київський СІЗО» не допускав порушень вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладались, заохочення не застосовувалися. За час відбування покарання в ДУ «Покровська ВК №17» не допускав порушень вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладались, застосовано 5 заохочень.

З 25.08.2025 відбуває покарання в ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)". За час відбування покарання не допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладалися, заохочення не застосовувалися. Працевлаштований у виробничій майстерні установи робітником, до роботи відноситься добросовісно, залучається до робіт з благоустрою в порядку черговості, дані роботи виконує добре. У відношенні до представників адміністрації колонії тактовний, до інших засуджених не конфліктний. Стосунки з рідними підтримує шляхом телефонних розмов.. Вину в вчиненому злочині визнав повністю. Виконавчі листи не поступали. На заходи виховного впливу реагує добре, робить належні висновки. Бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення». Оцінено ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства як середній. Заходи індивідуальної програми виконані частково, заплановані програмою заходи виконуются згідно запланованого графіку

Згідно довідки ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" від 18.12.2025 про наявність заохочень та стягнень на засудженого ОСОБА_5 до останнього застосовано 5 заохочень (04.07.2024, 04.10.2024, 06.01.2025, 04.04.2025, 04.07.2025) у виді подяки за виконання покладених обов`язків, додержання правил поведінки, правил внутрішнього розпорядку колонії та трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Дисциплінарні стягнення не накладалися.

Разом з цим, матеріали особової справи містять постанову в.о.начальника ДУ «Покровська ВК №17» від 26.09.2024 року про накладення стягнення на засудженого ОСОБА_5 у виді бесіди. Відповідно до постанови ОСОБА_5 24.09.2024 не виконав покладені на нього обов`язки.

Слід зазначити, що засуджений після вчинення вказаного порушення не отримав жодного стягнення. Натомість за цей період отримав 4 заохочення, що вказує на позитивні зміни в поведінці засудженого.

Відповідно до довідки № 535 про працевикористання засудженого ОСОБА_5 та трудового договору від 15.09.2025 року, останній був працевлаштований в період вересень-листопад 2025 року в ТзОВ «ПС БУД», відпрацьовано в середньому 20 робочих днів на місяць, за що отримував заробітню плату.

Відповідно матеріалів особової справи та пояснень в судовому засіданні представника адміністрації установи, ОСОБА_5 залучався до виконання робіт з благоустрою в установі без оплати праці в порядку черговості.

Відповідно до заяви засудженого від 28.08.2025 він виявив бажання бути залученим до участі у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення».

Відповідно до відомостей, що містяться в особовій справі, засуджений був обстежений медперсоналом Івано-Франківської міської медичної частини №12 , діагностовано туберкульоз легень, розлади психіки та поведінки, рекомендовано продовження лікування у спеціалізованій протитуберкульозній лікарні.

Відповідно до медичного висновку від 07.02.2024 засудженому ОСОБА_5 призначено лікування та рекомендовано продовження лікування у спеціалізованому протитуберкульозному відділенні ДУ «Покровська виправна колонія №17».

З довідки про стан здоров`я засудженого від 12.12.2025 вбачається, що ОСОБА_5 має захворювання, але визнаний працездатним з працевикористанням.

Виконавчі листи на адресу установи не поступали, що підтверджено довідкою

З висновку комісії установи щодо виправлення засудженого, відповідно до якого вбачається, що з урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, ОСОБА_5 набрав 74 балів, що значно перевищує бар`єр в 65 балів (мінімальна кількість балів для висновку про виправлення засудженого), що в підсумку свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до виписки з протоколу №31 від 18.12.2025 року, комісія з розгляду питань щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м`яким постановила, що ОСОБА_5 , став на шлях виправлення.

Отже, враховуючи, що головною передумовою для застосування до особи більш м`якого покарання є не тільки сплив певної частини строку покарання, а й факт того, що засуджений став на шлях виправлення, суд констатує, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці демонструє прагнення до виправлення, наявні позитивні зрушення в його поведінці і добросовісному та чесному ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що на думку суду може ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м`якого покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_7 фактично відбув 1/2 призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, за цей час здійснював процес виправлення, за період всього строку перебування в установах відбування покарання мав і порушення, за що на нього накладалися стягнення, які на даний час погашені, але змінив свою поведінку на краще, окрім того що припинив вчиняти порушення, позитивні зміни в поведінці призвели до отримання нам заохочення, змінилося ставлення засудженого до праці на добросовісне і сумлінне, він проявляє ініціативу та бажання працювати, крім того брав участь у реалізації програм диференційного виховного впливу, має позитивні плани на майбутнє та позитивні результати їх реалізації, готовий до змін, визнав вину у вчиненому злочині, що вказує на те, що засуджений став на шлях виправлення, що може ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м`якого покарання.

Статею 51 КК України визначено види покарань, які можуть бути застосовані судом, серед яких більш м`яким покаранням відносно позбавлення волі на певний строк є обмеження волі.

Відповідно до ст..61 КК України покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засудженого до праці. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п`яти років. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

Отже, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню. Покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_5 , слід замінити більш м`яким покаранням у виді обмеження волі на невідбуту частину покарання. Обставин, які виключають можливість відбування засудженим покарання у виді обмеження волі, відповідно до вимог ст..61 КК України, судом не встановлено. Саме такий вид покарання сприятиме досягненню його мети, а саме виправлення засудженого.

При цьому суд вважає за необхідне, із застосуванням вимог ст..72 КК України зарахувати в строк відбування покарання у виді обмеження волі засудженому час його перебування в ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» з дня заміни невідбутої частини покарання до моменту набрання цієї ухвалою законної сили з розрахунку, що одному дню такого перебування відповідають 2 (два) дні обмеження волі.

На підставі наведеного та ст.ст.72, 82 КК України, керуючись ст.537,539 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Подання задовольнити.

Замінити засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.12.2023 з урахуванням ухвали Балаклійського районного суду Харківської області від 15.05.2025 за ч.4 ст.185 КК України більш м`яким покаранням у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 03 (три) місяці 1 (один) день.

Зарахувати в строк відбування покарання у виді обмеження волі засудженому ОСОБА_5 час його перебування в Державній установі «Коломийська виправна колонія (№41)» з 12.02.2026 року до моменту набрання цієї ухвалою законної сили (якщо вона не буде скасована чи змінена) з розрахунку, що одному дню такого перебування відповідають 2 (два) дні обмеження волі.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали. Оскарження прокурором ухвали суду зупиняє її виконання.

Головуючий суддя : ОСОБА_1