Постанова № 13402637, 05.01.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.11 Справа № 14/164

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Юркевича М.В.

Желік М.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алігатор ІІ»б\н і б/дати

на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.11.2010 р. про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 14/164

за позовом Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія», м. Київ в особі Львівської філії ВАТ «БІГ Енергія», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Алігатор ІІ», м. Тернопіль

про стягнення 25 650 000 грн. тіла неповернутого кредиту

за участю представників:

від позивача Заставний Р.А. –представник;

від відповідача не з’явився.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.11.2010р. у справі № 14/164 вжито заходів до забезпечення позову ВАТ Банк «БІГ Енергія»в особі Львівської філії ВАТ «БІГ Енергія»і накладено арешт на грошові кошти на суму 3 265 938,32 грн., які належать ТОВ «Алігатор ІІ»та знаходяться на рахунку № 3731500400400 ГУЮ в Тернопільській області, МФО 838012, код ГУДКУ у Тернопільській області.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «Алігатор ІІ»звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.11.2010р. у справі № 14/164.

Скаржник зазначає про те, що оскаржуваною ухвалою повторно вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на суму 3 265 938,32 грн., оскільки після передання Господарським судом Тернопільської області даної справи за підсудністю, вжиті ним заходи не були скасовані. Крім того, скаржник зазначає про те, що на кошти, виручені від реалізації арештованого майна, які перебувають на депозитному рахунку органу ДВС не може бути накладено арешт, оскільки: - ці кошти не перебувають у власності боржника; - депозитний рахунок органу ДВС, відкритий у Державному казначействі, яке не є ні банківською, ні кредитною організацією; - арештовані кошти є власністю ДВС.

Представник позивача у судовому засіданні навів свої доводи та міркування, просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 04942798.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 23.12.2010 р. участь представників сторін обов’язковою не визнавалась, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування ухвали Господарського суду Рівненської області від 03.11.2010р. у справі № 14/164 відсутні з огляду на наступне:

ВАТ Банк «БІГ Енергія»в особі Львівської філії ВАТ «БІГ Енергія»звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ «Алігатор ІІ» про стягнення 25 650 000 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.10.2010 р. у справі № 15/98-1628 (суддя Бучинська Г.Б.) матеріали справи № 15/98-1628 за позовом ВАТ Банк «БІГ Енергія», м. Київ в особі Львівської філії ВАТ «БІГ Енергія»до ТОВ «Алігатор ІІ»про стягнення 25 650 000 грн. тіла неповернутого кредиту передано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області.

03 листопада 2010 р. позивачем місцевому господарському суду була подана заява в порядку ст. 66 ГПК України, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на суму 3 265 938,32 грн., які належать ТОВ «Алігатор ІІ»та знаходяться на рахунку № 3731500400400 ГУЮ в Тернопільській області, МФО 838012, код ГУДКУ у Тернопільській області.

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачено, що особа яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення (можливе утруднення виконання рішення господарського суду), а невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі.

Згідно з ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч.1 ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Звертаючись до суду, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а відтак в силу вимог ст. 33 ГПК України обов'язковим є подання позивачем доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Позивач мотивував свою заяву тим, що залишок коштів, отриманих від реалізації майна ППВР ВДВС ГУЮ у Тернопільській області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2009 р. про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача, становить 3 265 938,32 грн., які знаходять на депозитному рахунку Підрозділу. На підтвердження своїх доводів заявником була додана довідка ППВР ВДВС ГУЮ у Тернопільській області від 28.09.2010 р. (а.с. 33).

Відповідно до положень Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, кошти, що залишилися після покриття всіх вимог стягувачів, повертаються боржникові.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши обставини справи, судова колегія зазначає про те, що між заходом по забезпеченню позову –накладенням арешту на грошові кошти на суму 3 265 938,32 грн. і предметом позовної вимоги –стягненням 25 650 000 грн. тіла неповернутого кредиту існує зв'язок, тобто такий захід забезпечує часткове виконання судового рішення в разі задоволення позову у даній справі, а обрання такого заходу забезпечення позову є адекватним предмету спору у справі, зважаючи на відсутність у позивача грошових коштів на його рахунках.

Щодо доводів скаржника про повторне вжиття оскаржуваною ухвалою заходів до забезпечення позову, судова колегія зазначає про те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 р. у справі № 15/98-1628 (яка набрала законної сили) скасовано ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2010 р. в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 3 265 938,32 грн., які належать відповідачу і знаходяться на рахунку № 37315004004005 Головного управління юстиції в Тернопільській області, МФО 838012, код 34905804 ГУДКУ в Тернопільській області. Тобто, на момент прийняттям судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 3 265 938,32 грн., вжиті ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2010 р. у справі № 15/98-1628, були скасовані. Стосовно тверджень скаржника про те, що кошти, які знаходяться на депозитному рахунку № 3731500400400 ГУЮ в Тернопільській області, МФО 838012, код 34905804 ГУДКУ в Тернопільській області не є його власністю, оскільки він не може ними вільно розпоряджатися, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що депозитний рахунок є окремим рахунком власника коштів для певної мети та з певними обмеженнями його використання. Проте, знаходження коштів на депозитному рахунку не позбавляє права власності власника таких коштів.

Враховуючи вищенаведене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Рівненської області відповідає нормам процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.11.2010р. у справі № 14/164 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.