Ухвала суду № 134053145, 13.02.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5409/19

Провадження № 4-с/346/3/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О. П.

з участю секретаря Ковалюк А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Атаманова Сергія Миколайовича, які виразились у накладенні арешту на грошові кошти на банківських рахунках, зобов`язання повернути стягнуті грошові кошти та скасування відповідної постанови про арешт коштів боржника,

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.05.2020 року, ухваленим у справі №346/5409/19, стягнуто з неї на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (далі АТ КБ «Приват Банк») заборгованість за кредитним договором в розмірі 63 796 грн. 07 коп. На підставі вказаного рішення цим судом 07.08.2020 року видано відповідний виконавчий лист.

Постановою зазначеного державного виконавця відкрито виконавче провадження № 71352368 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

Постановою вказаного державного виконавця від 21.03.2023 року накладено арешт на всі рахунки заявниці, що обмежує її права та свободи як члена багатодітної та малозабезпеченої сім`ї, оскільки на такі рахунки надходять соціальні виплати та аліменти, оскільки на утриманні заявниці перебувають четверо дітей, троє з яких є малолітніми.

Так, 12.12.2025 року заявниця отримала грошові кошти на свій банківський рахунок № НОМЕР_1 в межах програми «Зимова підтримка» для дітей з малозабезпечених сімей в розмірі 26 000 грн. Однак, заявниця змогла скористатися лише 1 313 грн., а решту від даної суми, тобто 24 687 грн. стягнуто вказаним державним виконавцем в рахунок погашення зазначеної заборгованості.

Тому заявниця просить суд визнати неправомірними дії зазначеного державного виконавця щодо накладення арешту на вказаний банківський рахунок та в частині стягнення грошових коштів із вказаного спеціального рахунку в розмірі 24 687 грн., а також зобов`язати державного виконавця повернути грошові кошти в зазначеній сумі та скасувати його постанову про арешт коштів боржника.

09.02.2026 року начальник вказаного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 подала через підсистему «Електронний Суд» заяву, в якій просить відмовити у задоволенн і скарги з наступних підстав.

У державного виконавця вказаного відділу державної виконавчої служби Атаманова С.М. на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 73784700, яке включає:

-виконавче провадження №71352368, відкрите на підставі виконавчого

листа №346/5409/19, виданого 07.08.2020 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, про стягнення із заявниці на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 22.02.2010 року в загальному розмірі 63 796 грн. 07 коп.;

-виконавче провадження №78031867, відкрите на підставі постанови

№ 346/1109/25, винесеної 10.04.2025 року вказаним судом, про стягнення із заявниці 3 400 грн. штрафу. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення вказаний штраф стягується у подвійний розмірі, що становить 6 800 грн.-виконавче провадження № 78031994, відкрите на підставі постанови

№ 346/1109/25, винесеної 10.04.2025 року вказаним судом про стягнення із заявниці 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Оскільки у вказаний відділ державної виконавчої служби не надходили дані від банківських установ про те, що рахунок скаржниці має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, арешт на грошові кошти заявниці накладено у відповідності до вимог закону, підстав для повернення стягнутих коштів немає. Державний виконавець не несе відповідальності за дії банківських установ, які зобов`язані визначати статус коштів та повідомляти виконавця про цільове призначення коштів на рахунку. Крім того, у постановах про накладення арешту на кошти боржниці державним виконавцем вказано, що арешт накладено на грошові кошти боржника, крім коштів, накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

У вказаних вище виконавчих провадженнях арешт на кошти скаржниці накладено: 21.03.2023 р., 05.09.2023 р., 04.04.2025 р., 09.05.2025 р., 12.05.2025 р. та 07.01.2026 р.

Отже, у грудні 2025 року вказаний державний виконавець не виносив постанов про арешт коштів заявниці. При цьому, у скарзі не вказано, яку саме постанову оскаржила заявниця, не зазначено дату та назву оскаржуваної постанови.

Грошові кошти вказаний відділ державної виконавчої служби перерахував стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» та в дохід держави, а тому не може і не зобов`язаний повернути вказані грошові кошти заявниці, оскільки такі грошові кошти не знаходяться на депозитному рахунку вказаного органу (а. с. 31-36).

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання 09.02.2026 року не з`явилися, про час і місце судового розгляду були належно повідомлені.

Однак, згідно зі змістом ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Стадія ухвалення судового рішення судом визначена по 13.02.2026 року.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь в справі (їхніх представників), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.05.2020 року, ухваленим у справі № 346/5409/19, стягнуто із заявниці на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 22.02.2010 року в загальному розмірі 63 796 грн. 07 коп., визначену станом на 06.10.2019 року (а. с. 59-62).

Відповідно до даних постанов про арешт коштів боржника, винесених 21.03., 05.09.2023 року, 04.04.2025 року та 07.01.2026 року в межах виконавчого провадження № 71352368, відкритого на підставі виконавчого листа № 346/5409/19, виданого вказаним судом 07.08.2020 року на виконання вказаного рішення суду, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення такої постанови, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та які належать заявниці (а. с. 38-43, 48, 49).

Згідно з даними постанови про арешт коштів боржника, винесеної 09.05.2025 року в межах виконавчого провадження № 78031994, відкритого на підставі постанови № 346/1109/25, винесеної вказаним судом 10.04.2025 року, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (а. с. 44, 45).

Згідно з даними постанови про арешт коштів боржника, винесеної 12.05.2025 року в межах виконавчого провадження № 78031867, відкритого на підставі постанови № 346/1109/25, виданого вказаним судом 10.04.2025 року, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, (а. с. 46, 47).

Як вказує начальник вказаного органу, вказані виконавчі провадження зведені в одне виконавче провадження.

Згідно з даними знімків екрану, наданими заявницею 12.12.2025 року на банківський рахунок скаржниці № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в загальному розмірі 26 000 грн. в межах програми «Зимова підтримка», яка передбачена для малозабезпечених сімей (а. с. 75-78).

Згідно статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти боржника.

Відповідно до частин першої та другої статті 56 вказаного Закону арешт майна

(коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття

виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Згідно з ч. 4 ст. 56 Закону копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна.

Відповідно до частини другої статті 59 Закону виконавець зобов?язаний

зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом

Згідно з п. 1 ч. 4 статті 59 Закону виконавець може самостійно зняти арешт із усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Однак, зі змісту розглядуваної скарги та долучених до неї документів не вбачається, що до вказаного відділу державної виконавчої служби надходили дані від банківських установ про те, що рахунок заявниці

має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Отже, вказаний арешт на грошові кошти накладено у відповідності до вимог вказаного Закону і підстав для повернення стягнутих коштів немає.

Слід зазначити, що державний виконавець не несе відповідальності за

дії банківських установ, які зобов?язані визначати статус коштів та повідомляти виконавця про цільове призначення коштів на рахунку.

Крім того, у зазначених постановах про накладення арешту на кошти заявниці вказаним державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти боржника, крім коштів, накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (а. с. 38-43, 44-49).

Таким чином, постановами про арешт банківських рахунків заявниці державний виконавець не наклав арешт на кошти, накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини четвертої статті 59 Закону державний виконавець зможе у законний спосіб зняти арешт з усіх або частини коштів на банківському рахунку заявниці в тому разі, якщо виконавцеві буде надано документальне підтвердження, що рахунок боржниці має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Доказів того, що заявниця надала державному виконавцю документальне підтвердження про вказані факти.

Крім того, вищевказані грошові кошти зазначеним державним виконавцем стягнуто на користь АТ КБ «ПриватБанк» та держави, а тому державний виконавець не має обов`язку повернути заявниці стягнуті грошові кошти навіть у разі, якщо б вимога про це була судом задоволена.

Отже, заявниця не надала ні державному виконавцю, ні суду відомостей про те, що на момент стягнення грошових коштів з її банківського рахунку НОМЕР_1 цей рахунок мав спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти було заборонено законом.

Тому в задоволенні скарги слід відмовити внаслідок її необгрунтованості .

На підставі наведеного, статей 10, 56, 59 та керуючись статтями 447, 451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , про визнання протиправними дій державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Атаманова Сергія Миколайовича, які виразились у накладенні арешту на грошові кошти на банківських рахунках, зобов`язання повернути стягнуті грошові кошти в розмірі 24 687 (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень та скасування відповідної постанови про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні № 73784700, відмовити у зв`язку з безпідставністю вимог цієї скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (постановлення).

Учасник справи, якому копія ухвали суду не була вручена у день її проголошення (постановлення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії такої ухвали.

Суддя: Калинюк О. П.