Постанова № 133997377, 09.02.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.02.2026Справа № 554/531/26 Провадження № 3/554/203/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«09» лютого 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого - судді Сметаніної А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Департаменту формування доброчесності політичних фінансів Національного агентства з питань запобігання корупції (адреса: 01103, м. Київ, бульв. Миколи Міхновського, 28) у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження невідоме, громадянки України, керівника політичної партії «Дія», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,

- за ст. 212-21 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

За результатами перевірки Національним агентством Звіту політичної партії «Дія» (ідентифікаційний код - 44550044) відповідності відомостей, зазначених у Звіті Партії за II квартал 2025 року, відомостям, що містяться у реєстрах, інших інформаційно- телекомунікаційних та довідкових системах до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру за II квартал 2025 року, поданого 08.08.2025 (дата підписання Звіту Партії за II квартал 2025 року шляхом накладання на нього кваліфікованого електронного підпису), встановлено неповноту інформації, що полягає у невідображенні у Звіті Партії відомостей про спонсорські внески у вигляді оплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації змін до відомостей про Партію на суму 2 810,00 гривень та нотаріальних послуг на суму 5 000 гривень, що зафіксовано у Висновку про результати перевірки Звіту Партії за II квартал 2025 року від 03.06.2025 № 2702, затвердженому наказом Національного агентства від 03.06.2025 № 307/25, який опубліковано на офіційному веб-сайті Національного агентства, що є порушенням пунктів 1, 2 частини одинадцятої та частини тринадцятої статті 17 Закону України «Про політичні партії в Україні».

В судове засідання, призначене на 22.01.2026 на 11.30 годин та 09.02.2026 на 13.00 годин, ОСОБА_1 не з`явилася з невідомої суду причини, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про причини неявки ОСОБА_1 не повідомляла, жодних клопотань чи заяв від неї не надходило. Про права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 повідомлялася під особистий підпис в протоколі про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 , суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст. 3 Конституції України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІУ "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами. Однак у ч. 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Із моменту приєднання до Конвенції Україна взяла на себе низку зобов`язань у сфері захисту прав людини. Частиною таких зобов`язань відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 29 рішення по справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Проте, відповідно до практики Європейського суду, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Важливе значення мають і висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" - заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 знала про складення протоколу про адміністративне правопорушення, а отже й про судове провадження відносно неї, однак ним не цікавилась, жодних заходів, направлених на обізнаність щодо стану відомого їй судового провадження не вчиняла, будучи обізнаною про дату, час та місце розгляду справи відносно неї в суді, в судове засідання двічі не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, жодних заяв чи клопотань не направляла, а отже не добросовісно користувалася належними їй процесуальними правами та не виконувала належним чином процесуальні обов`язки, в зв`язку з чим, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-21 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:

Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 05.01.2026 року №50-32/4; Звіті політичної партії «Дія» про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру політичної партії за ІІ квартал 2025 року; даними Висновку про результати перевірки Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру від 03.10.2025 за №2702; Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.09.2025 року політичної партії «Дія»; даними Статуту політичної партії «Дія».

Стаття 212-21 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог.

Вказана норма є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів.

Згідно з ч. 9 ст. 17 Закону «Про політичні партії в Україні» політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов?язана подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіт про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру (у тому числі її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом його заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК.

26 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного фінансування та контролю за діяльністю політичних партій» від 23 серпня 2023 року №3337-ІХ, що відновив звітування політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру та обов`язок Національного агентства з питань запобігання корупції перевіряти Звіти.

Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) 25.06.2025 Міністерством юстиції України здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу: політична партія «Дія» (ідентифікаційний код 44550044).

Відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі справляється адміністративний збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про нотаріат» приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою.

Згідно квитанцій від 22.04.2025 № б/н, що містяться у реєстраційній справі Партії № 10095200004174, ОСОБА_1 здійснено оплату адміністративного збору за проведення державної реєстрації до відомостей про юридичну особу для Партії на загальну суму 2 810,00 гривень.

Крім того, у II кварталі 2025 року ОСОБА_1 здійснено сплату нотаріальних дій, здійснених 17.04.2025 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набокою Ю.В. щодо засвідчення справжності підписів на:

-заяві про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.04.2025 № б/н;

-протоколі позачергового з`їзду політичної партії «Дія» від 17.04.2025 № 2;

-статуті політичної партії «Дія», затвердженому рішенням позачергового з`їзду політичної партії «Дія» від 17.04.2025 № 2;

-програмі політичної партії «Дія», затвердженій рішенням позачергового з`їзду політичної партії «Дія» від 17.04.2025 № 2.

Водночас у розділі II «Внески та інші надходження» Звіту Партії за II квартал 2025 року не відображено відомості щодо оплати адміністративного збору на загальну суму 2810,00 гривень та нотаріальних послуг на суму 5 000, 00 гривень.

Пунктом 1 частини 3, частини 4 статті 14 Закону визначено, що надання матеріальної та фінансової підтримки політичним партіям здійснюється у формі внесків на підтримку партій.

Внеском на підтримку політичної партії є грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, позики (кредити), нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального або негрошового характеру, у тому числі членські внески членів політичної партії, спонсорство третіми особами заходів чи іншої діяльності на підтримку партії, товари, роботи, послуги, надані або отримані безоплатно чи на пільгових умовах (за ціною, нижчою за ринкову вартість ідентичних або подібних робіт, товарів та послуг на відповідному ринку), отримані політичною партією, її місцевою організацією, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи.

Листом від 29.09.2025 (вх. № 131288/0/07-25 від 29.05.2025) Партія підтвердила факт надання зазначених внесків ОСОБА_1 та невідображення у Звіті Партії за II квартал 2025 року інформації про внески, отримані Партією у звітному періоді.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу II Порядку подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру, затвердженого наказом Національного агентства від 19.02.2021 № 102/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 за № 507/36129, Звіт політичної партії є структурованими даними, містить інформацію, внесену керівником політичної партії та/або особами, яких уповноважено в установленому порядку на подання Звіту, до електронних форм, передбачених Реєстром, та підписаний шляхом накладання на нього кваліфікованого електронного підпису керівника (уповноваженої особи) політичної партії.

Таким чином, невідображення відомостей про спонсорські внески у вигляді оплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації змін до відомостей про Партію на суму 2 810,00 гривень та нотаріальних послуг на суму 5 000 гривень є порушенням пунктів 1, 2 частини одинадцятої та частини тринадцятої статті 17 Закону.

Повноваження Манжос С.В. як керівника Партії підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відомостями з реєстраційної справи Партії.

Пункт 9.4.2 статті 9 статуту Партії, передбачає, що Голова Партії, серед іншого, здійснює загальне керівництво Партією, повсякденне керівництво поточною діяльністю Партії, Політичною Радою Партії, забезпечує виконання статуту Партії, програми Партії, рішень З`їзду Партії та Політичної Ради Партії; координує діяльність Політичної Ради Партії; представляє Партію у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності та підпорядкування, як в Україні, так і за її межами, а також з фізичними особами (резидентами та нерезидентами).

Стаття 3 Закону визначає, що політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Статтею 14 КУпАП визначено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил, зокрема, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

ОСОБА_1 як посадова особа - керівник політичної партії «Дія» у відповідності до ст. 17 Закону «Про політичні партії в Україні», зобов?язана була зазначити у Звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру повну інформацію, що полягає у відображенні у Звіті Партії відомостей про спонсорські внески у вигляді оплати адміністративного збору та нотаріальних послуг.

Отже, враховуючи норми статті 19 Закону, а також приписи статей 7, 9, 14, 23, 24 КУпАП, суб?єктом вчинення правопорушення, передбаченого статтею 212-21 КУпАП є керівник Партії або уповноважена особа, якою підписано та подано Звіт до Національного агентства.

Звіт Партії за II квартал 2025 року подано до Національного агентства через Реєстр 08.08.2025 о 19:05 (унікальний ідентифікатор Звіту - 1d4dd005-3е88-492d-8f31-13b77144d55b) та підписано шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису керівником Партії ОСОБА_1 .

Отже, Саме ОСОБА_1 підтвердила достовірність інформації, що викладена у Звіті Партії за II квартал 2025 року.

Таким чином, ОСОБА_1 - посадова особа (керівник Партії) підлягає притягненню до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 , як посадова особа - керівник Партії вчинила адміністративне правопорушення, передбачена статтею 212-21 КУпАП, а саме порушила встановлений порядок подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

Згідно ч.4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Виходячи в вищевикладеного, датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП є дата підписання Звіту Партії за II квартал 2025 року шляхом накладання на нього кваліфікованого електронного підпису, що є фактом підтвердження відомостей відображених у Звіті Партії, тобто 08.08.2025 року, а датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 212-21 КУпАП є дата складення Висновку про результати перевірки Звіту Партії за II квартал 2025 року від 03.10.2025 № 2702, затвердженому наказом Національного агентства від 03.10.2025 № 307/25, тобто 03.10.2025 року.

Таким чином, на момент розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-21 КУпАП відносно ОСОБА_1 строк, передбачений ч.4 ст. 38 КУпАП, не сплив.

Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, які пом?якшують та обтяжують її відповідальність, інші обставини у справі, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, у межах санкції статті 212-21 КУпАП, у виді мінімального штрафу.

За глибоким переконанням суду саме така міра стягнення буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співмірною із характером вчиненого правопорушення, особою правопорушниці, ступенем її провини, а також буде відповідати меті застосування адміністративного стягнення - виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самою правопорушницею так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2026 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 328 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 33, 36, 40-1, 212-21, 245, 251, 252, 280 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративніправопорушення, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 /трьохсот/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 /п`ять тисяч сто/ гривень 00 копійок в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у Полтавській області/тг м. Полтава/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ): 37959255; Банк: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UA988999980313000106000016719; код класифікації доходів бюджету: 21081100). Стягувач - Департамент формування доброчесності політичних фінансів Національного агентства з питань запобігання корупції (адреса: 01103, м. Київ, бульв. Миколи Міхновського, 28).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/Шевченків.р-н//22030101, код отримувача: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA528999980313191206000016722, код класифікації доходів бюджету: 22030101). Стягувач ТУ ДСА України в Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, 36030, код ЄДРПОУ - 26304855).

Строк пред`явлення постанови до виконання до 09 травня 2026 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Полтави: Аліна СМЕТАНІНА