Рішення № 134018614, 05.02.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/6132/25

Провадження № 2-о/0203/28/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2026 рокуЦентральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Наталія Дем`янівна, Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена заява, в якій заявниця посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті заявниця у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д. від 21.07.2025 року у видачі свідоцтва було відмовлено, оскільки не підтверджено родинний зв`язок із померлою. Так, згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі мати вказано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 26.08.1995 року заявниця уклала шлюб із ОСОБА_6 . В свідоцтві про укладення шлюбу її дівоче прізвище було зазначено як ОСОБА_7 . В свідоцтві про укладення шлюбу її батьками, дані про батька зазначено як « ОСОБА_8 , 1947 года роджения», дані про матір « ОСОБА_9 , 1949 года рождения». Після реєстрацію шлюбу прізвища чоловіка та дружини « ОСОБА_10 ». В свідоцтві про смерть її батька прізвище останнього вказано як «М??ясоед». Згідно угоди про розподіл спадкового майна від 09.06.2003 року після смерті її бабусі ОСОБА_11 , спадкоємцями в рівних частках були ОСОБА_12 та ОСОБА_3 . Згідно свідоцтва про право на спадщину від 23.09.2003 року після померлої ОСОБА_11 спадкоємцями майна зазначено ОСОБА_12 та її доньку ОСОБА_3 . В трудовій книжці матері дівоче прізвище ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.07.1970 року змінено на « ОСОБА_14 ». Відповідно до довідки №687 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 , уповноваженим власником зазначена ОСОБА_3 . Згідно свідоцтва про право власності на житло, квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності « ОСОБА_14 » та членам її сім`ї « ОСОБА_15 ». Згідно довідки (експертного висновку) відділу іноземних перекладів Дніпропетровської торгово-промислової палати від 21.08.2025 року прізвище Мясоед російською мовою, М?ясоід, Мясоїд та Мясоєд українською мовою, є ідентичними. Російське загальне ім`я Мясоед перекладається на українську М`ясоїд. Розбіжність виникла через різні неграмотні варіанти написання прізвища українською мовою у документах. Посилаючись на вказані обставини, з метою одержання свідоцтва про право на спадщину після померлої матері, заявниця просила встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 04.09.2025 року заяву було залишено без руху.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 07.10.2025 року заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду по суті.

В призначене на 05.02.2026 року судове засідання заявник та заінтересовані особи, їх представники не з`явились.

Представник заявниці в поданій заяві просила розглядати справу за її відсутності та задовольнити заяву.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д. в наданій заяві просила розглядати справу за її відсутності та прийняти рішення на розсуд суду.

Представник Дніпровської міської ради в наданій заяви також просив розглядати справу без його участі та прийняти рішення у відповідності до діючого законодавства.

Інша заінтересована особа - ОСОБА_2 , в поданій заяві просив розглядати справу за його відсутності та задовольнити заяву ОСОБА_1 .

З урахуванням поданих сторонами заяв та положень ст.ст.211,223,247 ЦПК України, суд визнав за можливе провести подальший розгляд справи по суті за відсутності останніх, за наявними у справі матеріалами та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши доводи, викладені в заяві та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, зокрема свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті останньої до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д. 07.04.2025 року звернулась ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 .

На підставі вказаної заяви приватним нотаріусом було заведено спадкову справу №26/2025.

В подальшому ОСОБА_1 до нотаріуса було подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_3 та на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , після померлої матері ОСОБА_3 .

Постановою нотаріуса від 21.07.2025 року заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, зі змісту якої вбачається, що підставою такої відмови стали розбіжності у наявних в матеріалах справи документах щодо прізвища померлого спадкодавця, які б підтверджували родинний зв`язок померлої із заявницею.

Згідно долучених до розглядаємої заяви документів вбачається наступне.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 04.07.1970 року, вбачається, що 04.07.1970 року в Будинку щастя Жовтневого району м.Дніпропетровська за актовим записом №1564 зареєстрували шлюб « ОСОБА_8 , 1947 года рождения» та « ОСОБА_9 , 1949 года рождения». Після реєстрації шлюбу чоловіку та дружині присвоєні прізвища « ОСОБА_10 » (в свідоцтві ОСОБА_16 останніх зазначено російською мовою).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00052303681 від 09.07.2025 року, у відомостях про народження заявниці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі мати вказано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

26.08.1995 року заявниця уклала шлюб із ОСОБА_6 та після укладення шлюбу обрала прізвище чоловіка ОСОБА_17 . В свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 26.08.1995 року її дівоче прізвище було зазначено як М?ясоід.

В свідоцтві про смерть батька заявниці серії НОМЕР_4 його ОСОБА_16 вказано як « ОСОБА_18 ».

В свідоцтві про смерть матері заявниці серії НОМЕР_2 її П.І.Б. вказано як ( ОСОБА_3 ».

Згідно угоди про розподіл спадкового майна, посвідченої 09.06.2003 року державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстровим №1-2980, після смерті ОСОБА_11 , спадкоємцями в рівних частках визначено сина померлої ОСОБА_12 та доньку ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.2003 року після померлої ОСОБА_11 спадкоємцями майна зазначено сина ОСОБА_12 та доньку ОСОБА_3 .

В трудовій книжці від 10.08.1968 року остання заповнена на ім`я « ОСОБА_9 » (заповнена російською мовою) та міститься запис про зміну прізвища на « ОСОБА_14 » (російською мовою) на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.07.1970 року.

Відповідно до довідки №687 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 , уповноваженим власником зазначена ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.11.1997 року посвідчено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності « ОСОБА_14 » та членам її сім`ї « ОСОБА_15 » ( ОСОБА_16 співвласників в свідоцтві зазначені російською мовою).

У довідці департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 07.04.2025 року вказано, що на день смерті ОСОБА_3 остання була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Також за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно довідки (експертного висновку) відділу іноземних перекладів Дніпропетровської торгово-промислової палати від 21.08.2025 року зазначено, що прізвище ОСОБА_10 російською мовою, зокрема у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_5 , виданому 04.07.1970 року, у свідоцтві про право власності на житло від 04.11.1997 року; М?ясоід українською мовою, зокрема, у свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , Мясоїд у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 та Мясоєд у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану №00052303681 від 09.07.2025 року, є ідентичними. Російське загальне ім`я Мясоед перекладається на українську М`ясоїд. Розбіжність виникла через різні неграмотні варіанти написання прізвища українською мовою у документах.

Дослідивши зазначені вище письмові докази, суд враховує, що останні в своїй сукупності в повній мірі підтверджують факт родинних відносин заявниці із померлою ОСОБА_3 , як доньки та матері.

Таким чином, оскільки розбіжності у зазначених вище документах в написанні прізвищ перешкоджають заявниці в реалізації її прав на оформлення спадщини після смерті матері, суд приходить до висновку про обгрунтованість, доведеність та необхідність задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-13,76-81,211,223,247,258,259,263-268,293,315 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Наталія Дем`янівна, Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 лютого 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак