Ухвала суду № 134051728, 09.02.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Номер справи 175/353/26

Номер провадження 1-кс/175/185/26

УХВАЛА

іменем України

09 лютого 2026 року селище Слобожанське

Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025042150000117 від 19.12.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м.Бобровиця Чернігівської області, директор комунального підприємства "Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба", депутат Слобожанської селищної ради, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст клопотання та короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється,

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що згідно ст.4 Закону України "Про поховання та похоронну справу" основним принципом діяльності в галузі поховання є безоплатне виділення місця для поховання померлих (їхніх останків) чи урн із прахом померлих на кладовищі (у колумбарії). Статтею 25 передбачено, що за зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов`язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації.

Слобожанською селищною радою створено комунальне підприємство «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» (код ЄДРПОУ 34504929), яке діє на підставі статуту затвердженого рішенням виконавчого комітету Слобожанської селищної ради від 20.04.2022 № 125, відповідно до якого основною діяльністю підприємства є: організація поховань і надання суміжних послуг; роздрібний продаж ритуальної атрибутики та інших пов`язаних товарів; створення зручних умов для громадян та поліпшення якості надання ритуальних послуг, створення агентських, диспетчерських служб; вирішення відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховань; організація поховання померлих громадян, контроль за здійсненням поховання та надання ритуальних послуг; будівництво, утримання, охорона кладовищ та інших місць поховань; ведення обліку та реєстрації поховань померлих і намогильних споруд.

Також, встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Слобожанської селищної ради, № 488 від 23.11.2022 «Про встановлення для комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» вартості ритуальних послуг передбачених мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг» вартість поховання померлого на вільному місці складає 2971,22 гривень, яка включає в себе наступні платежі: 28,37 грн - оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання; 21,08 грн - оформлення свідоцтва про поховання; 2921,77 грн - копання та закопування могили ручним способом у 2, 3 групах ґрунтів.

Директор комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_6 , 11 серпня 2016 року уклав трудовий контракт із Слобожанською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області в особі селищного голови ОСОБА_8 , строком на 3 роки, тобто до 11 серпня 2019 року.

Розпорядженнями селищного голови ОСОБА_8 № 39-р від 12.08.2019, № 236/к/тр від 11.08.2022, № 165/к/тр від 15.07.2025 ОСОБА_6 неодноразово продовжено строк дії Контракту, востаннє до 12 серпня 2028 року.

Тобто, директор комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_6 є службовою особою у розумінні ст. 364 КК України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що у директора комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» ОСОБА_6 у невстановлені органом досудового розслідування дату та час, але не пізніше 19.12.2025, виник умисел, направлений на систематичне скоєння злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, а саме: одержання, як службовою особою, неправомірної вигоди.

Так, ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, з метою систематичного отримання незаконного прибутку, розробив злочинний план, неухильно дотримуючись умов якого був упевнений у неможливості викриття його злочинної діяльності, уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Усвідомлюючи, що самостійне, без залучення інших осіб систематичне скоєння тяжких злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг неможливе, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи запобігти викриттю такої діяльності, ОСОБА_6 , володіючи якостями лідера та організатора, у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 19.12.2025, знаходячись у невстановленому органами досудового розслідування місці, з метою конспірації та систематичного отримання неправомірної вигоди прийняв рішення про залучення до реалізації свого злочинного умислу, в якості пособників, раніше знайомих йому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який раніше обіймав посаду начальника виробничої дільниці № 3 з реалізації ритуальних послуг комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, та був обізнаний з «особливостями» поховання громадян, та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований як фізична особа-підприємець та мав дозвіл на ведення діяльності за КВЕД 96.03 організування поховань і надання суміжних послуг, із якими підтримував стабільні, довірливі, тривалі за часом стосунки та у яких користувався авторитетом, під час зустрічі із якими ознайомив останніх зі своїми злочинними намірами, довів до їх відома деталі розробленого ним злочинного плану.

Злочинна роль ОСОБА_9 та ОСОБА_10 полягала у отриманні неправомірної вигоди від громадяни, які звертаються до комунального підприємства з приводу поховання осіб на кладовищах, які їм за вказівкою ОСОБА_6 повинні передавати такі особи.

Досягнувши між собою домовленості про спільне здійснення систематичної протиправної діяльності, співучасники кримінальних правопорушень ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 разом (спільно) почали втілювати у життя заздалегідь розроблений ОСОБА_6 злочинний план.

Суть діяльності співучасників кримінального правопорушення полягала в наступному: вищезазначені особи, достовірно знаючи, що відповідно до рішення виконавчого комітету Слобожанської селищної ради, № 488 від 23.11.2022 «Про встановлення для комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» вартості ритуальних послуг передбачених мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг» вартість поховання померлого на вільному місці складає 2971,22 гривень, а сплату комунальне підприємство «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» за такі послуги має приймати шляхом безготівкового перерахунку через банківські установи на спеціальний рахунок комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба», усвідомлюючи безальтернативність та монополію на надання ритуальних послуг, діючи з метою отримання неправомірної вигоди для себе, в декілька разів завищують вартість надання ритуальних послуг.

Громадяни, які звертаються до комунального підприємства з приводу поховання осіб на кладовищах, перебуваючи у складному емоційному стані, пов`язаному із втратою близьких людей, не здатні об`єктивно встановити справжню вартість ритуальних послуг, будучи обмежені у часі через невідворотні біологічні процеси з тілом померлого, вимушені сплачувати грошові кошти у розмірах, які вимагають службові особи комунального підприємства.

У випадку відмови громадян сплачувати вказану суму грошових коштів, керівник відповідного кладовища безпідставно відмовляє у наданні ритуальних послуг.

Після отримання грошових коштів від громадян службові особи комунального підприємства самостійно сплачують в касу комунального підприємства за фактично надані ритуальні послуги грошові кошти в сумі, визначеній договором-замовленням, яка складає не більше 2971,22 гривень, а решта грошових коштів, у якості неправомірної вигоди, розподіляється між співучасниками кримінального правопорушення.

У подальшому встановлено, що громадянин ОСОБА_11 з метою захоронення урни з прахом близької його родині особі - ОСОБА_12 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , кремована ІНФОРМАЦІЯ_5 , зателефонував до Слобожанської селищної ради, де йому повідомили, що з питань поховань необхідно звернутися до директора комунального підприємства «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» - ОСОБА_6 . В ході розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_11 , що дійсно допоможе у вирішенні питання про захоронення урни з прахом та зазначив, що виділення місця для поховання коштує близько 13000 грн, в залежності від місця розташування. В подальшому ОСОБА_6 повідомив, що з усіх інших питань щодо поховання необхідно спілкуватись з його співробітником на ім`я ОСОБА_13 та надав мобільний номер телефону останнього, грошові кошти за поховання потрібно передати готівкою також ОСОБА_13 ( ОСОБА_9 ).

Так, ОСОБА_11 зателефонував особі на ім`я ОСОБА_13 ( ОСОБА_9 ), в ході телефонної розмови останній підтвердив суму за послуги захоронення урни з прахом, визначену ОСОБА_6 та які необхідно сплатити за поховання, а також повідомив, що ОСОБА_11 необхідно звернутись до його, як він сказав, брата на ім`я ОСОБА_14 ( ОСОБА_10 ).

Далі, ОСОБА_11 зателефонував особі на ім`я ОСОБА_14 ( ОСОБА_10 ) та повідомив, що має намір захоронити урну з прахом ОСОБА_12 , під час розмови ОСОБА_14 ( ОСОБА_10 ) зазначив, що він забезпечить безперешкодне надання місця для поховання та визначив, в якості обов`язкової умови поховання близької особи ОСОБА_11 є необхідність внесення оплати за надання місця та викопування могили 15000 гривень за виділення одинарного місця для поховання та 27000 гривень за виділення подвійного місця для поховання.

У подальшому, ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що ОСОБА_13 ( ОСОБА_9 ) надав йому мобільний номер телефону ОСОБА_15 ( ОСОБА_10 ) та зазначив, що з питань поховання необхідно звертатись до ОСОБА_15 ( ОСОБА_10 ).

Окрім цього, ОСОБА_11 зауважив, що ОСОБА_14 ( ОСОБА_10 ). зазначив суму за надання послуг з поховання у розмірі 15000 гривень за одинарне місце та 27000 гривень за подвійне місце, та попрохав ОСОБА_6 підтвердити або спростувати зазначену ОСОБА_15 ( ОСОБА_10 ) суму. На що ОСОБА_6 відповів позитивно та підтвердив визначену ОСОБА_15 ( ОСОБА_10 ) суму.

В подальшому, 13.01.2026 приблизно о 09 годині 20 хвилин ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , знаходячись на території кладовища Слобожанської селищної ради, що розташоване по вул. Літній у с. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, діючи з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, отримав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду в сумі 27000 грн за надання ритуальних послуг, а саме поховання урни з прахом померлої ОСОБА_12 у землю, з яких: 2971,22 гривень - офіційна вартість ритуальних послуг, визначена рішенням виконавчого комітету Слобожанської селищної ради, № 488 від 23.11.2022, а 24028,78 гривень є неправомірною вигодою, яку ОСОБА_10 одержав для подальшого розподілу між ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вимаганні неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

2. Позиції учасників

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді триманні під вартою з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Прокурор просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що перевищує верхню межу у вісімдесят розмірів щодо підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину. Виключність випадку прокурор, серед іншого, обґрунтовував тяжкістю злочину, відомостями про особу підозрюваного, характером злочину.

Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти заявленого прокурором клопотання, заявляли про необґрунтованість ризиків, просили застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід з числа більш м`яких. Просили врахувати соціальні зв`язки, статус підзахисного та стан здоров`я.

Підозрюваний ОСОБА_6 інкриміновані у повідомленні про підозру обставини не підтвердив, надав їм інше пояснення та трактування. Підтвердив зв`язки та знайомства з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , пояснив, що з останнім укладено договір надання послуг, згідно якого той надавав послуги КП «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба». Економічну доцільність укладення договору з розцінками, які тотожні затвердженій Слобожанською селищною радою вартості послуг КП «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» для очолюваного їм комунального підприємства пояснити не зміг. Причини та підстави видання наказів про нагородження переконливо не пояснив. Зв`язок своєї роботи як керівника КП «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» із сектором 5 оборони у місті Київ продемонструвати не спромігся.

Підозрюваний просив не застосовувати тримання під вартою, обрати більш м`який запобіжний захід та врахувати його статус, доходи та стан здоров`я.

3. Встановлені слідчим суддею обставини та прийняті процесуальні рішення

30.01.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

ОСОБА_6 є депутатом Слобожанської селищної ради Слобожанської селищної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області.

Згідно п.6 ч.1 ст.480 КПК України стосовно депутата місцевої ради застосовується особливий порядок кримінального провадження.

Так, згідно п.1 ч.1 ст.481 КПК України, письмове повідомлення про підозру депутату місцевої ради здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.

Повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України здійснено керівником Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_16 , що відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.481 КПК України. Вручення письмового повідомлення про підозру здійснено прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_17 за відповідним дорученням керівника Дніпропетровської обласної прокуратури згідно постанови від 30.01.2026, що відповідає положенням ст.ст.36, 278, 480, 481 КПК України. Зазначене відповідає актуальній практиці Верховного Суду.

Затримання ОСОБА_6 в порядку ст.208 КПК України не здійснювалось.

Слідчий суддя призначив клопотання до розгляду на 30.01.2026, проте підозрюваний за викликом не з`явився, заявник надав документи, що підтверджували отримання його підзахисним медичної допомоги. В подальшому в судові засідання, призначені на 02.02.2026, 03.02.2026, 04.02.2026, 06.02.2026, підозрюваний не з`являвся з тієї ж причини.

4.Обґрунтованість підозри та посилання на докази

Захист заявляв про необґрунтованість підозри, пояснював обставини звичайною господарською діяльністю комунального підприємства.

Слідчий суддя встановив, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч.3 ст.368 КК України здійснено 30.01.2026.

Суддею взято до уваги вагомість наявних в матеріалах справи доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме: заява про вчинення злочину, протоколи оглядів телефону свідка, протоколи допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол огляду, копіювання та вручення грошових коштів, протокол затримання підозрюваного ОСОБА_10 , протоколи обшуків, а також протоколи про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю осіб; контролю за вчиненням злочину; зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а також інші матеріали в їх сукупності.

Вищевказані докази свідчать про те, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване кримінальне правопорушення, тобто підозра стосовно ОСОБА_6 є обґрунтованою.

Прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За змістом ст.279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор мають повноваження знову здійснити письмове повідомлення про підозру, дотримуючись вимог ст.278. При цьому Кодекс не обмежує кількість таких дій, а лише зобов`язує вчиняти дії у розумні строки, забезпечуючи їх дотримання через механізм встановлення граничних строків досудового слідства після повідомлення особі про підозру.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.

5.Висновки про існування ризиків

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду

Слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується.

Згідно практики ЄСПЛ очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного ОСОБА_6 наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкі злочини у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Цей ризик також підтверджується інформацією, зафіксованою у досліджених протоколах про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільних телефонних номерів, якими користувались ОСОБА_6 , а також інший підозрюваний ОСОБА_9 . Відомості відображені у протоколах, вказують на те, що підозрюваний повідомляв про намір оформити документи, а також впливати на правоохоронні органи, щоб ухилитись від слідства.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Підозрюваний ОСОБА_6 , який обіймає посаду директора КП «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба», добре обізнаний з особливостями поховання громадян, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства, знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального злочинних дій.

Підозрюваний ОСОБА_6 володіє інформацією, які саме речі та документи мають доказове значення та досі не здобуті органом досудового розслідування, а тому може здійснити їх знищення, приховання чи спотворення, тим самим запобігти органу досудового розслідування у їх виявленні та вилученні. На цей ризик вказує те, що підозрюваний надав у судовому засіданні копію договору про закупівлю очолюваним ним комунальним підприємством послуг у ФОП ОСОБА_10 , пояснити економічну доцільність і обґрунтованість якого не зміг.

Цей ризик також підтверджується інформацією, зафіксованою у досліджених протоколах про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільних телефонних номерів, якими користувались ОСОБА_6 , а також інший підозрюваний ОСОБА_9 . У спілкуванні вони, серед іншого, обговорювали реальну ціну за місце на кладовище, яка змінювалась в залежності від особи того, хто звертався за похованням, та її різницю із "офіційною" ціною за послуги з поховання. Це вказує на вжиття заходів щодо документального приховування реального характеру діяльності, надання їм законної форми.

Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

У ході досудового розслідування існує імовірність залученості або обізнаності великої кількості осіб, які на цій стадії досудового розслідування не допитані як свідки, однак їм можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину. Зокрема, мова йде про осіб, які замовляли послуги з поховання на кладовищі, та номери телефонів яких відомі ОСОБА_6 .

Наведене дає підстави обґрунтовано припускати, що ОСОБА_6 може розробляти заходи щодо здійснення впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, ОСОБА_6 володіє інформацією стосовно біографічних даних свідка, який надав органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв`язку з чим підозрюваний, перебуваючи на волі, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні, матиме можливість вступати у позапроцесуальні відносини із цим та іншими свідками, впливати на учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів, схиляти їх до зміни даних слідству показань іншим чином.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

У випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення тяжкого злочину, до нього може бути застосовано покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Отже є підстави вважати, що ОСОБА_6 , маючи широке коло знайомств, перебуваючи на волі до вирішення питання про виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту, та використовуючи свої особисті зв`язки, швидко та ефективно вчинить активні дії щодо приховування такого майна, перешкоджаючи таким чином виконанню завдань кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, або вплинути на хід досудового розслідування.

Цей ризик також підтверджується інформацією, зафіксованою у досліджених протоколах про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільних телефонних номерів, якими користувались ОСОБА_6 , а також інший підозрюваний ОСОБА_9 . Відомості відображені у протоколах, вказують на те, що підозрюваний повідомляв про намір оформити документи для прикриття діяльності, а також впливати на правоохоронні органи. Характер деяких розмов підозрюваного ОСОБА_6 вказує на його зв`язки з органами влади на найвищому державному рівні у Києві, спроможність впливати на їх рішення, оформити документи (наказ, посвідчення) від міністерства оборони для себе чи близьких осіб, зробити відстрочку, бронювання. Слід відмітити, що в судове засідання підозрюваний надав дві копії витягів з наказу командира сектору 5 оборони у місті Київ, датовані 5 та 6 грудня 2025 року про нагородження підозрюваного нагрудними знаками, при цьому детально пояснити їх підставу не спромігся.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора КП «Слобожанська селищна спеціалізована ритуальна служба» може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або перешкоджати з`явленню підпорядкованих йому співробітників, примушування їх до відмови надавати показання для уникнення покарання, що є кримінально караними діяннями.

Відтак встановлено, що наведені ризики є реальними, обґрунтованими та підтвердженими дослідженими у судовому засіданні доказами.

Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про необхідність запобігти ризикам та застосувати запобіжний захід до підозрюваного

6. Запобіжний захід, який застосовується, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам

При вирішенні питання щодо обрання виду запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, відсутність судимостей, та ризик повторення протиправної поведінки.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Представленими стороною захисту медичними документами не доведено, що стан здоров`я підозрюваного виключає застосування до нього будь-якого виду запобіжного заходу.

Недостатність застосування домашнього арешту обумовлена тим, що запобігання встановленим ризикам потребує постійного цілодобового стороннього контролю за діями підозрюваного, що неможливо досягти при домашньому арешті. У цьому провадженні дослідженими доказами, зокрема, протоколами про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме мобільних телефонних номерів, якими користувались ОСОБА_6 та інший підозрюваний ОСОБА_9 , зафіксовано, що підозрюваний без стороннього контролю, вільно спілкуючись за допомогою мобільного зв`язку, вживав заходів для конспірації своєї дільності, висловлювався щодо вирішення питань з правоохоронними органами, застосовував заходи документального прикриття та впливу на слідство, тобто вчиняв дії, які і складають категорію ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Інші запобіжні заходи у виді застави, особистого зобов`язання та особистої поруки із тих самих причин є неспроможними запобігти встановленим ризикам, оскільки мають ще більш м`який характер та менші стримуючі спроможності впливу на поведінку підозрюваного.

За встановлених суддею обставин та інтенсивності ризиків, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на даному етапі є найбільш доцільним запобіжним заходом.

7. Обґрунтування розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов`язків, передбачених КПК України

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Дане кримінальне провадження не входить до виключень передбачених частиною четвертою ст.183 КПК України, а тому слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що значно перевищує верхню межу розміру застави щодо тяжкого злочину. Прокурор посилався на виключні обставини для встановлення такого розміру застави.

Частина 5 ст.183 КПК України передбачає, що застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно у провадженнях щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину, але у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК).

При визначені достатнього розміру застави слідчий суддя, серед іншого, враховує майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 , наявність у його власності нерухомості, а також наявність у володінні нерухомості та транспортного засобу, оформлених на близьких осіб, якими він активно користується, виявлені в ході обшуків суми готівкових коштів, які очевидно не відповідають заявленим офіційним доходам членів сім`ї. Слідчий суддя враховує і обставини інкримінованого правопорушення, а саме зафіксовану негласними слідчими (розшуковими) діями кількість поховань за попередній рік, та розцінки за місця, що дають змогу оцінити імовірний розмір неофіційних розрахунків. Варто врахувати відомості про особу підозрюваного, його статус, вплив та зв`язки в органах державної влади та місцевого самоврядування, характеристики та нагороди від таких органів, сімейний стан та соціальні зв`язки в сукупності. Підозрюваний ОСОБА_6 пояснив також, що на розгляді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження щодо нього за обвинуваченням у іншому кримінальному провадженні.

Відтак слідчим суддею встановлено, що має місце виключний випадок, визначений абзацом п`ятим ч.5 ст.182 КПК України, і застава у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, а тому слід призначити заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків слід визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста гривень.

У разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти відповідно до ч.5 ст.194 КПК України обов`язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, а саме щодо явки за викликом, контролю за місцем перебування, обмеження спілкування зі свідками, здачі документів, що дають право на виїзд з країни.

Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слід задовольнити.

Керуючись статтями 131, 132, 176-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 09.04.2026 включно.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту на виконання ухвали.

Визначити розмір застави, як альтернативного виду запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 передбачених КПК України обов`язків, - 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 коп.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом;

2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_11 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після оголошення.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1