Постанова № 13400867, 27.12.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2010 р. Справа № 2а-4390/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю секретаря судового засідання-Дикач О.О.,

представника позивача - Кіптенко Н.Г.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Суми до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості, штрафних санкцій та пені ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція в м. Суми (далі - позивач, ДПІ в м. Суми), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2.) податковий борг в сумі 273391,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Відповідач, не виконуючи обовязок зі сплати податків, закріплений у ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", має заборгованість на загальну суму 273391,40 грн. в тому числі: заборгованість з податку на додану вартість в сумі 182010,51 грн., заборгованість по штрафним санкціям з цього податку в сумі 91259,50 грн. та заборгованість по пені в сумі 58,45 грн.

У судовому засіданні представник позивача, позов підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач заперечував мотивуючи тим, що податкові повідомлення-рішення на підставі яких відповідачу було визначено суму податкового зобовязання та застосовані штрафні санкції є протиправними та такими що не відповідають чинному законодавству.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_4 (а.с. 25).

ДПІ в м. Суми просить суд стягнути податковий борг за узгодженими податковими зобовязаннями з ФОП ОСОБА_2 який станом на 30.03.2010 складається з боргу за податковим повідомленням-рішенням № 0001621701 від 27.11.2009 року в сумі 270158,01 грн. в тому числі: за основним платежем в сумі 178898,51 грн. та фінансові санкції в сумі 91259,50 грн. та податковим повідомленням-рішенням № 0000221702 від 18.01.2010 в сумі 62,94 грн., а також боргу по податковим деклараціям з податку на додану вартість в сумі 3112,00 грн. в тому числі:

- декларація № 195172 від 18.12.2009 в сумі 1936,00 грн.;

- декларація № 221877 від 20.01.2010 в сумі 843,00 грн.;

- декларація № 13716 від 18.02.2010 в сумі 239,00 грн.;

- декларація № 22161 від 18.03.2010 в сумі 94,00 грн.

Податкове повідомлення рішення № 0001621701 було винесено за результатами планової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обовязкових платежів) субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.04.2006 по 31.03.2009 (акт № 4837/7/17/1016/2326010665/88 від 08 липня 2009 року (а.с. 77-90)). Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене відповідачем до суду та постановою Сумського окружного адміністративного суду було відмовлено у задоволені позовних вимог. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду зазначена постанова була залишена без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, суд вважає, що в цій частині вимоги позивача обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0000221702 від 18.01.2010 винесено на підставі невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства (акт № 73/17-225/2326010665 від 15.01.2010). Згідно зазначеного акту встановлено несвоєчасну сплату до бюджету узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 18.01.2010 № 0000221702/0 на суму 629,40 грн. тоді як сама перевірка була проведена 15.01.2010 та на підставі зазначеної перевірки було виесено саме податкове повідомлення-рішення від 18.01.2010 № 0000221702/0.

Тому, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми узгодженого зобовязання по податковому повідомленню-рішенню від 18.01.2010 № 0000221702/0 є необгрунтованими та безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до абз. 3 п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III (далі - Закон), у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Стосовно заборгованості по деклараціям з податку на додану вартість, то із матеріалів справи вбачається, що платіжними дорученнями № 43 від 28 грудня 2009 року (а.с. 139) та № 44 від 06 січня 2010 року (а.с. 139) відповідач сплатив податкове зобовязання з податку на додану вартість за листопад 2009 року, платіжним дорученням № 16 від 19 березня 2010 року (а.с. 14) сплатив за грудень 2009 року, платіжними дорученнями № 25 від 26 березня 2010 року (а.с. 142) та № 27 від 15 квітня 2010 року (а.с. 143) - за лютий 2010 року. Платник сплачував поточні податкові зобов'язання з податку на додану вартість, однак ДПІ в м. Суми зазначені платежі спрямовувала на погашення податкового боргу позивача.

Відповідно до п. 1.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно із п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Оскільки з платіжних доручень та декларацій чітко вбачається, що відповідачка своєчасно сплачувала податок на додану вартість зазначену у деклараціях, то суд вважає необгрунтованими та безпідставними вимоги ДПІ в м. Суми щодо стягнення податкової заборгованості з відповідача по даним деклараціям.

Щодо заборгованості ФОП ОСОБА_2 по податковій декларації з податку на додану вартість № 13716 від 18.02.2010 в сумі 239,00 грн., то відповідачка не надала суду ніяких доказів сплати зазначеного зобовязання, а відтак суд вважає, що зазначена заборгованість повинна бути стягнута.

Також, в порядку ст. 16 Закону відповідачці була нарахована пеня в сумі 58,45 грн.

Таким чином, суд вважає, що виходячи із вищевикладеного, загальна сума податкової заборгованості відповідача що підлягає стягненню складає 270455,46 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII закріплено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

На підставі п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" від 05.02.1998 року № 83/98-ВР (зі змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осібплатників податків та інших обовязкових платежів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII, платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до підпункту б пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" від 4 грудня 1990 року N 509-XII зі змінами та доповненнями, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 ЗУ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181 ІІІ, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

П.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вказаного Закону визначає, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

П.п. 3.1.1 п. 3.1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Судом встановлено, що податковий борг на час розгляду справи відповідачем не сплачений, тому зазначений податковий борг підлягає стягненню з нього у судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Суми до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості, штрафних санкцій та пені в сумі 270455,46 грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (40030, АДРЕСА_1) податковий борг, штрафні санкції та пеню в сумі 270455,46 грн. на користь Державного бюджету України на розподільчий рахунок № 34129999700002, одержувач - Державний бюджет м. Суми, код одержувача - 23636315, банк одержувача - ГУДКУ в Сумській області, МФО - 837013 в тому числі податковий борг з податку на додану вартість в сумі 179137,51 грн., штрафні санкції в сумі 91259,50 грн. та пеня в сумі 58,45 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 04 січня 2011 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек