Вирок № 134043798, 13.02.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4291/25

Провадження №1-кп/0203/1054/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року місто Дніпро

Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_12 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР№12025042110001462 від 27.05.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Новогродівка, Покровського району Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця мешкання, раніше судимого:

- 02.06.2010 Новогродівським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений ухвалою суду від 27.06.2014 від подальшого відбування покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року;

- 28.04.2015 Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, згідно зі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

- 21.07.2016 Новогродівським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України частково приєднане невідбуте покарання за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28.04.2015, остаточне покарання визначено у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі; звільнений 02.04.2019 по відбуттю строку покарання;

- 16.07.2021 Селидівським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 20.08.2021 Новогродівським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 357, ч.ч.1,4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; звільнений 28.03.2025 по відбуттю строку покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2025 приблизно о 08:00 годині, перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 2, де у останнього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану ОСОБА_12 27.05.2025 приблизно о 08 годині 01 хвилин, знаходячись біля торгівельного стелажу, де розміщенні продукти харчування в приміщенні магазину «Аврора», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 2, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і, бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, повторно, взяв своєю правою рукою з полиці торгівельного стелажу один пакунок чорного кольору, а саме: кава зернова, вагою 900 г, марки «Nero», який визнав об`єктом свого злочинного посягання та помістив його за пазуху одягненої на ньому кофти.

В цей момент 27.05.2025 приблизно о 08 годині 02 хвилин працівниця торгового залу - ОСОБА_13 , побачивши незаконні дії ОСОБА_12 , який тримав в руках схований за пазухою одягненої на ньому кофти один пакунок зернової кави марки «Nero» чорного кольору, вагою 900 г, розуміючи протиправність дій останнього, зробила йому зауваження, вимагаючи припинити його протиправні дії та зупинитись.

Однак, надалі у ОСОБА_14 , розуміючи, що його дії більше не є таємними та стали очевидними для оточуючих, виник раптовий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, реалізуючи який останній, передбачаючи спричинення майнової шкоди та, бажаючи її настання, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи, заволодівши одним пакунком зернової кави марки «Nero» чорного кольору, вагою 900 г, з місця вчинення злочину втік, а саме вибіг з приміщення магазину, отримавши при цьому реальну можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Вигідна покупка» магазину «Аврора» майновий збиток на загальну суму 474,00 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_12 на початку судового розгляду вину у вчиненні злочину визнав частково, не погодившись з кваліфікацією правопорушення за ст. 186, як відкрите викрадення, зазначив, що скоїв крадіжку. Зазначив, що точної дати не пам`ятає, але це було вранці одного дня у травні. Він вжив призначені лікарем препарати антиретровірусної терапії, в м. Дніпро зайшов до магазину «Аврора», де зі стелажа взяв каву, назву якої не пам`ятає, вартістю приблизно 500 грн., яку сховав під кофту. Виходив через датчики, на виході його ніхто не зупиняв, зауважень не робив, ніхто за ним не гнався і не переслідував. Додав, що біля магазину було багато людей, і якби його хотіли наздогнати чи зупинити, це можна було б зробити без зайвих зусиль. Викрадену каву він віддав військовослужбовцю, який натомість купив йому поїсти.

Наголосив, що на момент вчинення правопорушення проходив лікування та перебував під впливом медичних препаратів «Метадон», призначених лікарем-наркологом, а також АРВ-терапії, призначеної лікарем-інфекціоністом. Вказані ліки впливали на його свідомість, через що він не міг собою керувати, з ним відбувались дивні речі.

Також при перегляді відеозапису з камер відеоспостереження магазину зазначив, що конкретно до нього ніхто не звертався, не притримував, в магазині було шумно, яким чином він міг зрозуміти, що окрикнули його не зрозуміло. Двері магазину відчинила жінка, на вулицю він вийшов спокійно, вільно крокував, не біг. З запису не видно, що хтось його помітив, бо ніхто не зупинив.

Такої позиції захисту дотримувався обвинувачений протягом судового розгляду, для з`ясування його стану також за клопотанням сторони захисту було призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу.

Після дослідження судом всіх представлених доказів, при з`ясуванні позиції учасників щодо доповнення судового розгляду обвинувачений зазначив, що дійсно чув крик продавця, але його ніхто не доганяв, він спокійно йшов по вулиці. Зазначив, що жалкує про скоєне, шкода не значна в розмірі 500 грн., після звільнення з місць позбавлення волі лікувався, став на обліки, отримував необхідну терапію, перебував на метадоновій програмі, в умовах слідчого ізолятора стан здоров`я погіршився, лікар інфекціоніст його не оглядав, хоча пігулки він має отримувати довічно. Намагався повернутися в суспільство, навіть стати на захист держави, вважає санкцію ч.4 ст. 186 КК України занадто суворою.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ "Вигідна покупка" ОСОБА_15 суду пояснив, що обіймає посаду керівника служби безпеки Дніпровського регіону ТОВ «Вигідна покупка», приблизно півтора-два місяці тому, точної дати не пам`ятає, співробітники магазину «Аврора», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, 2, повідомили про викрадення упаковки кави «Nero» в пакуванні чорного кольору. Отримав повідомлення, він через віддалений доступ до сервера магазину переглянув відеозапис, на якому зафіксовано момент злочину. Він особисто займався збором матеріалів за цим фактом, аналізував записи з камер відеоспостереження та опитував персонал магазину. Зазначив, що йому відомий обвинувачений, оскільки останній разом із друзями систематично вчиняють правопорушення в магазинах мережі «Аврора», розташованих поблизу автовокзалу та залізничного вокзалу, продають товари на ринку "Озерка". Щодо обставин події пояснив, що того дня обвинувачений зайшов до магазину разом із напарником. Після огляду торговельної зали його товариш вийшов, а обвинувачений, повернув від входу ліворуч, взяв пачку кави та попрямував до виходу. Співробітниця магазину помітила це і крикнула "стій", проте обвинувачений прискорився та вибіг із товаром з приміщення. За результатами проведеної інвентаризації було підтверджено недостачу товару за відповідним кодом. Наразі каву повернуто, матеріальна шкода у межах даного провадження відсутня, каву зберігають до вирішення кримінального провадження по суті. Додатково наголосив, що камери спостереження в магазині оснащені функцією запису звуку, тому на відео чітко чутно всі обставини події. Також у закладі встановлена система розпізнавання обличчя (FR-система).

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що точної дати не пам`ятає, проте подія відбулася на початку літа, зранку, після 08:00 години. У цей час вона перебувала на площі Вокзальній поблизу залізничного вокзалу, де чекала на свого чоловіка військового, який мав приїхати у відпустку. До неї підійшов чоловік худорлявої статури, віком до 40 років, одягнений у чорний спортивний костюм. Він дістав із рюкзака пачку зернової кави «Nero» в упакуванні чорного кольору масою 900 грамів та запропонував її придбати. Вона купила каву за 250 гривень. Через деякий час їй зателефонували з поліції, запитали, чи купувала вона каву, вона, не приховуючи, підтвердила це. Наступного дня за викликом працівників поліції прибула до відділення, де надала відповідні пояснення та добровільно видала придбану каву. Також зазначила, що в поліції за її участю було проведено впізнання особи за фотознімками на 90 % впізнала особу, описала чорний спортивний одяг, кепка, коротка зачіска, худорлявий, років 40, з дефектом через відсутність зубів. Протокол пред`явлення особи для впізнання вона підписала власноруч. На запитання зазначила, що підтверджує показання, надані на досудовому розслідуванні, від них не відмовляється.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що точної дати події не пам`ятає, проте це було у травні 2025 року вдень за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, 2, у приміщенні мультимаркету «Аврора», де вона працює. Вона побачила, як невідомий чоловік зайшов до магазину, взяв з полиці пачку кави в зернах «Nero» в чорній упаковці та вийшов, тримаючи її в руках, не розрахувавшись за товар. У цей момент до магазину заходила жінка-покупець, яка намагалася його зупинити, схопити за одяг. Вона також помітила його дії та крикнула: «стій!», однак він на зауваження не відреагував. Вважає, що він чув ці вимоги, оскільки після окрику прискорився. Ці події були зафіксовані камерами відеоспостереження магазину, а після інциденту адміністратор магазину викликав поліцію. За її описом, чоловік був віком за 30 років, одягнений у темний одяг та кепку, обличчя бачила збоку, під час впізнання на стадії досудового розслідування впізнала його. За результатами слідчої дії було складено протокол, який вона підписала. Жінка-покупець їй не знайома, контактів її немає.

На запитання доповнила, що якою рукою обвинувачений брав каву не бачила. Від полочки з кавою до входу не більше трьох кроків, вона була від обвинуваченого на відстані 4-5 кроків. "стій" крикнула йому, коли він відкрив двері, за ним не виходила. Раніше обвинуваченого не бачила.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що точної дати події не пам`ятає. Того дня вранці він разом зі своїм знайомим на ім`я ОСОБА_18 пішов до магазину «Аврора». До приміщення вони заходили поодинці та виходили також окремо з інтервалом приблизно у 30 секунд. Вказав, що викрав з магазину шоколадки, а ОСОБА_18 - каву. Назву кави не пам`ятає, зазначив лише, що упаковка була темного кольору, масою близько одного кілограма. Після вчинення крадіжки вони знову зустрілися за магазином «Сільпо», розташованого через дорогу від «Аврори». Там ОСОБА_18 повідомив, що працівниця магазину «Аврора» побачила момент крадіжки кави та окрикнула його. Після цього вони попрямували до вокзалу, де він продав каву за 300 гривень жінці, яка торгує готовими напоями, продавав каву сам. Отримав кошти, разом із ОСОБА_18 поїхали на метадонову програму, гроші витратив на вживання наркотиків.

На метадоновій програмі вони зустріли ОСОБА_19 . ОСОБА_18 , хвилюючись, що його можуть упізнати, обмінявся з ОСОБА_20 одягом (темний костюм та бейсболка). Згодом він, вже без ОСОБА_18 , знову поїхав на вокзал разом із обвинуваченим, де їх затримали працівники поліції. Стверджує, що у відділку поліції на нього чинили тиск, розвели їх по різним кабінетам, через що він підписав протоколи показань під час досудового слідства.

На запитання суду свідок уточнив, що ОСОБА_12 не вчиняв крадіжку кави з магазину «Аврора» разом із ним це зробив інший чоловік на ім`я ОСОБА_18 . Також зазначив, що фактично своїх показань не змінював, а пояснення під час досудового слідства надавав або під тиском або перебуваючи під впливом наркотичних засобів.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_17 , який надавав показання під час перебування в умовах слідчого ізолятора та намагався допомогти обвинуваченому ОСОБА_12 уникнути відповідальності або зменшити її. Відтак, по суті розповів про обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, замість нього вказав на іншого невідомого чоловіка на ім`я ОСОБА_18 . Разом з тим, показання свідка ОСОБА_17 не відповідають навіть позиції обвинуваченого ОСОБА_12 , який по суті визнавав обставини вчинення злочину, заперечуючи лише правильність кваліфікації.

Судом досліджено представлені прокурором письмові докази, зібрані під час досудового розслідування:

матеріали кримінального провадження прокурора (т.2)

- витяг з ЄРДР №12025042110001462 від 27.05.2025 за ч.4 ст. 186 КК України, про реєстрацію повідомлення представника ТОВ "Вигідна покупка" про відкрите викрадення майна з магазину "Аврора №786" (т.2, а.с.1);

- протокол огляду місця події від 27.05.2025 року в приміщенні магазину «Аврора» за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, 2 в період часу з 11.45 до 12.10 год. з фототаблицею, згідно з яким зафіксовано місце події, вхід до магазину, розміщення торгівельної та касової зон, а також відділу з кавою «Nero» з цінником 499,00 грн. (т.2, а.с. 16-18);

- акт інвентаризації № 0373078625 в магазині «Аврора» за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, 2 на 27.05.2025, відповідно до якого в інвентаризаційному описі значиться три одиниці кави натуральної смаженої «Ambasador NERO» 900 г вартістю 499,00 грн. за упаковку на загальну суму 1497,00 грн. Фактично виявлено дві одиниці кави на загальну суму 998,00 грн (т.2, а.с.19,31);

- довідка про ціни на товар від 27.05.2025 року, згідно з якою вартість однієї одиниці кави натуральної смаженої «Ambasador NERO» становить 499,00 грн.(з ПДВ) (т.2, а.с.20,32,33);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.05.2025, згідно з яким свідок ОСОБА_13 впізнала особу за загальною сукупністю ознак: великі очі, дугоподібні брови, залисини на голові, тонкі вуста на фотознімку під № 3 (відповідно до довідки ОСОБА_12 ), яка відкрито заволоділа майном магазину «Аврора» 27.05.2025 орієнтовно о 08.00 год. (т. 2, а.с.34-37);

- протокол огляду від 27.05.2025 відеофайлу з назвою «Грабіж А786» тривалістю 2 хвилини 53 секунди, на якому зафіксовано як в магазин заходить чоловік, підходить до прилавку з товаром, бере пакунок темного кольору, проходить на вихід, не сплатив за товар, жінки, простягають руки в його бік, одна кричить: «стоять» (т.2 а.с.83-87, 153-155), долучений до протоколу диск з відеозаписом досліджено в судовому засіданні, відеозапис переглянуто разом з учасниками;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2025, згідно з яким свідок ОСОБА_21 впізнала особу за сукупністю зовнішніх ознак: округла форма обличчя, прямі чорні брови, прямий ніс, тонкі вуста, волосся темного кольору на фотознімку під № 3 (відповідно до довідки ОСОБА_22 ), який 27.05.2025 приблизно о 08.15 год. в м. Дніпро, пл. Вокзальна,11 продав їй велику упаковку кави «NERO» за 250 грн. (т. 2, а.с.120-123);

-протокол огляду від 28.05.2025 з фототаблицею в період часу 14.30-14.35 год. в службовому кабінеті №304 СВ ДРУП 1 ГУНП в Дніпропетровській області, згідно з яким оглянуто та вилучено добровільно виданий ОСОБА_21 чорний пакет з зерновою кавою торгівельної марки «NERO», що поміщено до спецпакету PSP3246959 (т.2, а.с.125-128);

- висновок експерта від 02.06.2025 № СЕ-19/104-25/21469-ТВ, згідно з яким ринкова вартість кави натуральної смаженої в зернах «Ambasador NERO» вагою 900 г у кількості 1 шт станом на 27.05.2025 могла складати 474,00 грн (т.2 а.с.135-140).

Суд, аналізуючи вищезазначені докази, вважає, що вони є належними, допустимими та достовірними, взаємопов`язаними, такими, що узгоджуються між собою, підтверджують фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження, а їх сукупність є достатньою для висновку про те, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, доведена під час судового розгляду поза розумним сумнівом.

Оскільки позиція обвинуваченого змінювалась під час судового розгляду, суд дослідив докази в повному обсязі та дає оцінку всім зауваженням сторони захисту, не спираючись на факт визнання вини обвинуваченим наприкінці судового розгляду. Зокрема, обвинувачений від початку розгляду справи не погоджувався з кваліфікацією дій за ст. 186 КК України, зазначаючи наявність в його діях складу ст. 185 КК України.

Практика Верховного Суду є сталою, що для відмежування крадіжки від грабежу слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, кваліфікуються як грабіж.

Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину (постанова Верховного Суду від 14.05.2019 № 569/3671/17, від 13.11.2018 № 401/2807/16-к).

Обвинувачений ОСОБА_12 зайшов до магазину, взяв каву з полиці, яку заховав під одяг, приховав товар, не маючи наміру на оплату за нього, відтак, дійсно його умисел та первісні дії були спрямовані на таємне викрадення майна. Дії обвинуваченого були помічені продавцем магазину ОСОБА_13 , яка крикнула ОСОБА_12 : "стоять!", що натомість не зупинило останнього, він, прискорився та покинув магазин.

Ці фактичні обставини підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_13 , відеозаписом з камер відеоспостереження, навіть за відсутності показань обвинуваченого на стадії закінчення судового розгляду, який підтвердив, що дійсно почув крики продавця, все розумів.

Таким чином, наведені докази свідчать, що дії ОСОБА_12 під час викрадення майна помітила працівниця магазину, яка намагалась його зупинити, проте обвинувачений, утримуючи викрадене, покинув магазин. Крім того, з цих доказів видно, що ОСОБА_12 чув крик працівниці магазину та розумів (не міг не розуміти), що його злочинні дії помітили інші особи, про що свідчить його поведінка, а саме після крику «стоять!» він не зупинився, а прискорив рух.

Окремо, обвинувачений зазначав, що каву не продавав, а віддав військовому.

Суд зауважує, що спосіб розпорядження майном, яким заволодів обвинувачений значення для кваліфікації не має, оскільки грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном. Таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпорядитися вилученим майном (винести, передати іншим особам тощо) (постанова Верховного Суду від 15.11.2018 № 335/1893/16-к).

Під час судового розгляду обвинувачений неодноразово висловлював заперечення щодо незначного розміру спричиненої шкоди й одночасно надміру суворої санкції статті.

Разом з тим, суд зазначає, що для такого злочину як грабіж не встановлено нижньої межі шкоди, яка може бути завдана власнику майна і вказана обставина лише свідчить про підвищену суспільну небезпечність цього злочину (постанова Верховного Суду від 13.11.2018 № 401/2807/16-к).

Практика розгляду подібних справ є послідовною, постанови Верховного Суду від 18 лютого 2020 №705/623/18, від 23 липня 2024 №201/11135/20.

Таким чином, суд доходить висновку, що діяння обвинуваченого ОСОБА_12 правильно кваліфіковане за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до позиції, висловленої у постанові Верховного суду від 17 жовтня 2019 року в справі № 205/7091/16-к (№ 51 - 1532 км 19), поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема, ОСОБА_12 вчинив тяжкий злочин, раніше неодноразово був засуджений за вчинення корисливих злочинів та даний злочин вчинив у період не знятої та непогашеної судимості, через два місяці з моменту звільнення з місць позбавлення волі, не працював, на обліку лікаря психіатра не перебуває, перебував до затримання під спостереженням лікаря нарколога, має тяжку хворобу IV кл.ст. з проявами множинних інших хвороб (т.1 а.с.120-121).

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №463-К від 05.11.2025 ОСОБА_12 виявляв раніше і виявляє в теперішній час емоційно нестійкий розлад особистості. Психічні і поведінкові розлади внаслідок комбінованого вживання наркотичних засобів, стан утримання в умовах несвободи. Іспитований у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. В тимчасовому хворобливому стані не знаходився. Питання №1 чи могли препарати антиретровірусної терапії, а також препарати замісної метадонової терапії викликати психічний розлад у обвинуваченого ОСОБА_12 і якщо так, то чи міг від усвідомлювати свої дії та керувати ними при вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не відноситься до даного виду експертизи (т.1 а.с. 244-247).

Обвинувачений наприкінці судового розгляду, в судових дебатах та останньому слові зазначив, що вину визнає повністю та щиро кається.

Верховний суд в Постанові від 05.08.2020 справа № 334/5670/18 зауважив, що незгода засудженого з кваліфікацією його дій є правом особи та не впливає на щирість розкаяння, осуд своєї поведінки та відчуття жалю щодо вчинених протиправних дій.

Одночасно в постанові від 25.01.2025 справа № 341/390/23 Верховним судом роз`яснено, що щире каяття, враховуючи системне тлумачення законодавства та судову практику, характеризує ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, яке проявляється у тому, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її, щиро жалкує про вчинене, бажає виправити ситуацію, яка склалася та готова нести відповідальність за вчинене.

На переконання суду щире каяття, як обставина, що пом`якшує покарання, передусім ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності понести кримінальну відповідальність, чого з боку обвинуваченого суду не продемонстровано.

Натомість, ОСОБА_12 змінював свою позицію і хоча і зазначив, що свою вину визнає, натомість, в судових дебатах та останньому слові неодноразово пояснив, що міг цього не казати, прямі докази його винуватості відсутні, свідки дають неправдиві показання, відтак, суд не сприймає його каяття щирим, як відверте визнання своєї провини у вчиненому злочині. На стадії досудового розслідування ОСОБА_12 від дачі показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

Відтак, обставин, що пом`якшують покарання суд не вбачає.

Відповідно до ч 3 ст. 90 КК України якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).

В 2014 році ОСОБА_12 дійсно був звільнений від подальшого відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», разом з тим вже 28.04.2015 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Отже, обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів, оскільки судимість за ч.2 ст. 307 КК України не погашена, переривалась вчиненням інших злочинів.

03.03.2022 року законодавцем внесено зміни до КК України, зокрема, і ст. 186 КК України. Сама назва Закону "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство" свідчить про те, що законодавець свідомо посилив відповідальність, щоб стримати такі явища як мародерство та інші злочини в період вразливості суспільства, пов`язаної з воєнним станом. Держава продемонструвала, що в умовах війни, коли суспільство спільними силами працює на захист держави, суверенітету, економіки, життя, відсутня можливість відволікатись та толерувати навіть загальнокримінальну злочинність.

Водночас, при призначенні ОСОБА_12 покарання суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, вчинення ним грабежу без застосування насильства або погрози його застосування, вартість майна, яким заволодів обвинувачений, яка становить 474,00 грн., стан його здоров`я, наявність тяжкого захворювання, життєві обставини, пов`язані з соціалізацією після звільнення з місць позбавлення волі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України.

На переконання суду, саме таке покарання відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між інтересами суспільства, що захищаються та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

ОСОБА_12 затриманий 27.05.2025 о 13.10 год. на підставі ст. 208 КПК України, протокол з фіксацією на флеш носій (т.2, а.с.74-77). Ухвалою слідчого судді від 29.05.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з заставою в розмірі 60560,00 грн.

Відтак, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_12 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Оскільки обвинуваченому обирається покарання у виді позбавлення волі, підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає і вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 395, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з часу набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 27 травня 2025 року до набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_12 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на залучення експерта № СЕ-19/104-25/21469-ТВ від 02.06.2025 в розмірі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 80 коп.

Речові докази та документи:

- флеш носій AGI об`ємом 32 GB з фіксацією складання протоколу затримання (т.2, а.с. 78),

- оптичний диск DVD-R з записом з камер внутрішнього відеоспостереження, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, буд.2 від 27.05.2025 в період часу 07.57 год. до 08.01 год. з назвою "Грабіж А786 (т.2 а.с. 88), що долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- упаковку кави натуральної смаженої в зернах марки «Ambasador NERO» вагою 900 г, в кількості 1 шт, що передана на зберігання представнику потерпілої юридичної особи, залишити ТОВ "Вигідна покупка" як власнику.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1