Ухвала суду № 134010892, 11.02.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1394/25

провадження № 1-кп/405/68/25

УХВАЛА

11.02.2026 м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за № 12025121010000131 від 20 січня 2025 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України,

клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою,

встановив:

У провадженні Подільського районного суду міста Кропивницького знаходиться кримінальне провадження № 12025121010000131 від 20.01.2025 у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 24.12.2025 стосовно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 21.02.2026 із визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 гривень.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; (п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України).

Суд вважає, що наявно достатньо підстав вважати, що ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися.

Надаючи оцінку доводам, викладеним у клопотанні та підтримані прокурором в судовому засіданні в обґрунтування ризиків для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає доведеним, що наявні достатні підстави вважати, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у клопотанні, зокрема щодо ризику впливати на свідків: стаття 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду в судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь обвинуваченого або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушеннях проти здоров`я населення, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, характеризуються підвищеною суспільною небезпекою.

Тому вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , про які вказує прокурор, є досить високою.

Отже, наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду вбачається, в тому, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість злочину, на даний час існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_5 може переховуватися від суду.

Враховуючи, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, на даний час протиправні дії обвинуваченого викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Отже, ризики, передбаченні п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України є дійсними та триваючими, і на даний час виключають можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який, оскільки обраний запобіжний захід забезпечує належну процесуальні поведінку обвинуваченого. Крім того, з моменту обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Водночас, переконливих доказів на зменшення або зникнення ризиків сторона захисту суду не надала.

Так, суд вважає, що прокурор довів, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, на які вказує прокурор у клопотанні.

У свою чергу, сторона захисту не довела, що за обставин, які встановлюються у даному кримінальному провадженні за фактом незаконного придбання, зберігання психотропної речовини, наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в повні мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .

Таким чином, зважаючи на продовження існування високого ступеня ризиків, з урахуванням особистих характеристик обвинуваченого ОСОБА_5 , суд робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, а застосування цілодобового домашнього арешту не буде ефективним запобіжним захододом, який спроможний забезпечити його належну процесуальну поведінку, та не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, особи обвинуваченого, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були доведені прокурором, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів та не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу, тому в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 182, ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 його особу, матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення ОСОБА_5 застави у розмірі 199 680 гривень, що відповідає 60 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 визначеної застави, на нього відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слід покласти визначені ч. 5 ст. 194 КПК обов`язки, а саме: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі у процесуальних діях; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 197 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто з 11.02.2026 до 11.04.2026 включно.

Визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 199 680 грн., яка може бути внесена на рахунок отримувача: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; МФО 820172 ЄДРПОУ 26241445; рахунок UA 768201720355219001015002505, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 до 11.04.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

-утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі у процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 11 квітня 2026 року включно.

Копію ухвали надіслати в ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор", для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Суддя ОСОБА_6