Ухвала суду № 134034039, 12.02.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/2699/26

Провадження №2/523/3563/26

У Х В А Л А

"12" лютого 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Середа І.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: б-р Русанівський, 8, Дніпровський район, м. Київ, 02653) до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) про відшкодування у порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

УСТАНОВИЛА:

06 лютого 2026 року до суду надійшла позовна заява МТСБУ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, у розмірі 155582,31 грн, виплачених позивачем власнику застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, яка сталася 19 жовтня 2024 року в м. Одесі за участю ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП не була застрахована.

Після надходження позовної заяви суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

За положеннями ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).

Звертаючись до Пересипського районного суду м. Одеси, позивач вказує місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки № 2332424 від 12 лютого 2026 року, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», за даними Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

За відомостями Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб, фактичне місце проживання якого зазначено: АДРЕСА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною 1 статті 5 Закону визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Отже, враховуючи встановлені обставини та викладені норми, приходжу до висновку про необхідність застосування положень спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та визначити підсудність даного спору за фактичним місцем проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України).

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана ст. 32 ЦПК України.

Таким чином, суддя дійшла висновку, що позов не підсудний Пересипському районному суду м. Одеси, у зв`язку з чим цивільну справу слід передати на розгляд Доброславському районному суду Одеської області.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 260, 261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, передати на розгляд Доброславському районному суду Одеської області.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала складена та підписана 12 лютого 2026 року.

Суддя