Ухвала суду № 134034369, 05.02.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/50629/25

Провадження № 2/761/6470/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Аббасової Н.В.,

за участю секретаря: Сухини А.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека Ньюз" про захист честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києваз даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 матеріали позову передані судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 18.12.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано клопотання про призначення у даній цивільній справі лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи.

Клопотання мотивоване тим, що оскільки предметом спору є захист честі, гідності та ділової репутації у зв`язку з поширенням відповідачем у соціальних мережах інстаграм (Instagram) та на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 до відома широкого кола осіб, інформації, яка впливає на оцінку професійної діяльності позивача, для з`ясування усіх обставин по справі, є необхідність призначити у даній справі лінгвістичну експертизу з метою надання висновку щодо змісту висловів та наслідків їх поширення для позивача, які і є предметом позову у справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 клопотання підтримав та просив призначити лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу, проведення якої просив доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши клопотання про призначення експертизи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

За змістом ст.ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, їх недоторканність, а також на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист своєї гідності, честі та ділової репутації.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ст. 277 ЦК України).

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації і з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 78 ЦПК України, передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також відповідно до вимог ст. 79-80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 103 ЦПК України визначає, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами(стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ч. 1 ст. 107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

При цьому, згідно п. 2 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень об`єктом дослідження лінгвістичної експертизи мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній або в усній формі (зафіксований у відео-, фонограмі). Лінгвістична експертиза писемного мовлення поділяється на авторознавчу експертизу та семантико-текстуальну експертизу (п. 2.1.).

Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора. Об`єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є захист честі і гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, а тому для об`єктивного встановлення обставин, що мають значення для справи та потребують спеціальних знань суд вважає за необхідне призначити у справі судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, для з`ясування обставин справи стосовно поширеної інформації, оскільки без з`ясування цього питання не можна вирішити спір по суті.

Вирішуючи питання про призначення судової експертизи, суд, з урахуванням положень ст.9 Закону України «Про судову експертизу», доручає проведення даного виду експертизи експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Бродських 6.

Зі змісту п.5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України вбачається, що у випадку призначення судом експертизи, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі

В такому разі провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч.1 статті 253 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 103, 105, 106, 252, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про призначення лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи - задовольнити.

Призначити у цивільній справі № 761/50629/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека Ньюз" про захист честі, гідності та ділової репутації, лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Бродських 6.

На вирішення якої поставити наступні питання:

- чи міститься в тексті письмових публікацій відповідача у соціальній мережі інстаграм (Instagram): ІНФОРМАЦІЯ_1, фотокопії тексту публікації від 01.12.2025 р. та 03.12.2025 р., а також публікації на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 (посилання ІНФОРМАЦІЯ_2) від 03.12.2025 р., долучені до матеріалів позовної заяви, інформація позитивного або негативного характеру щодо позивача, який обіймає посаду заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві?

- чи міститься в тексті письмових публікацій відповідача у соціальній мережі інстаграм (Instagram): ІНФОРМАЦІЯ_1, фотокопії тексту публікації від 01.12.2025 р. та 03.12.2025 р., а також публікації на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 (посилання ІНФОРМАЦІЯ_2) від 03.12.2025 р., долучені до матеріалів позовної заяви, висловлювання образливого характеру щодо позивача, який обіймає посаду заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві?

- чи міститься в тексті письмових публікацій відповідача у соціальній мережі інстаграм (Instagram): ІНФОРМАЦІЯ_1, фотокопії тексту публікації від 01.12.2025 р. та 03.12.2025 р., а також публікації на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 (посилання ІНФОРМАЦІЯ_2) від 03.12.2025 р., долучені до матеріалів позовної заяви, фактичні твердження або оціночні судження щодо позивача, який обіймає посаду заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві? Якщо в тексті містяться оціночні судження, то чи є вони висловлені в брутальній, принизливій чи непристойній формі?

- яким є об`єктивний зміст письмових публікацій відповідача у соціальній мережі інстаграм (Instagram): ІНФОРМАЦІЯ_1, фотокопії тексту публікації від 01.12.2025 р. та 03.12.2025 р., а також публікації на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 (посилання ІНФОРМАЦІЯ_2) від 03.12.2025 р., долучені до матеріалів позовної заяви, щодо позивача, який обіймає посаду заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність, згідно зі ст.ст. 384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Провадження у справі зупинити до проведення лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Аббасова