Рішення № 134033385, 12.02.2026, Оболонський районний суд міста Києва

12.02.2026 Справа № 756/12557/25

Ун. № 756/12557/25

Пр. № 2/756/952/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 року суддя Оболонського районного суду м.Києва Майбоженко А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитними договорами в загальному розмірі 6 366,60 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 22.01.2020 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір№3629208053/217169, за умовами якого відповідачу було надано у позику грошові кошти у розмірі 2000 гривень, які він зобов`язався повернути зі сплатою відсотків та інших платежів, у строк передбачений умовами кредитного договору.

Кредитор свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, у свою чергу відповідачем порушено умови кредитного договору, а саме допущена прострочена заборгованість зі сплати основного боргу, нарахованих відсотків. Таким чином, у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за вказаним договором у відповідача виникла заборгованість у розмірі 6366,60 грн.

31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 1-31/05/21, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступив право вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №3629208053/217169.

У свою чергу, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відступило право вимоги ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на підставі договору про відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 від 03.06.2021 року до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №3629208053/217169.

Відповідач умови договору не виконав, кошти у встановлений договором строк не повернув, у зв`язку з чим позивач просить суд, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №3629208053/217169, яка складається з основного боргу у розмірі 2 000 грн., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 4 366,60 грн.

Посилаючись на наведене, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 6 366,60 грн. та судові витрати.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01.09.2025 року за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Відповідачем письмовий відзив не подано, у зв`язку з чим суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, в електронній формі наявні в «Електронному кабінеті судді» підсистеми «Електронний суд», суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 22.01.2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №3629208053/217169, відповідно до умов якого, останній отримав грошові кошти в позику у розмірі 2 000 грн. строк надання кредиту 30 днів, дата повернення позики 20.02.2020, з відсотковою ставкою 1,8 % в день.

Умовами Кредитного договору №3629208053/217169 сторони погодили, що цей договір укладається в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та підписання накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Кредитор свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, у свою чергу відповідачем порушено умови кредитного договору, а саме допущена прострочена заборгованість зі сплати основного боргу, нарахованих відсотків. Таким чином, у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за вказаним договором у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 6 366,60 грн.

31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 1-31/05/21, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступив право вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №3629208053/217169.

У свою чергу, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відступило право вимоги ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на підставі договору про відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 від 03.06.2021 року до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №3629208053/217169.

Станом на 26.05.2025 року загальний розмір заборгованість за кредитним договором №3629208053/217169 складає 6 366,60 грн., з яких: 2 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4 366,60 грн. - заборгованість за відсотками.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання настають правові наслідки

встановлені договором або законом.

Відповідачем не виконано зобов`язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У ході розгляду справи стороною позивача доведено те, що позивач на даний час є законним правонаступником стягувача за укладеними кредитними договорами, боржником за якими є відповідач.

Після відступлення права грошової вимоги, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», ні на рахунки попередніх кредиторів.

На момент розгляду справи докази сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором №3629208053/217169 складає 6 366,60 грн., з яких: 2 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4 366,60 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідач контррозрахунку заборгованості суду не надав.

Отже, заборгованість відповідача підтверджується розрахунками заборгованості.

Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вбачає необхідним позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача вищевказану кредитну заборгованість.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч.1,3 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.4-6 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При зверненні до суду з позовною заявою в інтересах позивача представником позивача Пархомчуком С.В. надано Договір 11/07/2025 про надання правової допомоги від 11.07.2025, відповідно до п. 3.1, якого Вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата), та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги, орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність.

06.10.2025 на адресу суду позивачем разом із заявою про розподіл судових витрат, суду надано Акт про отримання правової допомоги від 01.10.2025 підписаний директором ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та адвокатом Пархомчуком С.В., в якому зазначено про вартість складових витрат, а саме вартість: за зустріч та консультацію щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та ОСОБА_1 тривалістю 1 год, складає 2 000 грн.; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг, аналіз судової практики тривалістю 2,5 год. складає 5 000 грн.; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи тривалістю - 1,5 год. складає 3 000 грн.; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції складає 500 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Застосовуючи зазначені стандарти в даній справі, суд вважає, що витрати, зазначені у звітах не відповідають критерію реальності адвокатських витрат з точки зору їх необхідності. З цих підстав суд вважає необґрунтованим відносити до витрат на професійну правничу допомогу: зустріч та консультацію щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та ОСОБА_1 так як на думку суду, охоплюються підготовкою позовної заяви, яка подана до суду.

Інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи, суд не включає до складу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки розгляд справи проводиться в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, стороною позивача по суті справи жодного клопотання, заяви до суду не подано, і позивач, і його представник є користувачами підсистеми «Електронний суд», всі документи вони отримують в своєму електронній формі наявні в «Електронному кабінеті» підсистеми «Електронний суд», тому моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи не є необхідними для захисту прав клієнта.

Крім того, доказів щодо розміру канцелярських витрат на виготовлення копій документів суду не надано.

При цьому суд зауважує, що у позивача та його представника була можливість реалізувати процесуальні права у інший спосіб з метою оптимізації розміру витрат на професійну правничу допомогу, витрати по відшкодуванню якої за відсутності реальної необхідності має нести інша сторона.

Однак, вищезазначені принципи справедливого суду, змушують суд встановлювати розумність розміру цих витрат, задля забезпечення балансу прав та інтересів обох сторін.

Вирахувавши вартість послуг в цій частині, суд визначає обґрунтованим розмір наданої позивачу правової допомоги у розмірі 5 000 грн.

Враховуючи обсяг правничої допомоги позивачу при розгляді цієї справи, ціну позову, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, які мають бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача, слід визначити в сумі 5000,00 грн., що відповідає засадам співмірності зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг, а також критеріям розумності та справедливості.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»заборгованість за Кредитним договором №3629208053/217169 від 22.01.2020 у розмірі:

2 000 (дві тисячі) гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

4 366 (чотири тисячі триста шістдесят шість) гривень 60 копійок - прострочена заборгованість за процентами;

2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок - судового збору;

5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок - витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код. ЄДРПОУ 44243120, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.М. Майбоженко