Рішення № 134012409, 19.01.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/1920/25

провадження №2/165/114/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Король І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТзОВ «Кошельок» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги мотивує тим, що 27.11.2021 ТОВ «Кошельок» та відповідач уклали договір № 3037714187-528852 про надання коштів у позику, за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, в тому числі на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредиту, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Однак відповідач не виконала свої зобов`язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за Договором № 3037714187-528852 від 27.11.2021 утворилась заборгованість.

Зазначений кредитний договір, як вбачається з його змісту, разом із правилами надання кредитів (надалі Правила) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та за якими позичальник був попередньо ознайомлений.

Вказує, що на виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 4736 -, для підписання кредитного договору № 3037714187-528852 від 27.11.2021 року, шляхом направлення Позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 (вказаного Позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті) електронного повідомлення СМС-повідомлення.

Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 7 000,00 грн. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); початковий строк кредитування, становить 22 дні, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); відсоткова ставка, становить 1,85% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою, на 22 дні, становить 9 849,00 грн. (7 000,00 грн. тіло кредиту + 2 849,00 грн відсотки за користування позикою за перші 22 дні, р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2 графіку розрахунків).

Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківська картка на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3037714187-528852 від 27.11.2021 року.

Зазначає, що ОСОБА_1 підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів.

Згідно з п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 19.12.2021 року до 18.03.2022 року, за ставкою 2,2% на добу. Вказує, що на момент подання позову у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі (7 000,00 грн. тіло кредиту + 2 849,00 грн. відсотки за початковий строк користування позикою + 13 860,00 грн. відсотки за продовжений строк користування позикою) 23 709,00 грн. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 3037714187-528852 від 27.11.2021 року станом на дату подання позову в загальному розмірі 23 709,00 грн., яка складається з 7 000,00 грн заборгованості за сумою кредиту, 16 709,00 грн заборгованості за відсотками за користування позикою та судові витрати у справі, а саме 2422,40 грн судового збору, та 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 04.06.2025 ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності. Позовні вимоги підтримує. У разі неявки відповідача не заперечує щодо винесення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 у поданому відзиві позовні вимоги не визнала, просила у задоволені позову відмовити з підстав наведених у відзиві (а.с. 48-71). Також просила справу розглядати у її відсутності за наявними матеріалами справи. Наголошувала, що надана позивачем копія Договору не містить оригіналу підпису відповідача у письмовій формі та не містить оригіналу підпису уповноваженого представника позивача. Тому вважає, що оригіналу договору не існує. Надані копії документів не підтверджують факт їх підписання позивачем та відповідачем, відтак ці докази не підтверджують факту укладення Договору. Також подала клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу (а.с.85-86), вважає співмірною вимогам правову допомогу в розмірі 1000 грн.

30.06.2025 та 29.09.2025 представник позивача Гурський Г.Ю. подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити (а.с.123-129,141-147).

Суд, дослідивши матеріали позову в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 27.11.2021 року між ТpОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3037714187-528852 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора (а.с.9-15).

Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 7000,00 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3.2, 1.3.3 договору проценти за користування кредитом: 2990,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,85 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п.1.4 договору тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.3.4., 3.5., 3.6. цього договору.

Відповідно до п.2.1. договору кредит надається строком на 22 ( двадцять дві доби) днів, (далі «Лояльний період») початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

Згідно з п.3.7 договору зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду.

Відповідно до п.3.8 договору з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803 ( вісімсот три ) процента річних, що становить 2.2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним.

Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту до Договору №3037714187-528852 від 27.11.2021 року та підписаний сторонами.

Сторонами також погоджено додаток 1 до договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3037714187-528852 від 27.11.2021, який підписано позичальником.

Згідно з повідомленням ЦВ ПАТ «МТБ БАНК вбачається, що 27.11.2021 року через платіжну систему XPAY Group LLC було проведено успішне зарахування на картку клієнта: дата та час платежу 27.11.2021 року 12:13:04, сума платежу 7000,00 гривень; номер картки НОМЕР_2 (а.с.21).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за договором №3037714187-528852 від 27.11.2021, заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.11.2021 року становить 23709 гривень, яка складається із: 7000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 16709,00 гривень заборгованість за нарахованими відсотками.

Згідно з частиною 1статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини 1статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 частини 1статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається ( приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір ( пункт 12 частини 1статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття ( акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви ( форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України " Про електронну комерцію).

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір ( оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення ( відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення ( відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення ( відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказаний електронний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до умов договору №3037714187-528852 від 27.11.2021 ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн, які були перераховані на її платіжну картку. Доказів того, що відповідач повністю повернула тіло кредиту, суду не надано.

Вказані обставини підтверджуються повідомленням АТ «Універсал Банк» та копією виписки про рух коштів по картці від 19.09.2025, наданими на виконання ухвали суду про витребування доказів від 15.08.2025, з яких вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 . На картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , був зарахований платіж у сумі 7000 грн у період з 26.11.2021 по 18.063.2022, що спростовує пояснення відповідача.

Усі зазначені документи підписані відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису.

Матеріалами справи підтверджено укладення відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем кредитного договору з ТзОВ «Кошельок» 27.11.2021 на умовах визначених Банком.

Відповідно до вимог частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК).

Надані стороною позивача електронні докази (електронний примірник Договору, Паспорт споживчого кредиту, правила надання споживчих кредитів) в паперовій формі суд визнає належними та допустимими.

Суд зауважує, що паспорт споживчого кредиту надається позичальнику до укладення кредитного договору, метою є повідомлення позичальника про умови надання кредиту у відповідній установі, у разі непогодження позичальника із викладеними у ньому умовами, останній має право відмовитися від отримання відповідної фінансової послуги.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином ознайомлена та погодилася із умовами надання кредиту, на підставі чого між сторонами укладено кредитний договір, в якому відображені умови надання кредиту, визначені у паспорті споживчого кредиту, відповідач з відповідним договором погодилась, про що свідчить електронний підпис останньої.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість відповідач погодила зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, відповідач засвідчила, що погодилася на отримання кредитних коштів саме на умовах, що визначені договором.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановлені договором.

Підписавши 27.11.2021 цей Кредитний договір, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання своєчасно повернути кредит, проценти за користування кредитом, в порядку, передбаченому цим договором.

Як встановлено, ТзОВ «Кошельок» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 7000,00 гривень, натомість відповідач взяті на себе за договором зобов`язання не виконала, оскільки не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору та проценти за користування кредитом, чим порушила взяті на себе договірні зобов`язання.

Кредитні кошти були зараховані на картковий рахунок відповідача, який вона зазначала самостійно в системі під час оформлення заявки.

Доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань за кредитним договором та які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що 27.11.2021 року ТзОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 уклали договір №3037714187-528852, який за правовою природою є кредитним договором.

Таким чином, суд всебічно, повно, об`єктивно розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов є таким що підлягає задоволенню.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7000,00 грн та за відсотками в розмірі 16709,00 грн.

Згідно з частиною першою статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2статті 141 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді в розмірі 10000,00 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 12.02.2025 року, додатком до договору від 15.05.2025 (а.с.36-37).

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши та надавши оцінку наданих сторонами доказів, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн не є співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним, дана категорія справ не становить надмірної складності, не потребує значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Тому, на думку суду, оцінені позивачем послуги в розмірі 10000 грн за надання усної консультації з вивченням документів, підготовки пропозицій та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, є завищеними і підлягають зменшенню до 3000 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 525, 526, 546,549, 610, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 76, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 23709 (двадцять три тисячі сімсот дев`ять) грн 00 коп. заборгованості за кредитним договором №3037714187-528852 від 27.11.2021, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп сплаченого судового збору, 3000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», юридична адреса: село Чайки, вулиця Антонова, будинок 8А Києво-Святошинський район, Київська область, ЄДРПОУ 40842831;

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук