Рішення № 134041555, 09.02.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/9338/25

Провадження №2-а/442/6/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Хомика А.П.,

з участю секретаря судового засідання Денис Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в суду м. Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

встановив :

09.12.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову №120, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

В обґрунтування позову покликається на те, що 26 листопада 2025 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради було винесено постанову №120, якою її, ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Так, в оспорюваній постанові зазначено, що адміністративною комісією виконавчого комітету Дрогобицької міської ради встановлено факт самовільного зайняття території загального користування малою архітектурною формою, а саме дерев`яними воротами дороги, чим вона нібито унеможливила проїзд і прохід до будинку № 7. Унаслідок цього адміністративна комісія вважає, що вона порушила вимоги п. 18.2 «Правил благоустрою території населених пунктів Дрогобицький міської територіальної громади».

З даною постановою вона не погоджується, вважає, що вона є протиправною і підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Вона, ОСОБА_1 , є власницею житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 28.10.2005, посвідченого державним нотаріусом Стебницької державної нотаріальної контори Балог Р.В. Згідно з планом земельної ділянки, затвердженим Дрогобицьким міжміським бюро технічної інвертаризації та експертної оцінки, між ділянкою, на якій знаходиться її будинок, та ділянкою, на якій розміщені сарай та вбиральня, є загальний прохід відокремлений воротами. На момент покупки нею будинку дерев`яні огорожі по обидва боки загального проходу вже були встановлені, відповідно до плану земельної ділянки від 10.10.2004. Крім того, звертає увагу, що встановлені дерев`яні огорожі не чинять жодних перешкод для проходу та проїзду транспортним засобом власникам сусідніх земельних ділянок та іншим особам, оскільки огорожі не мають засуву та замка.

Вона займається сільським господарством і має кілька свійських тварин. Зазначені ворота виконують також роль огорожі, яка запобігає тому, щоб тварини не виходили за межі господарства. Окрім основної функції, вони забезпечують безпеку подвір`я та допомагають підтримувати порядок на території. Отже, огорожі вона не встановлювала, вона їй не належить та відповідальності за її установку вона не несе, однак вони виконують важливу функцію для її домогосподарства, присутня на технічній документації, а отже встановлена відповідно до закону, тому проти її демонтажу вона заперечує.

У постанові №120 від 26 листопада 2025 року адміністративної комісії не зазначено дату отримання відповідного протоколу виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради, що не вбачає можливості визначити своєчасність розгляду питання про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Матеріалами справи про адміністративне правопорушення не встановлено всіх істотних ознак складу правопорушення, а саме під час винесення оспорюваної постанови адміністративною комісією не встановлено суб`єкта адміністративного правопорушення, не взято до уваги її пояснень, не надано їм жодної оцінки, що свідчить про односторонній підхід комісії до вирішення справи.

У матеріалах справи немає жодного доказу, який би підтверджував, що встановлення огорожі здійснювалося нею.

Відповідні фотозображення, відеозаписи, заміри до протоколу про адміністративне правопорушення не долучалися. Зазначене унеможливлює встановлення тих обставин, чи є така територія, її частина, об`єктами благоустрою у відповідності до ст. 1, ст. 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

До того ж, під час розгляду справи адміністративною комісією не було допитано інспектора, який складав протокол, а також власників сусідніх ділянок і не з`ясовано, чи створюються їм незручності встановленими огорожами. Жодних письмових пояснень у власників сусідніх земельних ділянок не відбиралося. Наведене також свідчить про неповний та неточний розгляд адміністративною комісією справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді від 11.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 22.01.2026.

22.12.2025 від відповідача надійшов відзив на позов. Позову не визнають, зокрема, вказують що адміністративна комісія діяла в межах повноважень, на піставі та у спосіб передбачений законом, з дотриманням вимог ст..278, 280 КУпАП. Всі істотні обставини були з`ясовані, а доводи позивача обґрунтовано відхилені як такі, що не спростовують факт правопорушення. Фактичні обставини та матеріали справи підтверджують наявність адміністративного правопорушення, наявність вини позивача, законність та обґрунтованість постанови №120 адміністративно комісії при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради про накладення адміністративного стягнення від 26.11.2025.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Доповнили, що 05 листопада 2025 року головним спеціалістом, інспектором з паркування та благоустрою відділу безпеки контролю департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради Воросом І. І. було складено припис №0596. Відповідно до умов вказаного припису позивачці було надано строк до 15 листопада 2025 року з метою усунення правопорушення шляхом демонтажу дерев`яної огорожі. Водночас, у цей же день, 05 листопада 2025 року, цим же інспектором на неї було складено протокол про адміністративне правопорушення серія БК №0329. Вважають, що дії інспектора є непослідовними і юридично нелогічними, оскільки інспектор в один і той самий день встановив час на усунення правопорушення і в той же ж час склав протокол про вчинення правопорушення.

Представник відповідача Нестер С.І. позову не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов. Звернула увагу, що позивачка не є власником земельної ділянки на якій встановлена огорожа, така встановлена на загальному проході і остання під час розгляду адміністративною комісією цієї справи, надала пояснення, що в процесі експлуатації замінила стару хвіртку на нову, а тому вважає, що саме вона повинна нести відповідальність за вказане порушення. Щодо складання в один день припису і одночасно винесення постанови, то пояснила, що припис має превентивний характер, тоді як протокол фіксує вже вчинене правопорушення. Таким чином, дії головного спеціаліста, інспектора з паркування та благоустрою відділу безпеки та контролю департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради були послідовними та правомірними.

Суд, заслухавши думку позивача, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України), на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що позивачем не пропущений строк звернення з відповідним позовом до суду, оскільки позовна заява була подана в межах строку, передбаченого законодавством.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Вимогою ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено з матеріалів справи, 26 листопада 2025 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради було винесено постанову №120, якою ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., оскільки встановлено факт самовільного зайняття території загального користування малою архітектурною формою, а саме дерев`яними воротами дороги, чим вона нібито унеможливила проїзд і прохід до будинку № 7. Унаслідок цього адміністративна комісія вважає, що вона порушила вимоги п. 18.2 «Правил благоустрою території населених пунктів Дрогобицький міської територіальної громади».

Згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 28.10.2005, посвідченого державним нотаріусом Стебницької державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , є власницею житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з планом земельної ділянки, затвердженим Дрогобицьким міжміським бюро технічної інвертаризації та експертної оцінки, між ділянкою, на якій знаходиться будинок ОСОБА_1 та ділянкою, на якій розміщені сарай та вбиральня, є загальний прохід відокремлений воротами.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Тобто, законом встановлено, що органи місцевого самоврядування у разі надання їм відповідних повноважень можуть приймати відповідні акти, які є обов`язковими для виконання, зокрема і громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території, а у випадку невиконання вимог таких актів громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою, затвердження місцевих планів управління відходами.

Згідно статті 20 цього ж закону, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини другої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів та не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 278 КУпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 254 КУпАП України передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

У відповідності до ст. 255 КУпАП України право складати протоколи про адміністративні правопорушення мають, зокрема, посадові особи, уповноважені нате виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (частини перша - четверта статті 41, статті 103-1, 103-2, 104, частина перша статті 106-1, статті 106-2, 149 - 152, частини перша та друга статті 152-1, статті 154, 155, 155-2, 156, 156-1, 156-2, 159- 160,стаття 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 183, 185-1, 186-5, 197, 198.

Статтею 256 КпАП України передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Судом встановлено, що 05 листопада 2025 року головним спеціалістом, інспектором з паркування та благоустрою відділу безпеки контролю департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради Воросом І. І. було складено припис №0596. Відповідно до умов вказаного припису інспектором надано ОСОБА_1 строк до 15 листопада 2025 року з метою усунення правопорушення шляхом демонтажу дерев`яної огорожі.

Водночас, у цей же день, 05 листопада 2025 року, цим же інспектором на Міщук М.Н. було складено протокол про адміністративне правопорушення серія БК №0329.

Суд вважає, що дії інспектора є непослідовними і юридично нелогічними, оскільки інспектор в один і той самий день встановив час на усунення правопорушення і в той же ж час склав протокол про вчинення правопорушення.

Таким чином інспектором порушено процедуру притягнення до відповідальності за порушення правил благоустрою, що дає підстави визнати винесену постанову незаконною та скасувати її.

Крім того, складений протокол не містить чіткого посилання на пункт Правил благоустрою території населених пунктів Дрогобицької міської територіальної громади. Натомість у складеному протоколі є посилання на п. 18 зазначених Правил, який вміщає 41 пункт діянь, за вчинення яких встановлюється відповідальність, передбачена ст. 152 КУпАП. З огляду на бланкетний характер норми (диспозиції) ст. 152 КпАП України не звільняє посадову особу від обов`язку зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення суть правопорушення з посиланням на конкретний пункт Правил благоустрою, порушення якого ставиться у вину особі.

Згідно з ст. 152 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з п. 18.2 Правил благоустрою території населених пунктів Дрогобицької міської територіальної громади відповідно до п. 44 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» накладаються стягнення, передбачені ст. 152 КУпАП за порушення вимог цих Правил, а саме за самовільне зайняття території (частини території) об`єкта благоустрою.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову адміністративної комісії може бути оскаржено у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Тому позовна заява подається до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

Верховний Суд у Постанові від 08 липня 2020 р. у справі № 463/1352/160- а зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З огляду на вищевикладене, вважаю, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП не було повно встановлено всіх обставин справи, так як і не було всебічно досліджено всіх доказів у справі.

На підставі наведеного суд вважає, що неповнота протоколу про адміністративне правопорушення, порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, відсутність доказів, що саме ОСОБА_1 встановила спірну хвіртку та ворота, є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом, в результаті чого постанова про адміністративне правопорушення є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути в його користь з виконавчого комітету Дрогобицької міської ради.

Керуючись ст.ст. 6, 9,10,195, 242-246,257,286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов задоволити.

Постанову №120 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради від 26.11.2025 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..152 КУпАП скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області в користь ОСОБА_1 605,60 грн. понесених витрат по оплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а у випадку відкладення складення рішення у повному обсязі чи його прийняття у письмовому провадженні в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя А.П. Хомик