Рішення № 13401294, 07.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/61107.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпрес"

До Дочірнього підприємства "Яготинський консервний завод"

Про стягнення 18 071,00 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Івашков Є.Г. –представник

від відповідача не з’явився

У судовому засіданні 07 грудня 2010 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Яготинський консервний завод" 18 071,00 грн. заборгованості за договором поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 р. порушено провадження у справі за № 44/611 та призначено до розгляду на 07.12.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2010р. подав документи витребувані ухвалою про порушення провадження у справі, позовні вимоги підтримав в обсязі та з підстав, викладених в позовній заяві № 1096 від 30.10.2010р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.          

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпрес" (далі –позивач) та Дочірнім підприємством "Яготинський консервний завод" (далі –відповідач) було укладено договір поставки №1 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язується виготовити та поставити, а відповідач прийняти та оплатити поліграфічну продукцію відповідно до умов договору і специфікації та/або накладних, які є його невід’ємною частиною.

Згідно п. 1.2. договору в специфікації/накладних визначається найменування, асортимент і кількість продукції, вимоги до її графічного кольорового виконання, строки і умови поставки, ціна за одиницю продукції, сума замовлення, порядок розрахунків, а також інші необхідні дані.

Відповідно до п. 4.1. договору відповідач оплачує поставлену поліграфічну продукцію в безготівковій формі на підставі рахунку-фактури позивача протягом 30 (тридцяти) днів від дати поставки, якщо інше не передбачено в специфікаціях/накладних.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 14342,60 грн., що посвідчується підписаними сторонами видатковими накладними:

№ 1174 від 14.07.2009р. на суму 126816,00 грн.

№ 1604 від 07.09.2009р. на суму 8541, 00 грн.

№ 2509 від 09.12.2009р. на суму 525, 60 грн. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

В порушення умов договору відповідач поставлений товар оплатив частково: за видатковою накладною № 1174 від 14.07.2009р. в сумі 121540, 00 грн., що підтверджується карткою рахунку та витягами з поточного банківського рахунку позивача (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

Таким чином, станом на момент розгляду справи судом у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 14 342, 60 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача суму пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.2. договору за порушення строків оплати продукції відповідач сплачує неустойку у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення від суми, яка повинна бути сплачена, або вартості, яка підлягає поставці, при цьому нарахування неустойки здійснюється за весь період прострочення.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов’язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються за розрахунком позивача у розмірі 2 207, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 468, 00 грн. та інфляційних збитків в сумі 1053, 40 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач позовних вимог не оспорив, позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 180,71грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Яготинський консервний завод" (02002, м. Київ, вул. Каховська, б.64; код ЄДРПОУ 30965833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпрес" (18000-МСП, Черкаська обл., Черкаський р-н., с. Червона слобода, вул. Жовтнева, б. 5А; код ЄДРПОУ 22800770) 14342 (чотирнадцять тисяч триста сорок дві) грн. 60 коп. основного боргу, 2 207 (дві тисячі двісті сім) грн. 00 коп. пені, 1053 (одна тисяча п’ятдесят три) грн. 40 коп. інфляційних збитків, 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 00 коп. трьох процентів річних; всього 18 071 (вісімнадцять тисяч сімдесят одна) грн. 00 коп., 180 (сто вісімдесят) грн. 71 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк