Вирок № 133997498, 11.02.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2413/24

Провадження №1-кп/548/108/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024170590000213 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Танабай Кустанайського району, Казахстан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, такого, що на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, такого що не є особою з інвалідністю, раніше судимого:

1) 04.10.2021 вироком Хорольського районного суду за статтею 126-1 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт;

2) 19.10.2022 вироком Хорольського районного суду за частиною першою статті 125, частиною першою статті 128 КК України, частиною першою статті 70 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт;

3) 11.12.2023 вироком Хорольського районного суду за статтею 126-1 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122 КК України, статтею 126-1 КК України, частиною другою статті 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що він, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, передбаченого частиною першою, частиною другою статті 173-2 КУпАП та неодноразово засудженим за кримінальні правопорушення, пов`язані з домашнім насильством за статтями 126-1, 128 КК України, у порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», протягом тривалого часу безпричинно, умисно, систематично, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, вчиняє психологічне та фізичне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_6 , з якою спільно проживає та веде спільний побут за адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово в період часу з 16.11.2023 по 25.05.2024, не маючи підґрунтя, вчиняв щодо своєї співмешканки дії, виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою, які принижують її честь і гідність, та фізичне насильство, які призвели до психологічних страждань.

Так, ОСОБА_4 16.11.2023 близько 17 години 00 хвилин, знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_2 , повторно вчинив насильство в сім`ї відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , а саме виражався нецензурними словами та виганяв із будинку.

У подальшому, постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 05.12.2023 по справі № 548/2815/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді 40 (сорок) годин громадських робіт.

Крім того, ОСОБА_4 27.12.2023 о 14 годині 00 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в АДРЕСА_2 , вчинив насильство в сім`ї відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , а саме виражався в бік останньої нецензурною лайкою, намагався вчинити бійку, чим вчинив правопорушення, за що передбачена адміністративна відповідальність частиною другою статті 173-2 КУпАП.

Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 15.01.2024 по справі № 548/31/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді 40 (сорок) годин громадських робіт.

Незважаючи на зазначені вище заходи, ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив та в порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 КУпАП та неодноразово засуджувалась за вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством за статтями 126-1, 128 КК України, усвідомлюючи свою фізичну перевагу, а також суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 25.05.2024 близько 01 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в черговий раз вчинив домашнє насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_6 за місцем їх спільного фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що виразилось в образах нецензурною лайкою та застосуванні фізичного насильства.

Так, маючи прямий умисел на спричинення останній тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , перебуваючи у кімнаті будинку в ході сварки, словесно ображаючи в грубій формі, різким рухом зіштовхнув ОСОБА_6 з ліжка, від якого вона впала на підлогу, та наніс ОСОБА_6 , яка перебувала в положенні лежачи на спині, не менше 1-го удару правою ногою в область лівої частини тулуба, внаслідок чого потерпіла отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Умисні, систематичні та протиправні дії ОСОБА_4 , спрямовані на вчинення домашнього насильства щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, викликали у потерпілої ОСОБА_6 , згідно з висновком судово-психологічної експертизи № СЕ-19/117-24/10471-ПС від 07.08.2024 зміни в емоційному стані (негативне відношення до життя, стрес і напруга, викликані тривогою через обставини або незадоволені емоційні потреби; стан фрустрації (переживання нереалізованих намірів та незадоволених потреб); ознаки відсутності інтересу до життя, нестачі мотивації і втрати життєвої енергії, почуття безнадії, надмірне занепокоєння з різних причин, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості (ситуація призвела до змін у її звичній життєдіяльності та докладання додаткових зусиль для подолання наслідків, зумовлених проблемною ситуацією) та які виникли внаслідок впливу дій, вчинюваних відносно неї дій, що полягали у заподіянні тілесних ушкоджень, словесних образах, нецензурних висловлюваннях, залякуванні та погрозах.

Отже, своїми діями, які полягали у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України.

Крім того, 25.05.2024 близько 01 години 00 хвилин ОСОБА_4 , в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_6 , із якою спільно проживали в одному будинку та були пов`язані спільним побутом, тобто вчинив кримінальне правопорушення пов`язане з домашнім насильством щодо особи, з якою перебував у сімейних відносинах за наступних обставин.

Так, 25.05.2024 близько 01 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у кімнаті будинку за місцем спільного фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , розпочав сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 , у ході якого у нього виник прямий умисел на спричинення останній тілесних ушкоджень.

Маючи прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень своїй співмешканці, усвідомлюючи свою фізичну перевагу та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 в ході сварки, словесно ображаючи в грубій формі, різким рухом зіштовхнув ОСОБА_6 з ліжка, з якого вона впала на підлогу, та наніс ОСОБА_6 , яка перебувала в положенні лежачи на спині, не менше 1-го удару правою ногою в область лівої частини тулуба.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 8-го ребра зліва та синця на грудній клітці зліва, по задньо-пахвинній лінії, на рівні 8-9 ребер, які згідно з висновком експерта № 189 від 29.05.2024 кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я (пункт 2.2.1 «Правил судово медичного визначення ступенів тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України»).

Отже, своїми умисними діями, які виразилися в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, передбаченого частиною першою, частиною другою статті 173-2 КУпАП та неодноразово засудженим за кримінальні правопорушення, пов`язані з домашнім насильством за статтями 126-1, 128 КК України, в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно вчинив фізичне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_6 , із якою спільно проживали в одному будинку та були пов`язані спільним побутом, тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством щодо особи, з якою перебував у сімейних відносинах за наступних обставин.

Так, 10.11.2024 близько 17 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем спільного проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_2 діючи умисно, на ґрунті ревнощів, в ході сварки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, словесно ображаючи в грубій формі, наніс ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани правої гомілки з пошкодженням підшкірної вени, які згідно з висновком експерта № 296 від 13.11.2024 кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, тобто в заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні ОСОБА_4 щодо подій 10.11.2024 вказав, що він прийшов з роботи напідпитку, потерпіла сиділа на дивані. Він взяв ножик різати цибулю, а ОСОБА_7 почала говорити, що цибулі немає. Він кинув ніж і той попав їй в ногу. Ніж він кидав у підлогу, але відскочив та попав їй в ногу, рана була на правій нозі нижче коліна. Допомогу для ОСОБА_6 не надавав. Він побачив кров та вийшов на вулицю. Потерпіла пішла до сусідів, і вони викликали швидку. Щодо подій 25.05.2024 зазначив, що світла вдома не було, він був напідпитку, ліз до світильника і випадково штовхнув ОСОБА_8 , вона впала на підлогу і він, перечипившись через неї, поламав їй ребро. Додав, що сваряться з потерпілою часто. Після вказаної події, до лікаря звернулись через декілька днів, возила поліція. Неодноразово був притягнутий до відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_6 . Після застосування обмежувальних заходів, були виклики поліції. Вибратися з дому від ОСОБА_6 йому немає куди. Також, 04.03.25 виганяв ОСОБА_6 з її ж будинку нецензурною лайкою. Для потерпілої ніколи швидку не викликав. Всі рази коли лікувалась в лікарні, кошти їй давала донька. Поліція часто сам до них заїжджає, що в подальшому спричиняє сварки. Не заперечував, що часто вживав нецензурну лайку щодо ОСОБА_6 , але не мав наміру заподіювати їй умисних ушкоджень, обоє вживали спиртні напої.

Попри заперечення вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, вина ОСОБА_4 підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових доказів, показань потерпілої та свідків.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 10.11.2024 вона принесла відерце з картоплею та взяла ніж. ОСОБА_4 . Побачивши її, причепився за ОСОБА_9 (сусіда), виник конфлікт через те, що дала сусіду їсти. Одним рухом наніс поранення, в ногу зайшов ніж, вона просила викликати ОСОБА_10 (фельдшера). ОСОБА_4 втік. Ніж лежав під диваном, його вилучила поліція. Самостійно перев`язала ногу, пішла до сусідів, які викликали швидку. Після лікарні приїхали додому, обвинуваченого не було. Згодом прийшов тверезий, але часто зловживає. Коли тверезий, то ОСОБА_4 нормальний. Щодо подій 25.04.2025 вказала, що обвинувачений штовхнув її, вона впала та поламала ребра, чи штовхав ногою не пам`ятає. Сварки постійно продовжуються, вона його не займає. Коли він п`яний, не впускає в хату, коли тверезий її не ображає; коли виганяв та не впускав в хату, йшла до сестри. Вибачень не просив.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 вказав, що він є сімейним лікарем. У минулому році ОСОБА_6 була доставлена нарядом поліції із болем в грудях. Після огляду, дав направлення на рентген та до травматолога, діагноз: забій. Сказала, що її вдарив співмешканець. До нього звернулась вперше.

Свідок ОСОБА_12 показала, що вона є сусідкою. Ввечері потерпіла ОСОБА_6 постукала в двері, чекала на порозі, нога вся була в крові. Попросила набрати онука, приїхали донька та онук, останній викликав швидку та поліцію. Кров текла з ноги, рана була невелика. ОСОБА_6 була перелякана, говорила, що ОСОБА_13 штрикнув у ногу. Від односельців чула, що до них поліція часто приїздила, що у потерпілої зламане ребро. Сам ОСОБА_4 працює у дворі, на городі. При свідкові ніколи не сварились.

Свідок ОСОБА_14 зазначив, що він є сусідом, живуть поруч. Він постійно працює, тому сусідів бачить мало. Ввечері постукала ОСОБА_6 , стояла на порозі з раною в нозі. Сказала, що ОСОБА_13 вдарив у ногу, подзвонили до онука. За перелом ребра не чув, чи вживає ОСОБА_4 , не знає. Коли надавалась медична допомога ОСОБА_8 , ОСОБА_15 не було.

Свідок ОСОБА_16 вказала, що вона є парамедиком екстреної медичної допомоги та потерпілу знає по виклику. У листопаді 2024 потерпіла звернулась по виклику ножове поранення, близько 18 години в с. Княжа Лука. По прибуттю потерпіла знаходилась в сусідів на порозі в лежачому положенні, в халаті, з пораненням в гомілкову зону. Після чого її було доставлено в лікарню, співмешканця свідок не бачила. Потерпіла говорила, що співмешканець вдарив її ножем в ногу. Від поранення до приїзду швидкої пройшло приблизно дві години, були наявні ознаки переохолодження.

Свідок ОСОБА_17 показала, що вона є хірургом, 10.11.24, будучи черговим лікарем, близько 19 години 00 хвилин швидкою було доставлено ОСОБА_8 , яка негайно була доставлена в операційну з венозною кровотечею, де було накладено шви та направлено її в хірургію. Рана 1,5 см в глибину і 1 см в ширину, була задіта чітко підшкірна вена. Рана в поперечному напрямку, рівний край під рівним кутом, гострим предметом.

Свідок ОСОБА_18 пояснив, що знайомий з потерпілою та обвинуваченим. Під час вказаних подій присутнім не був, дізнався на 3 день в магазині, почув що ОСОБА_8 була в лікарні, ОСОБА_13 підрізав. Сам свідок іноді випиває з ОСОБА_19 .

Свідок ОСОБА_20 зазначила, що вона є односельчанкою. Про подію їй відомо зі слів ОСОБА_15 , що той чистив цибулю, поскандалили з потерпілою, він кинув ніж у підлогу, а той відскочив у ногу. Щодо перелому ребер, то на поминках ОСОБА_6 було погано дихати, тіло було перев`язане по тулубу в районі ребер. Сказала, що це ОСОБА_13 її побив, напередодні поминок примирились. Сама ОСОБА_20 свідком конфліктів не була, але чула, що відбувається.

Свідок ОСОБА_21 вказала, що він є зятем ОСОБА_6 , з ОСОБА_4 не спілкується. За епізод 10.11.24 сказав, що сусід ОСОБА_22 подзвонив дружині, дружина повідомила, що ОСОБА_4 порізав ОСОБА_6 , і вони поїхали до них. В хату він не заходив, був у машині. ОСОБА_6 знає давно, з ОСОБА_4 вони постійно п`ють, скандалять та б`ються. Йому було відомо, що у ОСОБА_6 були зламані ребра через те, що її штовхнув ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_23 вказала, що вона є донькою ОСОБА_6 , та вона була на роботі коли до неї подзвонив сусід. Вона взяла велосипед і поїхала, матір лежала на порозі в крові, на нозі були колоті рани, казала, що поколов ОСОБА_4 , при цій події був присутній син ОСОБА_23 - ОСОБА_24 , він викликав швидку, і вони поїхали в лікарню. ОСОБА_15 не було поруч. Баган ганяє матір кожен день, як нап`ється виганяє з хати, б`є, лається, матір це від неї приховує. Про перелом ребер їй відомо не було, з матір`ю бачаться кожен день. ОСОБА_23 запитувала в ОСОБА_15 навіщо він це зробив, він сказав що не займав її.

Показання вказаних свідків є логічними, послідовними, взаємодоповнюючими, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності, а тому суд визнає їх належними та допустимими доказами по справі. Відомості, які вказують про надання вказаними свідками неправдивих показань з метою обмовити підсудного не встановлено. Підстави для сумніву у правдивості таких показань свідків в судовому засіданні не виявлено.

Окрім показань потерпілої та свідків, вина ОСОБА_4 підтверджується дослідженими в судовому засіданні зібраними в порядку статей 84-86, 91-93 КПК України, письмовими доказами, а саме:

-витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12024170590000213 від 28.05.2024, за змістом якого надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про нанесення їй тілесних ушкоджень у вигляді перелому 8-го ребра;

-рапортом чергового ВП № 2 Лубенського РВП в Полтавській області, за змістом якого 28 травня 2024 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 2677 від 28 травня 2024 року, як інші тілесні ушкодження. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що 28 травня 2024 року о 16 год. 00 хв. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що по в АДРЕСА_3 , громадянин ОСОБА_4 наніс т/у ОСОБА_6 до ШМД жінка звернулась самостійно;

- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.05.2024;

- довідкою, виданою КНП « Хорольська міська лікарня» від 28.05.2024 в тім, що ОСОБА_6 було надано медичну допомогу у зв`язку з переломом 8-го ребра зліва зі зміщенням;

- постановою від 29.05.2024 про призначення судово-медичної експертизи;

- висновком експерта № 189 від 29 травня 2024 року, за змістом якого у ОСОБА_6 виявлені такі тілесні ушкодження: закритий перелом 8-го ребра зліва та синця на грудній клітці зліва, по задньо-пахвинній лінії, на рівні 8-9 ребер утворилися від не менш ніж одноразової дії тупого предмету та могли утворитися внаслідок удару ногою нападника. Вищевказані тілесні ушкодження в своїй сукупності, кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості;

-протоколом проведення слідчого експерименту та додатком до нього у виді фототаблиці від 31.05.2024, якими зафіксовано механізм нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень;

- постановою від 31.05.2025 про призначення додаткової судово-медичної експертизи;

- висновком експерта № 189 А/197 від 31 травня 2024 року, згідно з яким на основі даних протоколу проведення слідчого експерименту від 31.05.2024, враховуючи відомі обставини справи, показання потерпілої ОСОБА_6 , дані нею в ході проведення слідчого експерименту відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманих при проведенні судово-медичної експертизи останньої;

- протоколом огляду місця події від 31.05.2024 та доданими до нього ілюстрованими таблицями;

- постановою про призначення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6 від 13.06.2024;

- висновком експерта від 07.08.2024 № СЕ/19/117-24/10470-ПС, згідно з яким у ОСОБА_6 наявні зміни в емоційному стані, ознаки відсутності інтересу до життя, втрата життєвої енергії, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості та виникли внаслідок впливу дій, вчинюваний відносно неї співмешканцем ОСОБА_4 , що полягали у заподіянні тілесних ушкоджень, словесних образах, нецензурних висловлюваннях, залякуванні та погрозах. Ситуація, що досліджується за справою, є психотравмувальною для ОСОБА_6 . Внаслідок психотравмувальної дії ситуації, що досліджується за справою, ОСОБА_6 спричинені страждання.

- протоколом проведення слідчого експерименту та додатком до нього від 02.09.2024 року, за змістом якого слідчий експеримент проведено за участю підозрюваного ОСОБА_4 ;

- постановою про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 03.09.2024;

- висновком експерта № 189-Б/269, згідно з яким покази підозрюваного ОСОБА_4 . Дані ним вході проведення слідчого експеременту відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_6 ;

- копіями з ЖЄО за фактом вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 щодо ОСОБА_6 за 2023-2024 роки на 37 аркушах, з них: копіями протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.12.23 про вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 , заявник ОСОБА_6 , термінового заборонного припису від 27.12.2023, виданого ОСОБА_4 , протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 023159 щодо вчинення адміністративного правопорушення за частиною другою статті 173-2 КУпАП ОСОБА_4 , копією протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.02.23 про вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 , заявник ОСОБА_6 , копією протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.06.23 про вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 , заявник ОСОБА_6 , протоколом про адміністративне правопорушення від 06.06.2023 щодо вчинення адміністративного правопорушення за частиною другою статті 173-2 КУпАП ОСОБА_4 , копією протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.04.23 про вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 , заявник ОСОБА_6 , копією протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.07.23 про вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 , заявник ОСОБА_6 , копією протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.11.23 про вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 , заявник ОСОБА_6

- витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12024170590000431 від 12.10.2024, за змістом якого надійшло повідомлення від ОСОБА_6 ,що ОСОБА_4 систематично вчиняє домашнє насильство щодо неї;

- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.10.2024;

- постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 15.10.2024, за якою матеріали кримінального провадження № 12024170590000213 від 29.04.2024 за частиною першою статті 122 КК України та кримінальне провадження № 12024170590000431 від 12.10.2024 за статтею 126-1 КК України, об`єднано в одне кримінальне провадження за № 12024170590000213;

- витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12024175590000203 від 11.11.2024, за змістом якого надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , що ОСОБА_4 спричинив їй тілесні ушкодження;

- рапортом чергового ВП № 2 Лубенського РВП в Полтавській області, за змістом якого 10 листопада 2024 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 6509 від 10 листопада 2024 року, як інші тілесні ушкодження. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що 10 листопада 2024 року о 17 год. 24 хв. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що по в АДРЕСА_3 ОСОБА_6 отримала ножове поранення в ногу;

- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.11.2024;

- протоколом огляду місця події від 12.11.2024 та доданою до нього фототаблицею;

- постановою про призначення судово-медичної експертизи від 11.11.2024;

- висновком експерта № 296 від 11 листопада 2024 року, за змістом якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани правої гомілки з пошкодженням підшкірної вени, які утворилися від одноразової дії колючо-ріжучого предмету типу ножа із силою достатньою для їх утворення. Кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження;

- протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_6 та додатком до нього від 13.11.2024, де зображено, як був здійснений удар ножем;

- постановою про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 13.11.2024;

- висновком експерта № 296 А/197 від 13 листопада 2024 року, в якому на основі даних протоколу проведення слідчого експерименту від 13.11.2024, враховуючи відомі обставини справи показання потерпілої ОСОБА_6 дані нею в ході проведення слідчого експерименту відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманих при проведенні судово-медичної експертизи останньої;

- копією карти виїзду швидкої медичної допомоги № 591 від 10.11.2024, згідно з якою до ОСОБА_6 виїздила бригада екстреної медичної допомоги в складі фельдшера ОСОБА_16 ;

- протоколом огляду предмету від 12.11.2024 з доданою фототаблицею до нього із зображенням ножа;

- постановою про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 12.11.2024, а саме кухонного ножа зі слідами РБК;

- квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених(отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 98/24;

Надаючи оцінку наведеним вище доказам, суд приходить до висновку, що досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню; допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України; достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Надані стороною обвинувачення докази у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до висновку про те, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена поза розумним сумнівом.

Суд ураховує усталену позицію Верховного Суду щодо того, що для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, аби будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 8 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17).

Отже, відповідно до статті 22 КПК України стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені частиною першою статті 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, статтею 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, та кримінальний проступок, передбачений частиною другою статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно із частиною другою статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При обранні виду та визначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, а також ставлення особи до вчиненого та до потерпілої сторони.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 КУпАП, вчинив кримінальні правопорушення, маючи непогашену судимість, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває. До увагу суд бере також те, що обвинувачений з урахуванням положень статті 12 КК України вчинив за частиною другою статті 125 КК України кримінальний проступок та за частиною першою статті 122 КК України, статтею 126-1 КК України - нетяжкі злочини.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд не встановив.

Обставинами, що обтяжують призначення покарання, є вчинення злочину та проступку в стані алкогольного сп`яніння, щодо осіб, з якими перебуває у сімейних відносинах, рецидив злочину.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за частиною другою статті 125 КК України у виді обмеження волі строком на 1(один) рік, статтею 126-1 КК України у виді обмеження волі строком на 1(один) рік та за частиною першою статті 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. Відповідно до частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Враховуючи обставини, що характеризують тяжкість кримінальних правопорушень, які вчинив обвинувачений, особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, а саме, що наразі він проживає з потерпілою, здійснює догляд за нею через її стан здоров`я, конфліктних ситуацій не виникає, що свідчить про усвідомлення ним негативності вчинених суспільно небезпечних діянь, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції його від суспільства і вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною першою статті 76 КК України.

Відповідно до частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 на час набрання вироком законної сили не обирати.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122 КК України, частиною другою статті 125 КК України, статтею 126-1 КК України та призначити йому покарання:

за частиною першою статті 122 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за частиною другою статті 125 КК України - у виді обмеження волі строком на 1(один) рік;

за статтею 126-1 КК України - у виді обмеження волі строком на 1(один) рік.

На підставі частини першої статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі частини першої статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 15145 (п`ятнадцять тисяч сто сорок п`ять) гривень 60 копійок витрат на залучення експертів.

Речовий доказ: кухонний ніж зі слідами РБК поміщено до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, після набрання вироком законної сили - знищити.

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через Хорольський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1