Рішення № 134002545, 09.02.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/4164/25

Провадження № 2/463/188/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Косопуд М.В.,

позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника відповідача Поповича Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Четверта Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності в порядку спадкування,-

встановив:

позивачі звернулися в суд з позовом до відповідача та просять суд визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивують тим, що відповідно до рішення виконкому Червоноармійської районної ради народних депутатів за №350 від 09.06.1987 року, та за змістом довідки ОП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» №634 від 08.02.2024, за ОСОБА_6 зареєстровано житлового будинку АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ), позивачі, які є єдиними спадкоємцями, звернулись до до державного нотаріуса із заявою від 13.11.2024 про оформлення права на спадщину та про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак у зв`язку з відсутністю, на думку нотаріуса, належним чином оформленого документу, який би підтвердив право власності спадкодавця на спадкове майно державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області повідомив про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з чим у позивачів виникла необхідність визнання за ними права власності на спадкове майно у судовому порядку. Просять позов задоволити.

Ухвалою судді від 12 травня 2025 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

На виконання ухвали суду від 23 червня 2025 року Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою Львівської області скеровано копію спадкової справи №474/2019, яка була заведена після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, на виконання вказаної ухвали Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» скерувало інвентаризаційну справу на будинок АДРЕСА_1 .

Представник позивачів ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Повідомив, що мати позивача ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого залишився заповіт, відповідно до якого вона розпорядилася належною їй частиною житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь свого сина. Разом з тим позивачі, як рідні брат та сестра, звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини за законом у рівних частках. Заповіт просять судом не враховувати. Документом, що підтверджує право власності померлої на частину спірного житлового будинку, представник позивачів вважає свідоцтво про право власності на житловий будинок від 20.11.1987 року, яке міститься в матеріалах справи та рішення на підставі якого видано вказане свідоцтво. Пояснив, що нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії з огляду на відсутність печатки на свідоцтві про право власності, хоча оригінал такого знаходиться в матеріалах інвентаризаційної справи.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що просить визнати право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті матері, за ним та його сестрою спільно. Заповіт, складений на його користь, просить судом не враховувати.

Представник Львівської міської ради Попович Я.Д., у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечив, погодився з тим, що права позивачів підлягають захисту в судовому порядку. Разом з тим зазначив, що земельна ділянка, на якій розташований спірний житловий будинок, не приватизована, а площа будинку у позовних вимогах не зазначена, у зв`язку з чим у разі задоволення позову просить суд у резолютивній частині рішення зробити відсилку до свідоцтва про право власності від 20.11.1987 року без зазначення площі будинку.

Від третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не було заявлено про відмову від неї.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст. 1296 ЦК України).

Відповідно до абз. 2-3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є визнання права.

Судом встановлено, що відповідно до рішення виконкому Червоноармійської районної ради народних депутатів №350 від 09.06.1987 року, ОСОБА_9 видано свідоцтво про право власності на ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

За змістом довідки ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» №634 від 08.02.2024 вбачається, що згідно архівних даних житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстрована за спадкодавцем ОСОБА_9 .

Згідно із записом про шлюб від 11.07.1998 року, що перекладений з англійської мови на українську (а.с. 96), ОСОБА_10 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_11 .

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , № ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Торонто.

Факт родинних відносин між ОСОБА_9 та позивачем ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження останньої серії НОМЕР_2 від 19.03.1960 року, де матір`ю вказана ОСОБА_9 .

Крім того, факт родинних відносин між ОСОБА_9 та позивачем ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження останнього серії НОМЕР_3 від 08.01.1958 року, де матір`ю вказана ОСОБА_9 .

За життя, а саме 22 січня 1998 року, ОСОБА_9 склала на випадок своєї смерті заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Журомською М.В., зареєстрований в реєстрі за № 105, згідно якого ОСОБА_9 належну їй на праві власності частину будинку АДРЕСА_1 , заповідає своєму сину ОСОБА_2 .

Враховуючи надані в судому засіданні пояснення позивача ОСОБА_2 , наведений заповіт, судом при визначеенні кола спадкоємців не береться до уваги.

Після смерті матері ОСОБА_6 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як спадкоємці першої черги за законом, у встановлений законом строк звернулися до державного нотаріуса Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявами про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з відповіддю Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області від 26.11.2024 вбачається, що на бланку Свідоцтва про право власності на житловий будинок відсутні підпис керівника та гербова печатка установи - Червоноармійського районного виконавчого комітету м. Львова, яка його видала. У зв`язку з відсутністю належним чином оформлених документів, що посвідчують право власності спадкодавця на житловий будинок, державним нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було відмовлено.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_6 за життя на праві приватної власності володіла ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням виконавчого комітету Червоноармійської районної ради народних депутатів №350 від 09.06.1987 року, свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 20.11.1987 року та архівними матеріалами ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на вказане майно. Позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - є спадкоємцями першої черги, що підтверджується матеріалами спадкової справи №474/2019.

Судом встановлено, що оформлення спадкових прав позивачів у нотаріальному порядку стало неможливим у зв`язку з відмовою державного нотаріуса Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області у видачі свідоцтва про право на спадщину з мотивів відсутності належним чином оформленого правовстановлюючого документа, що виключає можливість реалізації позивачами свого права на спадкування поза судовим порядком.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а захист порушеного права позивачів має здійснюватися шляхом визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права власності на ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст.ст. 182, 392, 1218, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 281, 265, ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Четверта Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності в порядку спадкування - задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_7 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на (одну другу) ідеальної частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 20 листопада 1987 року.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.02.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РОНКПП НОМЕР_4 ;

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РОНКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач: Львівська міська рада, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896;

Третя особа: Четверта Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м. Львів, вул. Зелена, 2, ЄДРПОУ 02899401;

Третя особа: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 ;

Третя особа: ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 .

Суддя: Г.Б. Жовнір