Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/25320/25
Провадження № 1-кп/638/1207/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про продовження запобіжного заходу
12 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження №12025221070001135 від 18.09.2025 з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 194 ч. 2 КК України,
за участю :
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підсудного ОСОБА_3
В С Т А Н О В И В:
16.12.2025 до Шевченківського райсуду м. Харкова надійшли матеріали кримінального провадження №12025221070001135 від 18.09.2025 з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 194 ч. 2 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні заявила клопотання про продовження підсудному запобіжного заходу, в якому посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому тяжкого злочину, наявний ризик переховування обвинуваченого від суду внаслідок репутації останнього, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, вважала за необхідне продовжити у відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підсудний ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просив суд змінити у відношенні підсудного ОСОБА_3 запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, а в разі неможливості, визначити суму застави у мінімальному розмірі.
Суд вислухав пояснення учасників судового провадження та дослідивши відповідні матеріали кримінального провадження, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Шевченківського райсуду м. Харкова від 19.12.2025, на час судового провадження, був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підсудному ОСОБА_3 на шістдесят днів, а саме до 16.02.2026 включно, з можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривен.
Згідно до вимог ст. 331 ч.ч. 1, 3 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Крім цього, відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 ЄСПЛ вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 ЄСПЛ вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
У судовому засіданні встановлено те, що залишається достатньо підстав вважати, що підсудний ОСОБА_3 опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини по справі під час судового провадження і на це вказує характер протиправних дій, у вчиненні яких він підозрюються і щодо яких є обґрунтована органами досудового слідства підозра.
Крім того, є достатні підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 , з огляду на його моральні якості, повідомлення про вчинення тяжкого кримінального правопорушення-злочину в період підступного та зухвалого повномасштабного збройного вторгнення збройних сил рф на територію суверенної і незалежної Держави Україна, відсутності міцних родиннихта соціальних зв`язків, місця мешкання в м. Харкові, зможе ухилитися від явки до суду і не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, які на теперішній час судом не допитані.
Також суд зазначає, що за вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст. 194 ч. 2 КК України, визначено покарання лише у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 10 років, так як вказане кримінальне правопорушення віднесено, відповідно до приписів ст. 12 КК України, до категорії тяжкого злочину.
Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати, що було достеменно встановлено під час судового провадження, характер та тяжкість інкримінованого ОСОБА_3 , кримінального правопорушення-тяжкого злочину, щодо якого прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри, відсутність відомостей про наявність тяжких захворювань у підсудного, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу підсудного, а також те, що при застосування більш м`якого запобіжного заходу, підсудний буде мати можливість незаконно вплинути на свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, ухилитися від явки до суду і не виконати його процесуальні рішення, переховуватися від суду, суд вважає, що вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підсудного, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Тому суд вважає за необхідне у відношенні підсудного ОСОБА_3 продовжити раніш застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний строк - шістдесят днів, тобто до 12 квітня 2026 року включно, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із приписів ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.
Згідно до приписів ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.
При таких обставинах суд вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків і тому суд визначає заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривен.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 205, 331 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 194 ч. 2 КК України, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», продовжити строком на 60 днів, тобто до 12 квітня 2026 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривен, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674 , МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, призначення платежу - застава згідно КПК по справі відносно ОСОБА_3 , справа № 638/25320/25 (Шевченківський районний суд м. Харкова).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом всього строку тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, на підставі приписів ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Харкова без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.
Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Шевченківського районного суду м. Харкова.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підсудний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити підсудному ОСОБА_3 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У задоволенні клопотання підсудного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5 щодо обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, чи визначення суму застави у мінімальному розмірі, - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду протягом 5 днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду.
Ухвала постановлена в нарадчої кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 134011132, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 12.02.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/25320/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: