Постанова № 13399677, 08.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2010 р. № 2а-3477/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., секретар судового засідання Іваськевич С.В., за участю представника позивача Подоляка Б.Р. , представника відповідача Кармелюка Т.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом КП «Юрій»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 15.04.2010 р. № 0000922380/0/8977, мотивуючи позовні вимоги тим, що членські внески, які щомісячно вносять члени та пайщики підприємства згідно з вимогами статуту підприємства не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); в період, що перевірявся підприємство не надавало послуг по зберіганню транспортних засобів третім особам, які не є членами або пайщиками підприємства; підприємством не було порушено вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», а висновки про таке порушення, викладені у акті перевірки, є безпідставними.

В заяві від 30.06.2010 р. (вх. № 23628) позивач ставив вимогу про стягнення з Головного управління Державного казначейства України у Львівській області на свою користь суму єдиного податку, сплаченого КП «Юрій» в період з 30.06.2007 р. по 30.06.2010 р. з суми членських внесків, внесених членами та пайщиками КП «Юрій»на підставі статуту КП «Юрій», яка згодом була позивачем відкликана (письмова заява про залишення частини позовних вимог без розгляду від 10.06.2010 р. долучена до матеріалів справи).

Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає, що згідно статуту Колективне підприємство «Юрій»зареєстровано як підприємство, яке надає послуги по охороні автомобілів та надання в оренду приміщень; підприємству не присвоєно статус «неприбутковості»; підприємство не включило до бази оподаткування податком на додану вартість виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), яка є різницею між декларацією ПДВ та розрахунком сплати єдиного податку суб»єктом малого підприємництва юридичних осіб - 6%, внесеної на розрахунковий рахунок КП «Юрій», на загальну суму 123033 грн., чим порушено пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР; просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, долучив додаткові документи, що витребовувалися судом.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів наведених у письмовому запереченні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

КП «Юрій»зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів (свідоцтво про державну реєстрацію від 23.06.1994 р. № 202288), є платником ПДВ з 23.07.1997 р. (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18150779, видане ДПІ у Шевченківському районі м. Львова).

Згідно Статуту КП «Юрій», затвердженого загальними зборами Кооперативу «Юрій»(протокол № 101 від 26.04.1994 р.), зареєстрованого згідно розпорядження № 733 Шевченківської районної місцевої адміністрації м. Львова, Колективне підприємство «Юрій»являється добровільною організацією громадян м. Львова, об»єднаних на основі колективної праці і самоуправління. Згідно п.2.3 статуту пайщиками підприємства є громадяни, які внесли повну суму внеску на будівництво стоянки, або внесли на її розширення/будівництво. За ними закріплюється відповідне місце, гараж. КП гарантує пайщикам, а також працюючим у кооперативі членам збереження їх транспортних засобів…

Пайщикам встановлюється плата і розрахунок затрат по збереженню транспортних засобів.

Члени КП і пайщики, які на протязі 3-х місяців не сплачують внески по збереженню транспортних засобів можуть бути виключені із членів КП і пайщиків.

Даним статутом не передбачено обов»язок членів підприємства щомісячно вносити членські внески для забезпечення поточної діяльності підприємства, натомість, передбачено, що члени кооперативу, пайщики зобов»язані вносити плату за збереження транспортних засобів.

П.5.2 Статуту передбачає, що загальні збори КП, зокрема, встановлюють розмір вступних, членських, цільових внесків і термін їх оплати.

Позивачем на вимогу суду не представлено рішень (рішення) загальних зборів колективного підприємства про встановлення розміру членських внесків та термінів їх оплати, а подано протоколи засідання членів правління КП «Юрій»від 17.04.2007 р., 02.07.2007 р., 27.10.2009 р., якими було встановлено розміри членських внесків, вирішено проводити нарахування членських внесків у зазначені у протоколах терміни.

Зазначені протоколи не можуть братися до уваги судом з огляду на те, що правління КП «Юрій»згідно статуту не уповноважене на вирішення зазначених питань. Представником позивача підтверджено, що рішення загальними зборами з зазначених питань не приймалось.

З оглянутих судом прибуткових касових ордерів вбачається, що фізичними особами у спірний період вносились у касу підприємства кошти, які обліковувалися підприємством по рахунку 67, а підставою зазначено: «членські внески».. В головних книгах за 2007 р., 2008 р., 2009 р. відображались операції з внесення коштів членами кооперативу по рахунку 67 «розрахунки з учасниками».

З врахуванням досліджених у суді доказів, пояснень сторін, суд прийшов до висновку, що членам кооперативу надавались послуги по збереженню транспортних засобів, за що останніми колективному підприємству вносилась плата. Відображення у бухгалтерському обліку даних коштів як «членські внески»не спростовує правову природу спірних правовідносин. Пайщики колективного підприємства користувалися не лише відповідним місцем стоянки чи гаражем, а їхні транспортні засоби охоронялись сторожами КП, вони отримувались по пред»явленню технічного паспорту і підпису в загальному журналі про здачу під охорону і отримання з під охорони (стор.5 статуту).

Згідно пп. 1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (надалі Закон) поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

За змістом п.3.1 ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України; ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України; поставка (вивезення, пересилання) товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту) згідно з положеннями глав 31 - 32 Митного кодексу України за кошти або інші види компенсацій (винагороди).

Згідно листа ДПА України № 14347/7/16-1220-26 від 24.09.1999 р. гаражні кооперативи при наданні будь-яких послуг членам кооперативу (зокрема, надання послуг з послуговування та зберігання автомобілів громадян…) крім тих, по яких ст.3 та ст. 5 Закону передбачено звільнення їх від оподаткування, незалежно від того, за рахунок яких джерел оплачуються дані послуги, повинні оплачувати податок на додану вартість…

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку КП «Юрій»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 по 31.12.09 р., за результатами якої складено акт від 08.04.2010 р. № 465/80/23-118/20821868.

В акті відображено, що підприємство не включило до бази оподаткування податком на додану вартість виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), яка є різницею між декларацією ПДВ та розрахунком сплати єдиного податку суб»єктом малого підприємництва юридичних осіб 6% внесеної на розрахунковий рахунок КП «Юрій»на загальну суму 123033 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000922380/0/8977 від 15.04.2010 р., яким визначено Колективному підприємству «Юрій»податкове зобов»язання в сумі 184549,5 грн. з яких 123033 грн. зобов»язання за основним платежем, 61516,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд вважає, що КП «Юрій»безпідставно не нараховувало і не сплачувало податок на додану вартість при наданні послуг зі збереження транспортних засобів членам і пайщикам підприємства, податкове повідомлення-рішення № 0000922380/0/8977 від 15.04.2010 р. прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано. Суд не вбачає підстав для визнання недійсним зазначеного податкового-повідомлення рішення, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.