Рішення № 133998361, 11.02.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

ССправа № 702/802/25

Провадження № 2/702/47/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представник позивач ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав. Підставою позову вважає те, що 28.02.2015 між нею та ОСОБА_3 , було укладено шлюб. У шлюбі з відповідачем народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 25.05.2023 шлюб між сторонами розірвано.

Після офіційного припинення сімейних відносин між нею та відповідачем, останній не проявляє жодного інтересу до життя спільної дитини - ОСОБА_4 . Він не здійснює телефонних дзвінків, не намагається налагодити контакт чи побачення з дитиною, жодним чином не бере участі у її вихованні, розвитку, навчанні чи забезпеченні побутових потреб. Питання моральної, психологічної, духовної, а також матеріальної підтримки дитини відповідачем повністю ігноруються. На сьогоднішній день у дитини повністю відсутній емоційний або психологічний зв`язок із відповідачем.

Рішення суду про сплату на користь дитини аліментів відповідачем не виконується, що свідчить про його свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків, у тому числі матеріального забезпечення дитини. Враховуючи вищевикладене, вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.

Перебуваючи у шлюбі з відповідачем, вона неодноразово зазнавала як психологічного, так і фізичного насильства.

Свідками цих подій були не лише вона, але й їхня малолітня донька, а також сусіди, родичі й знайомі. Після офіційного розірвання шлюбу ставлення відповідача до власної дитини лише підтвердило його повну байдужість. Вона неодноразово ставала свідком того, як їхня донька ОСОБА_5 намагалася зателефонувати до батька, поговорити з ним чи зустрітися. Однак у відповідь отримувала лише повне ігнорування.

Вона неодноразово зверталася до відповідача з проханням хоча б іноді підтримати дитину, відповісти на її дзвінок чи написати кілька теплих слів. Проте він жодного разу не виявив зацікавленості у житті їхньої доньки. Така поведінка є не лише морально неприйнятною, але й руйнівною для психіки дитини, яка страждає від браку батьківської любові та уваги.

Донька проживає разом із нею та перебуває на повному утриманні її та її чоловіка - ОСОБА_6 .

Доньці забезпечено належні побутові умови, комфортне середовище, любов, турботу та підтримку. В родині панує психологічно здорова, гармонійна атмосфера, сприятлива для розвитку, формування особистості та світогляду дитини. Стосунки між нею і донькою є доброзичливими, стабільними та теплими. Дитина почувається в безпеці, має емоційне та фізичне благополуччя.

Просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та здійснити розподіл судових витрат, поклавши їх на відповідача.

Ухвалою суду від 11.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 26.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_8 позов підтримала повністю, просила його задовольнити. Додатково пояснила, що з відповідачем проживала в офіційному шлюбі 8 років, у шлюбі у них народилася донька ОСОБА_5 . За час шлюбу ОСОБА_3 застосовував до неї фізичне та моральне насильство. ОСОБА_3 мав офіційне працевлаштування та разом з нею матеріально забезпечував сім`ю, однак її вклад у сімейний бюджет був вагоміший, через те, що ОСОБА_3 витрачав зароблені кошти на пиво, яке вживав у великій кількості. Під час їх шлюбу ОСОБА_3 особливої уваги дитині не приділяв, не цікавився її досягненнями, на гуртки не водив, шкільні збори не відвідував. Після розірвання шлюбу матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, незважаючи на рішення суду. З дитиною спілкується по телефону рідко. Під час однієї з телефонних розмов запропонував донці зустрітися, однак та не хотіла йти на зустріч без матері, оскільки його боїться через те, що він приходить на зустрічі в стані алкогольного сп`яніння. У 2025 році приходив до дитини декілька разів. Востаннє зустрічався з донькою у жовтні 2025 року, під час цього спілкування негативно говорив про вітчима ОСОБА_9 та її сина від теперішнього шлюбу, бажаючи їм смерті, після чого ОСОБА_5 заблокувала батька. На засідання комісії органу опіки та піклування, яке відбувалось для надання висновку по суті спору, ОСОБА_3 з`явився у стані алкогольного сп`яніння, через що засідання було відкладене. В наступні два засідання відповідач не з`явився. Крім цього, оскільки відповідач є батьком дитини, то при здійсненні певних дій, потребується згода його як батька, проте під час реєстрації місця проживання дитини вона тривалий час отримувала його згоду, яку він відмовлявся надавати. Наразі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , який проходить службу в складі Збройних сил України. Від цього шлюбу у них народився син.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотання про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило.

В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. На адресу суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

В судовому засіданні суд вислухав думку дитини ОСОБА_7 з приводу вирішення спору, яка пояснила суду, що хоче, щоб її батька позбавили батьківських прав, оскільки хоче, щоб її татом став теперішній чоловік матері ОСОБА_10 та пояснила, що вона підтримує спілкування з батьком, пам`ятає як проживали разом, спілкується з батьком, але не часто.

В судовому засіданні залучений до участі в справі в якості спеціаліста психолог ОСОБА_11 після конфіденційного спілкування з дитиною пояснила, що у дитини збережена потреба в спілкуванні з батьком. Дівчинка ображена на батька, проте не може пояснити чому, з цього вбачається сторонній вплив на дитину з боку дорослих. Прослідковується вплив позиції матері. Між дівчинкою та батьком існує зв`язок, але наразі він припинений (зі слів ОСОБА_9 ) через те, що батько вимушений переховуватись через можливість його мобілізації.

Суд заслухавши пояснення позивача, перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю, а відповідач у справі ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого 24.07.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 21).

Згідно з ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про стан здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов`язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з ч. 1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п. 15, 16 постанови Пленум Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до змісту позовної заяви батько ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

На підтвердження невиконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків позивачем надано такі письмові докази.

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19 - 20).

Відповідно до рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 25.05.2023 шлюб від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Рішення набрало законної сили 26.06.2023 (а.с. 22 - 23).

Згідно з судовим наказом, виданим 03.09.2024 Святошинським районним судом м. Києва, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 08.08.2024 (а.с. 24 - 25).

Відповідно до характеристики учня 5 класу ОСОБА_4 № 01-42/112, виданою 04.09.2025 директором Спеціалізованої авіаційно - технологічної школи № 203 Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчалася в початковій школі з 2021 до 2025. Зарекомендувала себе як скромна, доброзичлива, врівноважена учениця. За час навчання виявила високий рівень знань. Навчається в повну міру свої сил. Мати учениці ОСОБА_1 постійно співпрацювала з учителем, виявляла зацікавленість у навчальних досягненнях дитини. Регулярно відвідувала батьківські збори, своєчасно реагувала на рекомендації вчителя. Батько учениці після першого класу участі у батьківських зборах не брав та шкільним життям дитини не цікавився (а.с. 52).

Згідно з листом Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 23430/26.11-42 від 22.10.2025, на примусовому виконанні у відділі перебуває відкрите виконавче провадження № НОМЕР_4 згідно судового наказу № 759/16441/24, виданого 03.09.2024 Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_12 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 08.08.2024. Станом на 22.10.2025 заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів становить 44 355,82 грн (а.с. 96).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, заборгованість ОСОБА_3 станом на 22.10.2025 зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 44 355,82 грн. Заборгованість утворилась за період з 01.08.2024 до 31.10.2025 (а.с. 96 зворотна сторона).

Так, суд вважає неналежними доказами на доведення відсутності матеріального утримання дитини відповідачем виписки по рахунку ОСОБА_1 за період часу з 01.08.2024 - 08.08.2025 (а.с. 26 - 28), оскільки суду не надано доказів про відсутність інших рахунків у позивача чи про необхідність здійснення зарахування коштів на утримання дитини саме на цей рахунок.

Так само як і скріншоти переписки з абонентом «ОСОБА_17» у програмі «Viber» (а.с. 29 - 32) без відповідної ідентифікації відповідача та номеру його телефону не можуть свідчити на користь вимог позивача. Крім того, зміст переписки не свідчить про свідоме нехтування батьківськими обов`язками абонентом «ОСОБА_17».

Окрім того, позивачем в якості доказів надано письмові показання свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 . Проте, суд вважає дані докази недопустимими, оскільки вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Такий вид доказів, як показання свідків, одержують в судовому засіданні при безпосередньому допиті судом, із попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи за відмову від давання показань та приведення свідків до присяги.

Аналізуючи зміст позовної заяви та пояснення матері по суті спору, надані під час судового розгляду, суд зазначає, що наявні суперечності в позиції позивача. Так, в позовній заяві вказано про відсутність телефонних дзвінків, не намагання наладити контакт чи побачення з дитиною з боку відповідача після розірвання шлюбу. Разом з тим, в судовому засіданні позивач вказала, що спілкування дитини з батьком збережене як особисте, так і в телефонному режимі.

Таким чином, з наданих доказів судом встановлено, що 26.06.2023 між сторонами розірвано шлюбні відносини, наразі сторони проживають окремо, відповідач не сплачує коштів на утримання дитини, разом з тим, з дитиною підтримує спілкування як фізично так і в телефонному режимі.

Отже, доказами ухилення від виконання обов`язків відповідача ОСОБА_3 щодо виховання дитини ОСОБА_4 є лише розрахунок заборгованості проведений державною виконавчою службою про наявність заборгованості зі сплати аліментів.

Разом з тим, наявність заборгованості зі сплати аліментів саме по собі не може свідчити про свідоме ухилення від батьківських обов`язків та бути підставою для крайньої міри впливу такої як позбавлення батька прав щодо дитини.

Судом встановлено, що між сторонами існують особисті непорозуміння, однак це не може бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки забезпечення найкращих інтересів дитини має першочергове значення і переважає інтереси батьків.

Сам по собі факт недостатнього спілкування батька з донькою не може бути підставою для позбавлення батьківських прав, як і необхідність для позивачки отримувати згоду на вчинення тих чи інших дій щодо дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка відповідно до змісту ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» судами може застосовуватися як джерело права, викладеної у рішенні по справі «Савіни проти України» від 18.12.2008, національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав, які надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

В судовому засіданні не встановлено виняткових обставин за яких було б доцільно позбавити дитину її коріння та покласти на батька відповідальність у виді позбавлення його батьківських прав на дитину.

Аналізуючи висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав від 23.12.2025 № 109-8176, відповідно до якого орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав батька, ОСОБА_3 , стосовно малолітньої дочки, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає таке.

Згідно з висновком, встановлено наявність заборгованості зі сплати аліментів, встановлено факт розірвання шлюбу та створення відповідачкою належних умов проживання для дитини. Разом з тим, у висновку не вказано з яких фактичних обставин, підтверджених доказами, орган опіки та піклування дійшов висновку про свідоме ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків. Байдужість батька до дитини та ігнорування дитини встановлено зі слів матері, яка в даному випадку є зацікавленою особою.

Під час спілкування з дитиною ОСОБА_4 не з`ясовано її думку про доцільність позбавлення батька батьківських прав, відношення батька до дитини, лише встановлено, що вона має гарні відносини з вітчимом та бажає, щоб він став її батьком.

Зі змісту даного висновку вбачається, що в телефонній розмові відповідач ОСОБА_3 повідомив, що проти позбавлення його батьківських прав, ОСОБА_3 був присутній на засіданні комісії, де не заперечував, що аліменти платить не систематично, з донькою не спілкується на належному рівні, не бере участі в її вихованні у повному обсязі. Тобто, таке спілкування та виховання відбувається, але на його думку, його недостатньо. Разом з тим, органом опіки та піклування наступним реченням зроблено висновок про самоусунення від виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 , не спілкування з дитиною, відсутність його участі у її вихованні, тоді як сам ОСОБА_3 дані обставини не підтверджував.

Таким чином, суд вважає висновок органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відносно його дитини необґрунтованим, неповним та таким, що не відповідає інтересам дитини та його відхиляє.

Отже, позивачкою не надано належних і допустимих доказів невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків без поважних причин, не встановлено винної поведінки ОСОБА_3 щодо ухилення від виховання дочки і свідомого нехтування ним своїми обов`язками, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення батьківських прав відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 18, 28, 81, 133, 141, 223, 247, 258, 263-265, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування представлений Службою у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: б-р. Т. Шевченка, 26/4, м. Київ, код ЄДРПОУ 37470112.

Суддя Юлія ЖЕЖЕР