Ухвала суду № 134012943, 09.02.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1491/25 Провадження № 2-н/358/3/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про застосування позовної давності у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» - Єфременко Володимир Миколайович звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 9095,66 грн., інфляційне збільшення в розмірі 208,04 грн., 3% річних в розмірі 50,16 грн. та витрати на оплату судового збору в розмірі 302,80 грн.

В обґрунтування заяви вказав, що на ім`я боржниці ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте боржниця, використовуючи природній газ у період з 1 червня 2021 року по 30 квітня 2022 року, несвоєчасно здійснювала оплату за постачання природнього газу та не у повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у розмірі, яку просить стягнути у судовому порядку.

9 вересня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про застосування позовної давності у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.

В обґрунтування заяви вказала, що заборгованість за спожитий нею газ виникла у період з 1 червня 2021 року по 30 квітня 2022 року, останнім днем погашення заборгованості за вказані місяці є не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, тому вважає, що на день подачі заяви про видачу судового наказу вже минув строк загальної позовної давності у три роки. З цієї підстави просить відмовити у видачі судового наказу про стягнення із неї заборгованості за спожитий природні газ.

Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, виходячи із наступного.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань є конституційним правом, закріпленим у частині п`ятій статті 55 Конституції України.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 ЦПК України. Перелік вимог, за результатами яких може бути видао судовий наказ, є вичерпним.

Особливістю розгляду справ у наказному провадженні є те, що у такому випадку не може розглядатися спір про право, а, відповідно, і подача боржником заперечень. У випадку незгоди боржника із судовим рішенням, встановлена можливість подачі заяви про скасування судового наказу, передбачена ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до положень ст.ст. 256, 257, 261 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність починає свій перебіг з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Згідно з матеріалами справи, заборгованість за спожиті комунальні послуги у ОСОБА_1 виникла у період з 1 червня 2021 року по 30 квітня 2022 року, однак перебіг позовної давності підлягав зупиненню у зв`язку із оголошенням карантину та воєнного стану, що прямо передбачено законом.

Так, відповідно до пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, який було доповнено Законом України №540-IX від 30 березня 2020 року: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Карантин, запроваджений постановою Кабінеті Міністрів України від 11 березня 2020 року №211, діяв до 30 червня 2023 року (включно).

Отже, весь період з 1 червня 2021 року по 30 червня 2023 року не включається до перебігу позовної давності, оскільки вона була зупинена на законних підставах.

Крім того, відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповненого Законом України №2120-IX від 15 березня 2022 року: «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Воєнний стан було запроваджено з 24 лютого 2022 року Указом №64/2022 та неодноразово було продовжено, діючи станом на дату звернення з заявою про видачу судового наказу.

Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року перебіг позовної давності також було зупинено і цей час не враховується при її обчисленні.

На підставі Закону України №4434-IX від 14 травня 2025 року про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено пункт 19, який передбачав зупинення перебігу строку позовної давності на період воєнного стану. Цей закон набрав чинності 4 вересня 2025 рок, і саме з цієї дати перебіг строків позовної давності відновлено.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявник не пропустив строк позовної давності, оскільки її перебіг зупинявся на час дії карантину та воєнного стану, і був відновлений лише 4 вересня 2025 року, тому у задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про застосування позовної давності слід відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст. 257, 258, 261 ЦК України, керуючись ст.ст. 161, 171, 258-260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у застосування позовної давності у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов