Ухвала суду № 134043120, 22.01.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

22.01.26

Провадження 1кп-932/50/26

Справа 932/264/26

УХВАЛА

Іменем України

22 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра

у складі:

Головуючого-судді ОСОБА_1

Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в режимі відеоконференції обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22023260000000230 від 27.12.2023, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Димитрова Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України. Щодо обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.01.2026 року включно.

Прокурором заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб з тих підстав, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, а тому існують ризики, що ОСОБА_7 може ухилитися та переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню. Застосування більш м`яких запобіжних заходів вважав недоцільним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та процесуальних рішень, у тому числі вважав недоцільним визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Захисник адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на інший більш м`який, у тому числі домашній арешт та визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави з тих підстав, що ризики змінюються, а обвинувачений має постійне місце проживання та отримує пенсію.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят діб, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на інший більш м`який, у тому числі домашній арешт та визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд вважає необхідним відмовити, виходячи з наступного.

ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, скоєного в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна і з врахуванням тяжкості пред`явленого обвинувачення, особистості обвинуваченого, а також стадії процесу, реально існують обґрунтовані ризики, що він може ухилитися та переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинене, а так само іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Суд вважає, що ризики, які враховувалися судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого останньому обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправного діяння, в якому він обвинувачується, його особистість, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Також, суд враховує характер кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.

На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на інший більш м`який, у тому числі домашній арешт суд вважає необхідним відмовити.

Також з урахуванням положень ст.ст. 182, 183 КПК України, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту та визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, з врахуванням обставин інкримінованого йому злочину, а саме державній зраді, вчиненої в умовах воєнного стану.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 314, 315, 336, 372, 376 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу на інший більш м`який у тому числі домашній арешт та визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 22 березня 2026 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення в частині вирішення питань застосування запобіжного заходу.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3