Рішення № 13401654, 01.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/40401.12.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»про стягнення 2306,84 грн. та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»про стягнення 5122,91 грн. за участю представників позивача за первісним позовом Галицького М.І., довіреність № 821 від 21.10.2010 року, відповідача за первісним позовом Комар М.Ю., довіреність № 16 від 12.01.2010 р., ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані первісні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»про стягнення 2306,84 грн.

Свої позовні вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що 18.10.2007 року в м. Київ по вул. П. Запорожця мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Нісан», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Хундай»д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Позивачем за первісним позовом було виплачено страхове відшкодування в розмірі 4613,68 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_2 було застраховано ПАТ «Страхова компанія «Країна».

22.09.2008 року позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом претензію для отримання суми страхового відшкодування в порядку регресу, проте відповіді на дану претензію не отримав.

У звязку з вищезазначеним, позивач за первісним позовом звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.09.2010 року.

27.09.2010 року до загального відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»про відшкодування 5122,91 грн., в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.09.2010 року прийнято зазначений зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні 01.12.2010 представник позивача за первісним позовом на клопотання про заміну назви відповідача у справі за первісним позовом з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»на Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна».

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 272613 за кодом 20842474 значиться Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна».

Тому заява про зміну назви відповідача за зустрічним позовом є обґрунтованою, і підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне змінити назву відповідача за зустрічним позовом з «Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»на «Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна».

У судовому засіданні 01.12.2010 року представник позивача за первісним позовом надав відзив на зустрічний позов, яким проти зустрічного позову заперечував, та просив суд відмовити в задоволені зустрічних позовних вимог.

У судовому засіданні 01.12.2010 року представник позивача за первісним позовом надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача за первісним позовом 1796,84 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача за первісним такими, що підлягають задоволенню, та позовні вимоги позивача за зустрічним позовом таким, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з довідки Головного управління МВС України в м. Києві від 18.10.2007 року та постанови Дніпровського районного суду м. Києва у справі №3-30520/07 та 3-30619/07 від 09.11.2007 року, 18.10.2007 року ОСОБА_2 о 08 год. 20 хв., керуючи автомобілем «Хундай»д.н. НОМЕР_2 в м. Києві по вул. П. Запорожця, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Нісан»д.н. НОМЕР_1, що рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно матеріальні збитки. 18.10.2007 року ОСОБА_1 о 08 год. 20 хв., керуючи автомобілем «Нісан»д.н. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. П. Запорожця, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Хундай»д.н. НОМЕР_2, що рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно матеріальні збитки.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі №3-305520/07 та 3-30619/07 від 09.11.2007 року ОСОБА_2. визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17,00 грн. Визнано винною ОСОБА_1 визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 68,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Нісан», д.н. НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ОСОБА_1 у позивача за первісним позовом на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту НТ №102152 від 18.09.2007 року.

Відповідно до звіту №3205 від 01.11.2007 року, матеріальний збиток, який завданий власнику автомобіля «Нісан», д.н. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження при ДТП, становить 5531,78 грн.

Як вбачається з страхового акту №НТ-06/402/Ду1/Кв/2 від 01.10.2009 року позивачем за первісним позовом встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 4613,68 грн.

Зазначені кошти позивачем за первісним позовом були перераховані, що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером № б/н від 05.12.2007 року.

Оскільки, згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2007р. у справах №3-30520/07 та № 30619/07 вбачається вина двох учасників ДТП ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які порушили п. 13.1 ПДР України, позивач за первісним позовом, відповідно до ч.3 ст. 118 ЦК України має право на відшкодування понесених фактичних витрат у розмірі 50%.

Таким чином, витрати позивача за первісним позовом складають 4613,68 грн. (фактичні витрати ПрАТ «СК «Статус») / 50% від сплаченого страхового відшкодування = 2306,84 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача за первісним позовом перейшло в межах суми 2306,84 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб «Хундай», д.н. НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Нісан»д.н. НОМЕР_1, належить ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Головного управління МВС України в м. Києві від 18.10.2007 року.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1 та 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Хундай», д.н. НОМЕР_2 (ОСОБА_2), та який перебувє у її власності, встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Нісан»д.н. НОМЕР_1 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна»та ОСОБА_2 було укладено договір (поліс) №ВА/1574103 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» взяло на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Хундай», д.н. НОМЕР_2 і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 Вказаним договором передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Заявою про виплату страхового відшкодування вих. №1544 від 19.09.2008 року позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з вимогою про виплату страхового відшкодування в розмірі 2454,34 грн. До вказаної заяви були додані усі необхідні документи для здійснення такої виплати.

Проте, відповідач за первісним позовом у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем за первісним позовом не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач за первісним позовом в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 3 ст. 788 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Оскільки, відповідач за первісним позовом не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Нісан», д.н. НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 1796,84 грн. (2306,84 грн. 50% вартості матеріального збитку 510,00 грн. франшиза = 1796,84 грн.)

Предметом зустрічної позовної заяви є вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 5122,91 грн.

Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що 18.10.2007 року в м. Київ по вул. П. Запорожця мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Нісан», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Хундай»д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Позивачем за зустрічним позовом було виплачено страхове відшкодування в розмірі 11265,82 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_1 було застраховано ПАТ «Страхова компанія «Статус».

У звязку з вищезазначеним, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду.

Як вбачається з довідки Головного управління МВС України в м. Києві від 18.10.2007 року та постанови Дніпровського районного суду м. Києва у справі №3-30520/07 та 3-30619/07 від 09.11.2007 року, 18.10.2007 року ОСОБА_2 о 08 год. 20 хв., керуючи автомобілем «Хундай»д.н. НОМЕР_2 в м. Києві по вул. П. Запорожця, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Нісан»д.н. НОМЕР_1, що рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно матеріальні збитки. 18.10.2007 року ОСОБА_1 о 08 год. 20 хв., керуючи автомобілем «Нісан»д.н. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. П. Запорожця, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Хундай»д.н. НОМЕР_2, що рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно матеріальні збитки.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі №3-305520/07 та 3-30619/07 від 09.11.2007 року ОСОБА_2. визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17,00 грн. Визнано винною ОСОБА_1 визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 68,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Хундай», д.н. НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ОСОБА_2 у позивача за зустрічним позовом на підставі договору обовязкового страхування №23/117/2.1.5.1 від 03.05.2007 року.

Відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Паритет Моторс-Сервіс»№ СМ-0004127 від 19.10.2007 року вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 11657,60 грн.

Страховим актом №2342 (23) від 19.11.2007 року позивачем за зустрічним позовом визнано факт страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 11265,82 грн.

29.11.2007 року позивачем за зустрічним було виплачено страхове відшкодування в розмірі 11265,82 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку з рахунку позивача за зустрічним позовом.

Оскільки, згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2007р. у справах №3-30520/07 та № 30619/07 вбачається вина двох учасників ДТП ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які порушили п. 13.1 ПДР України, позивач за зустрічним позовом, відповідно до ч.3 ст. 118 ЦК України має право на відшкодування понесених фактичних витрат у розмірі 50%.

Таким чином, витрати позивача за первісним позовом складають 5122,91 грн. ((11657,60 грн. вартість відновлювального ремонту автомобіля 425,83 грн. франшиза + 34,05 грн. витрати на оплату за довідку ГАІ про обставини ДТП витрати) / 50% = 5122,91 грн.).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача за зустрічним позовом перейшло в межах суми 11265,82 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб «Нісан», д.н. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Хундай»д.н. НОМЕР_2, належить ОСОБА_1, що підтверджується довідкою Головного управління МВС України в м. Києві від 18.10.2007 року.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1 та 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Нісан», д.н. НОМЕР_1 (ОСОБА_1.), та який перебував у її користуванні, встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_1. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Хундай»д.н. НОМЕР_2 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Статус»та ОСОБА_1 було укладено договір (поліс) №ВВ/0359704 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус»взяло на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Нісан», д.н. НОМЕР_1 і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем за зустрічним позовом не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач за зустрічним позовом в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 3 ст. 788 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Оскільки, відповідач за зустрічним позовом не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Хундай», д.н. НОМЕР_2 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 5105,88 грн. (5122,91 грн. (50% вартості матеріального збитку та 50% витрат на оплату за довідку ГАІ про обставини ДТП) 510,00 грн.(франшиза) 17,03 грн. 50% витрат на оплату за довідку ГАІ про обставини ДТП = 5105,88 грн.).

Вимоги позивача за зустрічним позовом а частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 17,03 грн. (50% витрат на оплату за довідку ГАІ про обставини ДТП) не підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 102,00 грн. за первісним позовом та витрати позивача за первісним позовом на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом. Державне мито у сумі 101,32 грн. за зустрічним позовом та витрати позивача за зустрічним позовом на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234,43 грн. покладаються на відповідача за зустрічним позовом пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А, код 20842474) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»(02160, м. Київ, пр.-т. Воззєднання, 15, оф. 109, код 31201694) 1796 (одну тисячу сімсот девяносто шість) грн. 84 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»(02160, м. Київ, пр.-т. Воззєднання, 15, оф. 109, код 31201694) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А, код 20842474) 5105 (пять тисяч сто пять) грн. 88 коп. заборгованості, 101 (сто одну) грн. 32 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна