Ухвала суду № 133997606, 10.02.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18794/25

1-кп/569/726/26

УХВАЛА

про часткове скасування арешту та передачу майна на відповідальне зберігання власнику

10 лютого 2026 року м. Рівне

Колегія суддів Рівненського міського суду Рівненської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне в режимі відеоконференції клопотання представника власника майна ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 42025180000000003 адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження № 42025180000000003 про обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України.

Представник власника майна ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 13 лютого 2025 року, з підстав викладених у клопотанні про скасування арешту майна.

Представник власника майна ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_8 в судовому засідання просив клопотання задоволити та надати в користування ОСОБА_11 без права відчуження автомобіль, на який накладено арешт.

Прокурор в судовому засіданні, враховуючи уточнення адвоката ОСОБА_8 щодо клопотання про скасування арешту з транспортного засобу, не заперечив проти надання ОСОБА_11 в користування без права відчуження автомобіль, на який накладено арешт.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 13 лютого 2025 року у справі № 569/1349/25 (1-кс/569/1321/25) накладено арешт, що полягає у забороні права володіння, користування, розпорядження та відчуження на автомобіль Lincoln MKZ, д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 (власником є ОСОБА_11 ).

Підставою для арешту вищевказаного майна стало необхідність збереження речового доказу з метою повного, всебічного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або вилучений нею, повинен бути якнайшвидше повернутий власнику, крім випадків передбачених ст.ст. 160-166, 170-174 КПК України.

Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки Lincoln MKZ, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстровано 21.01.2021 року за ОСОБА_11 .

Власник автомобіля ОСОБА_11 не є обвинуваченою або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 5 ст. 100 КПК України речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.

Так, згідно з ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази можуть серед іншого передаватися на відповідальне зберігання власнику, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Аналізуючи вищевикладене та враховуючи те, що з вказаним у клопотанні транспортним засобом по кримінальному провадженню проведено всі необхідні слідчі дії, а його тривале перебування на території майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів негативно впливає на його технічні якості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання в частині скасування арешту, що полягає у забороні права користування транспортним засобом Lincoln MKZ, д.н.з. НОМЕР_1 та передачі його на відповідальне зберігання власнику майна, без права відчуження.

Керуючись ст. ст.132,170,173,174 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_11 у кримінальному провадженні адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 13 лютого 2025 року (справа № 569/1349/25) на транспортний засіб Lincoln MKZ, д.н.з. НОМЕР_1 , в частині заборони права користування.

Передати транспортний засіб марки Lincoln MKZ, д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на території спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: вул. Барона Штейнгеля, 90 с. Городок Рівненського району Рівненської області його власнику ОСОБА_11 на відповідальне зберігання, без права відчуження.

Попередити ОСОБА_11 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України.

Покласти на ОСОБА_11 обов`язки по зберіганню вказаного майна до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку та, в разі необхідності, за першою вимогою надавати вказане майно суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_12

Суддя ОСОБА_13

Суддя ОСОБА_14