Ухвала суду № 134038523, 11.02.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/991/2026

130/391/26

У Х В А Л А

щодо забезпечення позову

11.02.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайнного суду

Вінницької області Костянтин Шепель,

розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Путіліна Євгена Вікторовича в інтересах Фермерського господарства «Дзялів» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Біликівці» про визнання недійсним договору купівлі продажу земельної ділянки від 24 грудня 2025 року, -

у с т а н о в и в :

До Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 9 лютого 2026 року надійшла позовна заява адвоката Путіліна Євгена Вікторовича в інтересах Фермерського господарства «Дзялів» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Біликівці» про визнання недійсним договору купівлі продажу земельної ділянки від 24 грудня 2025 року.

Разом з позовною заявою представник позивача подає заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 3,4119 га кадастровий номер 0521086300:04:001:0010, розташованої на території Тарасівської сільської ради Жмеринського району.

Заяву обґрунтовує тим, що позивач просить визнати недійсним договір купівлі продажу земельної ділянки від 24 грудня 2025 року, площею 3,4119 га кадастровий номер 0521086300:04:001:0010, розташованої на території Тарасівської сільської ради Жмеринського району, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агросервіс Біликівці» . І відповідач, як власник земельної ділянки може розпорядитись нею на власний розсуд, що ускладнить виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову належить розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Згідно з частиною першою статті 153 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, крім випадків подання заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Тому розгляд заяви про забезпечення позову проводився у відсутність учасників розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 152 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява.

Відповідно до частини першої статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з частиною третьою статті 150 Цивільного процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, з метою забезпечення ефективного захисту порушених прав або інтересів позивача.

Виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду.

Як видно з заяви про забезпечення позову, представник позивача просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 3,4119 га кадастровий номер 0521086300:04:001:0010

Відповідно до пункту12 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову можливе шляхом накладення арешту на майно.

Вимоги представника позивача Путіліна Є.В. обґрунтовані та відповідають нормам зазначених статей.

На підставі вищевикладеного суддя вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 149, 150, 151,153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

п о с т а н о в и в :

Заяву представника позивача адвоката Путіліна Євгена Вікторовича про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0521086300:04:001:0010, площею 3,4119 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою Вінницька область Жмеринський район Тарасівська сільська рада та перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСЕРВІС БІЛИКІВЦІ».

Копію ухвали направити представнику позивача для звернення до виконання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ