Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження 2/243/410/2026
Справа № 243/11752/25
РІШЕННЯ
І м е н е м У к р а ї н и
(Заочне)
« 13 »лютого 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Гончарової А.О.,
за участю секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 19 серпня 2018 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено змішаний кредитний договір №2020136376, в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .
28 червня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28/06/23, відповідно до умов якого АТ «ОТП БАНК» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «ОТП БАНК» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2020136376.
Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №2020136376, в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , в сумі 49677,92 грн., з яких: 31000,00 грн. загальна сума боргу по тілу, 18677,92 грн. загальна сума боргу по відсотках.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання.
В зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №2020136376, в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , в сумі 49677,92 грн. та понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив.
У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах справи доказами та ухвалити заочне рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 серпня 2018 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2020136376, який за правовою природою є змішаним договором, а саме кредитний договір та договір про надання банківських послуг, в якому містяться елементи різних договорів і надаються декілька різних видів послуг кредитування та видача і обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 , згідно з умовами якого відповідачу надано грошові кошти у сумі 4258,00 грн., строк кредитування до 19.08.2020, фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних.
28 червня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28/06/23, відповідно до умов якого АТ «ОТП БАНК» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «ОТП БАНК» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2020136376.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу AT «ОТП Банк» передає, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», приймає права грошової вимоги, що належить АТ «ОТП Банк» в розмірі портфеля заборгованості.
Пунктом 1.3. договору факторингу передбачено, що ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» одержує право замість AT «ОТП Банк», вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань, за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу №28/06/23 від 28 червня 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №2020136376, в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, складеним ТОВ «ФК «ЄАПБ», станом на 31.10.2025 заборгованість відповідача перед банком за картковим рахунком становить в сумі 49677,92 грн., з яких: 31000,00 грн. загальна сума боргу по тілу, 18677,92 грн. загальна сума боргу по відсотках.
Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.
В силу ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
При цьому, згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
З досліджених в судовому засіданні доказів по справі судом достовірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» правомірно набуло права вимоги за вказаним кредитним договором, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1 та за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України. Договір відступлення права вимоги не визнаний судовим рішенням недійсним, вказаний договір на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно доданого до позовної заяви кредитного договору №2020136376 від 19.08.2018 року та графіку розрахунків (додаток №1 до Договору), які підписані відповідачем, зазначено, що остання погодилась на умови договору, а саме: відповідачу надано грошові кошти у сумі 4258,00 грн., строк кредитування до 19.08.2020, фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних.
Суд звертає увагу на те, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору №2020136376, у відповідача по справі наявна заборгованість в загальному розмірі в сумі 49677,92 грн., з яких: 31000,00 грн. загальна сума боргу по тілу, 18677,92 грн. загальна сума боргу по відсотках, при цьому, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження відкриття рахунку, а також відсутня виписка з такого рахунку, з якого можна було б встановити факт користування відповідачем банківською карткою та наявність у нього заборгованості по тілу кредиту у сумі 31000,00 грн. та 18677,92 грн. загальної суми боргу по відсотках.
Таким чином, складений позивачем розрахунок заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу за користування кредитною лінією (картковим рахунком).
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості відкритим в межах кредитного договору №2020136376, підлягають частковому задоволенню, у сумі тіла кредиту погодженого умовами договору 4258,00 грн. та фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,01 % річних.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами, суд приходить до наступного.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України вказує, що щомісячна виплата процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначено, що після спливу визначеного договором строку позики, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється.
Як зазначалося, відповідно до умов договору №2020136376 від 19.08.2018, кредит у сумі 4258,00 грн. надається на строк визначений графіком платежів - до 19.08.2020, тобто стягненню підлягають відсотки у розмірі 0,85 грн.(4258х0,01)/100х2).
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 353,06 (3028х11,66%(49677,92 грн/4258,85грн.))грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205, 207, 526, 527, 530, 626, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», розташованого за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, р/р № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк», суму заборгованості за кредитним договором №2020136376 від 19.08.2018, у сумі 4258 (чотири тисячі двісті п`ятдесят вісім) грн. 85 коп., з яких: 4258,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 0,85 грн. сума заборгованості за відсотками, та суму судового збору у розмірі 353 (триста п`ятдесят три) грн. 06 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 13 лютого 2026 року.
Суддя Слов`янського
міськрайонного суду
Донецької області А.О. Гончарова
Судове рішення № 134049245, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 13.02.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 243/11752/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: