Рішення № 134008916, 11.02.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1466/25

Провадження № 2/503/276/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.06.2007 ОСОБА_2 та КБ "ПРИВАТБАНК" уклали кредитний договір № 27МКD, за умовами якого позивач зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 40000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.06.2010 року.

В рахунок забезпечення зобов`язання за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 27MKD/P1 від 13.06.2007 року. Згідно з договором поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, ОСОБА_2 , в свою чергу, не виконувала зобов`язання за Кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість. У зв`язку з порушенням ОСОБА_2 , зобов`язань позивач був змушений звернутися до суду для захисту своїх прав.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19.11.2010 року у справі №2-9278/2010 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №27MKD від 13.06.2007 року у розмірі 275281,58 грн. Однак, враховуючи, що обов`язок щодо погашення зазначеної заборгованості не виконано, у кредитора (позивача) виникло право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення. Тож, враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 84665,97 грн., з яких 24675,95 грн. три проценти річних та 59990,02 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Одночасно роз`яснено відповідачу його право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Кодимського районного суду Одеської області клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідачу ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. На адресу суду повернувся конверт з надісланими документами із відміткою про причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з положеннями ч.ч.7 та 8 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом. У встановлений судом строк, не скориставшись своїми процесуальними правами учасника справи, відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.06.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №27 MKD про надання ОСОБА_2 кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 20000,00 доларів США, які вона зобов`язалась повернути, сплатити відсотки у визначений договором строк, а також виконати інші зобов`язання згідно договору. Кредит надано на споживчі цілі, строк повернення кредиту 14.06.2010 року.

Додатковою угодою №1 від 12.09.2007 року до кредитного договору №27 MKD від 13.06.2007 року за взаємною згодою сторін п.1.1 та п.3.1 Кредитного договору викладено в новій редакції, зокрема ліміт кредитування збільшено до 40000,00 доларів США в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту і сплати відсотків згідно Графіків погашення кредиту та відсотків, які оформляються у вигляді додатків до цього договору і є його невід`ємною частиною, комісії та винагороди, штрафу і пені в обумовлені даним договором терміни.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за укладеним договором, між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №27 MKD/Р1 від 13.06.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання нести повну майнову відповідальність (по погашенню кредиту, відсотків, пені, штрафів) у разі невиконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №27 MKD від 13.06.2007 року 275281,58 грн. Рішення набрало законної сили 30.11.2010 року.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Вищевказане рішення суду належним чином не виконано, борг за кредитним договором позивачу не повернутий.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Тож позивачем надано розрахунок заборгованості, згідно якого він просить стягнути із ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 59990,02 грн. та три проценти річних у розмірі 24675,95 грн.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги, що зобов`язання за кредитним договором не виконано, кредитні кошти кредитору не повернуті, що свідчить про порушення його прав, то позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, враховуючи, ненадання відповідачем відзиву на позов з відповідними запереченнями, а також те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося зі зверненням до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України та з цього часу інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, а також аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «Приват Банк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; код ЄДРПОУ 14360570) три проценти річних та інфляційні втрати за невиконання грошового зобов`язання за кредитним договором № 27МКD від 13.06.2007 року в розмірі 84665 (вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят п`ять) грн. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; код ЄДРПОУ 14360570), сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Б.С. Сердюк