Ухвала суду № 134038716, 11.02.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/169/26 пров. №2/478/203/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року смт. Казанка

Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Другий відділ Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про витребування безпідставно отриманих (набутих) грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Задерецький В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаною позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Другий відділ Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про витребування безпідставно отриманих (набутих) грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ЦПК України). Обов`язок доказування у спірній категорії справ покладається на позивача.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції та здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України (стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (частина перша статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами першою, третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Таким чином, законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження, виконавець, внаслідок розрахункової помилки, допустив безпідставне (надмірне) стягнення із боржника (позивача ОСОБА_1 ) грошових коштів - аліментів на утримання сина. Внаслідок вказаної помилки з боку державного виконавця по вказаному виконавчому провадженню було здійснено переплату по аліментам в розмірі 59951,81 грн.

За вказаних обставин, на підтвердження обґрунтування позовних вимог в цій частині позивачу слід надати суду докази звернення сторони виконавчого провадження (боржника ОСОБА_1 ) до органу виконавчої служби, в провадженні якого перебувало виконавче провадження, щодо проведення розрахунків вказаної переплати (щомісячної) та інформації щодо її виникнення (помилки в розрахунках, неправомірності наданих документів, прийнятих ДВС рішень в рамках виконавчого провадження).

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених ЦПК України, позивачу також необхідно надати постанову державного виконавця про відмову у вчинені виконавчих дій, спрямованих на перерахування та повернення безпідставно стягнутих в рамках виконавчого провадження суми аліментів (розміру переплати).

Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків.

Керуючись ст. ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Другий відділ Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про витребування безпідставно отриманих (набутих) грошових коштів, - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених в мотивувальній частині рішення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Х.В. Іщенко