Ухвала суду № 134049456, 13.02.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1211/26

1-кс/308/552/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали скарги представника Міністерства юстиції України на постанову слідчого Шостого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 від 31.12.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62024140160000024 від 25.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в:

на розгляд слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла вищевказана скарга на постанову про закриття кримінального провадження.

Скарга обґрунтована тим, що спірна постанова є необґрунтованою, досудове розслідування проведено неповно та однобічно.

У судове засідання скаржник не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату і місце його проведення, подав заяву про розгляд його скарги за його відсутності.

У судове засідання слідчий не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату і місце його проведення, клопотань про відкладення не надходило.

Слідчий суддя встановив, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованим у м. Львові, проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140160000024 від 25.01.2024.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування розпочиналося, зокрема, у зв`язку з тим, що заявником повідомлено, що невстановленими особами органів державної влади вчинено кримінальне правопорушення за ст. 367 КК України відносно громадянина ОСОБА_4 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків, внаслідок виплати заявнику відшкодування в розмірі 47103,24 грн. (еквівалент 1200 євро) на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волобаєв та інші проти України».

Оскаржуваною постановою кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Ухвалюючи постанову про закриття кримінального провадження, слідчий виходив з того, що сума стверджуваних збитків не є тяжкими наслідками згідно з приміткою до ст. 364 КК України, так як не перевищує навіть сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вважаючи згадану постанову незаконною, скаржник звернувся до слідчого судді з відповідною скаргою.

Дослідивши матеріали поданої скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

За п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо:встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 367 КК України встановлено відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого (ч. 2 ст. 367 КК України).

Отже, кримінальне правопорушення за ст. 367 КК України передбачає існування матеріального складу з огляду на вказівку у диспозиції статті про необхідність настання наслідків у виді «істотної шкоди» чи «тяжких наслідків».

У свою чергу, згідно з приміткою до ст. 364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, «істотна шкода» чи «тяжкі наслідки» в розумінні ст. 367 КК України передбачають майнову об`єктивацію.

За таких обставин, слідчий дійшов обґрунтованого висновку про те, що перерахування 47 103,24 грн. (еквівалент 1 200 Євро) з Державного бюджету України не є шкодою, наявність якої є необхідною для застосування приписів ст. 367 КК України.

На переконання слідчого судді, слідчий, закриваючи кримінальне провадження, дотримався вимог ст. 110 КПК України, а підстави для скасування постанови відсутні, оскільки при проведенні досудового розслідування всебічно досліджено обставини провадження, надано їм відповідну правову оцінку, прийнято обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження, постанова ґрунтується на вимогах закону, належно зібраних та допустимих доказах, які не спростовуються обставинами, викладеними в поданій скарзі.

Таким чином, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, слідчий проаналізував сукупність встановлених під час досудового розслідування доказів та з урахуванням диспозиції ст. 367 КК України дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності об`єктивної сторони кримінального правопорушення з огляду на відсутність заподіяння істотної шкоди.

Досліджувана скарга не містить вказівки та міркувань, щодо слідчих чи інших дій, які мав би, на думку заявника, виконати слідчий в разі скасування постанови про закриття кримінального провадження.

За вищенаведених обставин, оскаржувана постанова слідчого є законною, обґрунтованою і такою, що не підлягає скасуванню, у зв`язку з чим в задоволенні скарги слід відмовити.

Посилання на те, що слідчий, закриваючи кримінальне провадження, не вказав, в чому саме полягає діяння; хто є суб`єктом його вчинення; не встановив наявності суб`єктивної сторони діяння; не конкретизував об`єктивної сторони діяння; не взяв до уваги те, що в даному випадку було завдано шкоду, як інтересам Заявника так і державним інтересам, у вигляді збитків, внаслідок виплати з Державного бюджету України присудженої суми відшкодування є непереконливими, так як не спростовують попередні висновки суду про відсутність наслідків для кваліфікації дій особи за ст. 367 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

у задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України на постанову слідчого Шостого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 від 31.12.2024 про закриття кримінального провадження за №62024140160000024 від 25.01.2024 відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1