Ухвала суду № 134030042, 12.02.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19501/25

1-кп/569/731/26

УХВАЛА

про продовженя запобіжного заходу

12 лютого 2026 року м. Рівне

Колегія суддів Рівненського міського суду Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_13 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_15 ,

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 22025180000000054 про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263-1 КК України та ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.

До початку судового засідання 12 лютого 2026 року прокурор ОСОБА_16 подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 та клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , які підтримав у судовому засіданні, з підстав, викладених у них.

Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні в режимі відеоконференції не заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримала позицію свого підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_12 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_13 в судовому засіданні також підтримав клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Ухвалою Рівненського міського суду від 22 грудня 2025 року ОСОБА_10 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 лютого 2026 року, без визначення розміру застави.

У відповідностідо ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

В обґрунтування клопотання, як на підставу продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, спробі переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених в даному кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою, колегією суддів враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом не з`явлення за викликами до суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, умисного тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, умисного особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, не має постійного джерела заробітку, не має стійких соціальних зв`язків, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не страждає, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може надалі продовжувати займатися злочинною діяльністю, буде переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених в даному кримінальному провадженні, і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне не визначати обвинуваченому ОСОБА_10 розмір застави.

В обґрунтування клопотання, як на підставу продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_12 прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2025 року ОСОБА_12 було змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 19 лютого 2026 року.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

У відповідності до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, суд зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, та особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

В обґрунтування клопотання, як на підставу продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених в даному кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_12 кримінального правопорушення, наявність достатніх даних, що існує ризик незаконно впливати на потерпілих, свідків, та інших обвинувачених у кримінальному провадженні, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на встановлені судом обставини, ураховуючи, що на даний час актуальним залишається ризик незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що запобігти вказаному ризику можливо шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний час доби, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

У зв`язку із обранням обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, та встановлення ризиків кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне визначити обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 184, 197, 314-316 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора ОСОБА_17 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 задоволити.

Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 12 лютого 2026 року до 12 квітня 2026 року, без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Клопотання прокурора ОСОБА_17 про продовженнч запобіжного заходу ОСОБА_12 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рівне, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах, бомбосховищах на випадок оголошення повітряної тривоги, строком на 2 (два) місяці, тобто до 12 квітня 2026 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 строком на 2 (два) місяці обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати на виклик прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками та обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_12 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під домашнім арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_12 , прокурору, надіслати начальнику Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_18

Суддя ОСОБА_19

Суддя ОСОБА_20