Ухвала суду № 134030599, 10.02.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16029/25

Провадження № 2/127/3195/25

УХВАЛА

10 лютого 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Шаміної Ю.А.,

при секретарі судового засідання Левченко А.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Пунько І.В.,

представника відповідача ВМР - Шутака Б.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вказана справа. Позивач, звертаючись до суду, просив визначити за ним у порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житлове приміщення 1-7, площею 11,9 кв. м, позначене на плані - поверху на будівлю літ. "А" по АДРЕСА_1 , поверх - 1, літер - А.

03 лютого 2026 року до суду надійшла заява про зміну предмету позову (вх. №10897), відповідно до якої позивач, окрім вказаних вище вимог, просить скасувати обтяження у вигляді арешту на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_2 , що накладений на підставі постанови державного виконавця Березової Н.М. відділу державної виконавчої служби у Староміському районі м. Вінниці про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.11.2006 року накладену при примусовому виконанні судового наказу №2-н-72-06р виданого 18.08.2006 року Замостянським районним судом м. Вінниці.

У підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Пунько І.В. підтримали заяву про зміну предмету позову, просили її прийняти до розгляду.

Представник відповідача ВМР Шутак Б.І. при вирішенні питання щодо прийняття цієї заяви до розгляду поклався на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася в порядку, визначеному чинним законодавством.

Суд, з`ясувавши думку учасників справи, дослідивши подану заяву, дійшов такого висновку.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК Україниправо на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого уст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ним випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року в справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Як слідує з позовної заяви позивач, звертаючись до суду, просив визначити за ним у порядку спадкування за законом право власності на житлове приміщення, вказуючи, що за життя його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на вказане житлове приміщення за нею не було зареєстровано, фактично спірне майно перебуває у власності ОСОБА_2 .

Наразі, звертаючись до суду із заявою про зміну предмету позову, позивач доповнює позовні вимоги новою вимогою про скасування обтяження у вигляді арешту на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_2 , що накладений на підставі постанови державного виконавця Березової Н.М. відділу державної виконавчої служби у Староміському районі м. Вінниці про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.11.2006 року накладену при примусовому виконанні судового наказу №2-н-72-06р виданого 18.08.2006 року Замостянським районним судом м. Вінниці.

Тобто, доповнивши позовні вимоги вимогою немайнового характеру, позивач змінила предмет позову.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, однак в межах спірних правовідносин.

Здійснивши оцінку змісту заяви позивача в сукупності зі змістом раніше поданого ним позову, суд дійшов висновку, що позивач заявляє додаткову вимогу (скасування обтяження у вигляді арешту з майна), яка перебуває поза межами спірних правовідносин у справі (визнання права власності в порядку спадкування), та наводить додаткові обставини щодо накладення арешту на майно, тобто змінює і підстави позову.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 року в справі № 910/18389/20 та від 10 листопада 2021 року в справі №916/1988/20.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що заява позивача про зміну предмету позову не відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України, оскільки доповненими вимогами позивач змінює не тільки предмет, але й підстави позову, а тому її слід розглядати як новий позов з новими позовними вимогами, які позивач має права реалізувати у відповідності з ЦПК України, а тому в її прийняті слід відмовити.

Керуючись ст.49, 189, 196-198, 261, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 в прийнятті заяви про зміну предмету позову від 03 лютого 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 11 лютого 2026 року.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна