Рішення № 13402521, 04.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2011 р. Справа № 43/289-10

вх. № 10157/3-43

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О.В., посв. № 173 від 23.08.2007 року,

1-го позивача - не з"явився,

2-го позивача - Танчак Н.В., довіреність № 38-1816 від 28.05.2010 року,

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Заступника прокурора м. Харкова, м. Харків в особі 1. Харківської міської ради, м. Харків та 2. КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

до СПДФО ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 3241,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та КП "Харківські теплові мережі" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 3241,10 грн. за невиконання договірних зобов"язань за договором № 9934 від 01.10.2002 року про постачання теплової енергії.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.10.2002 р. між КП "Харківські теплові мережі" (позивачем по справі) та Суб"єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (відповідачем по справі) був укладений договір № 9934 про постачання теплової енергії. Проте відповідач не в повному обсязі виконав покладені на нього обов"язки, у зв"язку з чим утворилася заборгованість в сумі 3241,10 грн. за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року включно.

01.12.2010 року через канцелярію господарського суду представник 2-го позивача надав клопотання, узгоджене з прокурором, про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 500,00 грн., у зв"язку із частковою сплатою відповідачем основного боргу. Зазначені документи прийняті судом до розгляду та долучені судом до матеріалів справи.

Прокурор в призначеному 21.12.2010 року судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням сплати відповідачем частини основного боргу.

Представник 1-го позивача в призначене судове засідання 21.12.2010 р. не з"явився, витребуваних документів не надав та про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Представник 2-го позивача в призначеному 21.12.2010 року судовому засіданні підтримав позовні вимоги прокурора з урахуванням сплати відповідачем частини основного боргу.

Представник відповідача в призначене судове засідання 21.12.2010 р. не з'явився, відзиву та витребуваних документів до суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою суду, яка була направлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2010 р. розгляд справи було відкладено на 04.01.2011 року о 10:40 годині.

В судовому засіданні 04.01.2011 року прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник 2-го позивача в призначеному судовому засіданні 04.01.2011 року позовні вимоги прокурора підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник 1-го позивача в судове засідання 04.01.2011 року не з"явився, витребуваних документів не надав та про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Представник відповідача в призначені судові засідання 01.12.2010 р., 21.12.2010 р., 04.01.2011 р. не з'явився, ухвала про порушення провадження у справі, ухвали про відкладення розгляду справи, що були направлені відповідачеві за його юридичною адресою рекомендованим листом , повернулись з відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".

У відповідності до ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч.1 ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобовязаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Згідно наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 7629372 від 24.11.2010 року, виданого державним реєстратором виконавчого комітету Харківської міської ради , копія якого залучена до матеріалів справи, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: АДРЕСА_1, тобто адресою, яка вказана позивачем у позові, та, за якою судом була направлена ухвала про порушення провадження у справі та призначення її до слухання на 01.12.2010 року та ухвали про відкладення розгляду справи. Ніяких записів про зміну місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації витяг не містить. Тобто суд вважає, що відповідач не виконав обовязок, покладений на нього Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, та не повідомив державного реєстратора про зміну свого місцезнаходження.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавши пояснення прокурора, представника 2-го позивача, встановив наступне.

01.10.2002 року між КП "Харківські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Суб"єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (споживач), був укладений договір № 9934 про постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1. договору Енергопостачальна організація (позивач по справі) бере на себе зобов"язання постачати споживачеві (відповідач по справі) теплову енергію в гарячої воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов"язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 6.3. договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальної організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору теплової енергії, що і є заявкою наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з листопада 2009 року по квітень 2010 року здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується матеріалами справи. Факт користування тепловою енергією у приміщенні, в якому знаходився відповідач в спірний період за адресою: АДРЕСА_2, підтверджується актами про включення та відключення опалення.

Але в процесі розгляду справи, відповідачем було сплачено 500,00 грн. суми основного боргу, що підтверджується випискою банку від 17.11.2010р. За таких обставин провадження у справі в цій частині підлягає припиненню по п.1-1 ст.80 ГПК України.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач порушив вимоги договору та вимоги ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення де зазначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу прокурора про стягнення з відповідача 2741,10 гривень основного боргу обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 509, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст 174,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, п.1-1 ст.80, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (61111, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 26003301968 у Першій філії Публічного АТ "АКБ"Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) 2741,10 грн. заборгованості.

Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (61111, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів: УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувач - Головне управління державного казначейства України в Харківській області, МФО 851011) державного мита у сумі 102,00 грн.

Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (61111, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код 24134490, рахунок 31219264700002, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) - 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 500,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 05.01.2011 року.