Рішення № 13401680, 29.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/35029.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс лайн"

до Веббинг ЛТД (Webbing LTD)

про стягнення 1 300 000,00 доларів США (еквівалент 10 282 220,00грн.) та

розірвання Контракту №08/07 від 08.07.2009р.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

Від позивача                    Дейнека О.А. –предст. (дов. від 20.12.2010р.)

Від відповідача           Гончарук О.П. –предст. (дов. від 01.12.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 1 300 000,00 доларів США (еквівалент 10 282 220,00грн.) та розірвання Контракту №08/07 від 08.07.2009р. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своє зобов’язання щодо поставки передоплаченого позивачем товару на суму 1 300 000,00 доларів США (еквівалент 10 282 220,00грн.).

Судом встановлено, що відповідач по справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 року, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".

Згідно з даним актом, центральним органом, уповноваженим складати підтвердження про вручення документів, отримувати документи, які передаються консульськими каналами тощо, є Міністерство юстиції України та його територіальні управління юстиції.

Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої ст. 5 вказаної Конвенції, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної держави.

Відповідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного пітвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступна умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

За таких обставин, відповідачу по справі для належного повідомлення про розгляд справи, необхідно вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на англійську мову через органи юстиції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.11.2010р. суддею Палієм В.В. було порушено провадження у справі №20/350, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 10.05.2011р., позивача зобов’язано надати суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову ухвали суду від 01.11.2010р. та позовної заяви у трьох примірниках в термін, з метою подальшого вручення зазначених документів відповідачу через органи юстиції.

06.12.2010р. судом отримано від позивача клопотання, в якому останній повідомляє про вручення уповноваженому представнику відповідача –Гончаруку Олексію Петровичу копії ухвали Господарського суду міста Києва №20/350 від 01.11.2010р., в зв’язку з чим відсутня необхідність направлення судових документів відповідачу через органи юстиції.

Також, 06.12.2010р. судом отримано від уповноваженого представника відповідача клопотання, в якому повідомляється, що відповідачем отримано позовну заяву з доданими до неї документами та ухвалу суду від 01.11.2010р. №20/350. Крім того, у клопотанні повідомляється, що уповноваженим представником Веббинг ЛТД (Webbing LTD)є ГончарукО.П., який діє на підставі довіреності від 01.12.2010р., копія якої додана до клопотання. На підставі викладеного, відповідач просить суд призначити розгляд справи на більш ранній строк, ніж судом визначено ухвалою від 01.11.2010р. та просить суд процесуальні документи надсилати на адресу уповноваженого представника відповідача, а саме: м. Київ, вул. Ірпінська, 63/5, кв. 144.

Враховуючи викладене, оскільки на території України наявний уповноважений представник відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу №20/350 в межах строку, визначеного ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В зв’язку з чим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2010р. розгляд справи було призначено на 21.12.2010р.

У судовому засіданні 21.12.2010р. представник позивача подав суду уточнення позовних вимог, в яких позивач зазначає, що між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до контракту №08/07 від 08.07.2009р., умовами якої сторони погодили розірвати контракт №08/07 від 08.07.2009р. на поставку товару, та згідно якої погоджено повернення відповідачем грошових коштів позивачу в сумі 1300000,00 доларів США в строк до 01.07.2010р., однак, оскільки відповідач зазначені грошові кошти не повернув позивачу, останній просить суд стягнути з відповідача 1300 000,00 доларів США.

Уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву визнає суму заборгованості в розмірі 1300000,00 доларів США, яка утворилась внаслідок фінансової кризи.

У судовому засіданні 21.12.2010р. судом оголошено перерву до 29.12.2010р., з метою ознайомлення суду з поданими сторонами документами.

У судовому засіданні 29.12.2010р. представник позивача подав суду уточнення позовних вимог, в яких зазначається, що станом на 29.06.2010р. (день подання позову) еквівалент суми боргу в розмірі 1300000,00 доларів США становить 10283000,00грн. Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в усних поясненнях визнав наявність заборгованості перед позивачем у сумі 1300000,00 доларів США.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

          08.07.2009р. між позивачем та відповідачем укладено Контракт №08/07 (далі –договір), відповідно до умов якого відповідач зобовязується передати у власність позивача продукцію в номенклатурі, цінах та кількості та у строки, що визначені в специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору (Додаток 1), а позивач зобов’язується прийняти продукцію і оплатити її.

          Так, сторонами було підписано Специфікацію до контракту (Додаток 1), в якій погоджено назву продукції, одиницю виміру, кількість та ціну за одиницю. Відтак, загальна вартість продукції, що поставляєть, склала 1300000,00 доларів США.

Відповідно до п.5.1 контракту позивач здійснює передоплату за продукцію, що поставляється у строк до 13.07.2009р. шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача.

На виконання умов контракту, позивач здійснив передоплату продукції в сумі 1300000,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №36 від 13.07.2009р., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Сторони в умовах Специфікації погодили строк поставки, а саме: протягом 170 днів від дати попередньої оплати, але не пізніше 30.12.2009р.

21.12.2009р. відповідач надіслав позивачу лист №01/21-К, в якому повідомляв про неможливість виконання умов контракту в частині поставки продукції в обумовлені строки, в зв’язку з чим, відповідач запропонував перенести строки поставки або повернути грошові кошти та розірвати Контракт.

У відповідь, позивач направив відповідачу лист №01-0347/03 від 22.12.2009р., в якому просив повернути суму здійсненої передоплати в розмірі 1300000,00 доларів США.

Крім того, 24.12.2009р. сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №08/07 від 08.07.2009р., умовами якої сторони погодили розірвати контракт №08/07 від 08.07.2009р. на поставку товару, та згідно якої погоджено повернення відповідачем грошових коштів позивачу в сумі 1300000,00 доларів США в строк до 01.07.2010р.

Однак, відповідач у зазначений строк суму попередньої оплати в розмірі 1300000,00 доларів США –не повернув.

За наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 1300000,00 доларів США попередньої оплати.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву визнає суму заборгованості в розмірі 1300000,00 доларів США, яка утворилась внаслідок фінансової кризи.

Згідно ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч. 5 ст. 78 ГПК України)..

Відповідно до ч.1 п. 4 статті 55 ГПК України ціна позову у позовах про стягнення іноземної валюти –визначається в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого національним банком України на день подання позову.

Таким чином, за курсом НБУ станом на 29.06.2010р. (штамп Господарського суду м. Києва) 1 долар США становив 7,9074грн., відповідно, суд встановив, що у перерахунку 1300000,00 доларів США становить 10279620,00грн.

Згідно із ст. 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право»суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;

Відповідно до п. 7.2 Контракту у разі недосягнення домовленості по врегулюванню виниклої суперечки, вирішення спору передається на розгляд Господарському суду міста Києва.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 статті 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з статтею 663 ЦК України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1300000,00 доларів США (еквівалент 10279620,00грн.) попередньої оплати вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Веббинг ЛТД (Webbing LTD, Tortola, British Virgin Islands) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс лайн" (м. Київ, вул.. Дегтярівська, 21, код ЄДРПОУ 32560054) 1300000,00 (один мільйон триста тисяч) доларів США, що еквівалентно 10279620,00 (десять мільйонів двісті сімдесят дев’ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп., 3224,02 (три тисячі двісті двадцять чотири 02 центи) доларів США, що еквівалентно 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. –державного мита, 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя В.В. Палій