Рішення № 133995529, 05.02.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/96/26

Справа № 356/1138/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2026 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретаря Мелещенко В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

До Березанського міського суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 8465539 в розмірі 16 686,00 грн., з яких 10 300,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 19,57 грн. сума заборгованості за відсотками, 5 150,00 грн. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом, 1 216,43 грн. комісія за надання кредиту, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 24.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8465539, за умовами якого кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, за умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно Реєстру боржників № 5 від 27.05.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 8465539 від 24.12.2024 в сумі 16 686,00 грн., з яких 10 300,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 19,57 грн. сума заборгованості за відсотками, 5 150,00 грн. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом, 1 216,43 грн. комісія за надання кредиту.

Всупереч умовам укладеного договору, відповідач свої зобов`язання не виконав та після відступлення права грошової вимоги до відповідача не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора. За таких обставин, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 11.12.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановивши відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали на подачу до суду відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, при зверненні до суду в позові просив розгляд справи проводити за їхньої відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.4).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, а саме шляхом публікації оголошення на офіційному вебсайті судової влади, а також поштою рекомендованими листами з повідомленнями за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача, що співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, та додатково електронною поштою. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.65-66,69,71,73,76,77-80).

Так, згідно з вимогами ч. 3, абз. 1 ч. 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постановах від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23, від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19, провадження № 61-7181св22, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

За ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд створив учасникам процесу належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень для висловлення своїх доводів і аргументів, повідомлення усіх відомих їм обставин та подання усіх можливих доказів.

Правом подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався та відзиву не подав.

За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, керуючись ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд за наявними матеріалами за відсутності вказаних учасників справи відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач проти такого порядку не заперечував, а належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відзиву не подав та не повідомив про причини своєї неявки.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з`ясованих обставин прийшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 24.12.2024 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8465539 (далі кредитний договір), за умовами якого кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти (далі «Кредит»), на погоджений умовами договору строк (далі «Строк Кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник, в свою чергу, зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (п.2.1 кредитного договору) (а.с.7-10).

Відповідно до п.п. 2.2.1-2.2.4 кредитного договору сума кредиту становить 10 300,00 грн., строк кредитування/строк договору 20 днів, дата надання кредиту 24.12.2024, дата повернення кредиту 12.01.2025, процентна ставка 0,01 % в день (фіксована), комісія за надання кредиту 11,81 % від суми наданого кредиту, що у грошовому еквіваленті складає 1 216,43 грн.

Даний договір позики укладений між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 дистанційно у електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 532458, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі; позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ (п.п. 4.4,5.5-5.6 кредитного договору).

Укладаючи договір, відповідач підтвердив, що до моменту його підписання вивчив умови вказаного договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою вебсайту та мобільного додатку СlickСredit, що розміщені на сайті https://clickcredit.uа/uа/informaciya, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п.п. 11.1.2 кредитного договору).

Згідно з п. 2.4 кредитного договору сторони погодили детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб, що наведені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до кредитного договору № 8465539, з якою відповідач ознайомився, що засвідчив своїм підписом одноразовим ідентифікатором 532458 (а.с.11).

У договорі також містяться вичерпні персональні дані, що стосуються особи відповідача, а саме прізвище, ім`я та по батькові, паспорт, ідентифікаційний код, місце проживання, засоби зв`язку, номер електронного платіжного засобу для перерахування коштів № НОМЕР_1 , та інші дані, що є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої здійснюється виключно за згодою суб`єкта персональних даних, зазначені в преамбулі та реквізитах договору.

Доказів на спростування відповідності анкетних даних відповідача в зазначеному договорі матеріали справи не містять.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на погоджених умовах.

Згідно з довідками № КД-000085472/ТНПП від 17.11.2025 та № КД-000086271/ТНПП від 18.11.2025 ТОВ «ФК Фінекспрес» як платіжна установа, що діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (Рішення НБУ про включення до Реєстру платіжної інфраструктури та видачу ліцензіі? від 27.04.2023 № 21/764-рк) підтвердила прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення наступної платіжної операції, а саме: дата платежу 24.12.2024, номер платежу № ea473bf7-bfb2-4d76-b378-6dc2539810b2; сума 10 300,00 грн., отримувач Гінько Сергій - ЕПЗ № НОМЕР_1 (а.с.12-13).

Таким чином, ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі та на умовах, визначених договором.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання порушив, не надавав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами за його користування та іншими платежами, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, що підтверджується відповідним розрахунком ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" від 10.11.2025 (а.с.14-15).

27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, з Додатковою угодою до нього № 4 від 27.05.2025, на підставі якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, зазначені у Реєстрах прав вимоги; Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 5 від 27.05.2025 за договором факторингу № 27/03/25, підписаний Сторонами та скріплений їх печатками, що відповідно до п. 1.2 Договору факторингу підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною договору, міститься в матеріалах справи (а.с.19-23).

Згідно платіжної інструкції № 723 від 30.05.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» кошти в рахунок плати за відступлення права вимоги за договором (а.с.24).

У відповідності до Реєстру боржників № 5 від 27.05.2025 до Договору факторингу № № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» передано право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 8465539 від 24.12.2024 в загальному розмірі 16 686,00 грн., з яких 10 300,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 19,57 грн. сума заборгованості за відсотками, 5 150,00 грн. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом, 1 216,43 грн. комісія за надання кредиту (а.с.25).

Належних доказів, що відповідач сплатив зазначену заборгованість, матеріали справи не містять.

Так, частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом положень ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у зобов`язанні належним чином, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора), проте не змінює умови укладеного кредитного договору.

Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Водночас, з тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК України випливає, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 23.02.2022 у справі № 761/1543/20, від 19.01.2022 року у справі № 639/86/17, від 14.07.2021 у справі № 554/8549/15-ц, від 12.02.2020 у справі № 522/22802/17, від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11, які суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.

Отже, факт сингулярного правонаступництва, за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права кредитора до відношенню до відповідача ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором, доведено сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, судом встановлено та не спростовано сторонами, що відповідач ОСОБА_1 після заміни кредитора жодних дій щодо погашення заборгованості за вказаним вище кредитним договором не вчинив, в результаті чого виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 8465539 від 24.12.2024 за основною сумою боргу в розмірі 10 300,00 грн., процентами за користування кредитом, що нараховані за період з 25.12.2024 по 12.01.2025 в межах строку кредитування, передбаченого договором, за процентною ставкою у розмірі 0,01 % за кожен день користування кредитом, виходячи з розрахунку 0,01% х 10 300,00 грн. = 103,00 грн. в день х 19 днів = 19,57 грн. в розмірі 19,57 грн. та комісією за надання кредиту в розмірі 1 216,43 грн., всього в загальному розмірі 11 536,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Будь-яких доказів на спростування вказаних розрахунків, а також доказів належного виконання умов договору відповідач суду не надав.

Водночас, даючи правову оцінку вимогам позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом в сумі 5 150,00 грн., суд виходить з наступного.

Так, відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Так, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, свідчить про те, що вони не є платою боржника за "користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за "користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Так, згідно з п.п. 2.2.2-2.2.4 кредитного договору строк кредитування становить 20 днів, датою надання кредиту є 24.12.2025, датою повернення кредиту є 12.01.2025, процентна ставка фіксована та становить 0,01 % в день.

За визначенням п. 1.26 кредитного договору проценти за понадстрокове користування кредитом це грошові кошти, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених договором випадках за невиконання позичальником умов договору; розмір процентів за понадстрокове користування кредитом визначено в п. 2.2.4 кредитного договору та становить 5 % в день.

Отже, сторони чітко та недвозначно визначили, що поза межами строку кредитування позичальником сплачуються проценти, які при цьому не є процентами за користування кредитом, а є відповідальністю за невиконання позичальником умов договору, правова регламентація яких здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, що набрав чинності 17.03.2022, яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, серед іншого, пунктом 18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, від 18.10.2023 у справі № 706/68/23, від 21.01.2025 у справі № 751/3052/23, висновки якого щодо застосування норм права суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час, що є загальновідомим фактом.

З огляду на викладене, оскільки вказаний вище кредитний договір № 8465539 укладений 24.12.2024, нарахування процентів за понадстрокове користування коштами кредиту неправомірно проведено у період дії воєнного стану, тому такі проценти підлягають списанню на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

При цьому, Верховний Суд у своїх постановах від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17, від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, від 28.07.2021 у справі № 761/33403/17 неодноразово вказував, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (Верховний Суд у постанові від 14.06.2023 у справі № 755/15965/17).

З огляду на викладене, оскільки нарахування процентів за понадстрокове користування кредитними коштами первісним кредитором неправомірно проведено в період дії обмежень, така вимога не є дійсною та не може бути відступлена, а тому позивач не набув у цій частині права вимоги до відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в межах вказаних вище сум боргу за кредитом, процентами за користування ним та комісією в загальному розмірі 11 536,00 грн., в іншій частині щодо стягнення процентів за понадстрокове користування коштами кредиту - позивачем не доведено правомірності їх нарахування, а також виникнення у нього права такої вимоги, тому суд прийшов до висновку, що у цій частині позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 УПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положенням ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» при зверненні до суду з позовом сплачено з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. Закону України «Про судовий збір» та зараховано до державного бюджету судовий збір в розмірі 2422,40 грн. згідно платіжної інструкції № 144291 від 11.11.2025 (а.с.6,57).

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн. х (11 536,00 грн. : 16 686,00 грн.) = 1674,75 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 19, 81, 89, 141, 211, 223, 247, 263-265, 268, 272-276 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 610, 627-629, 638, 525-526, 536, 1046, 1048-1050, 1054, 1077-1078 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30 (код ЄРДПОУ 35625014), реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за кредитним договором № 8465539 в розмірі 11 536 (одинадцять тисяч п`ятсот тридцять шість) гривень 00 копійок, з яких 10 300 (десять тисяч триста) гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу, 19 (дев`ятнадцять) гривень 57 копійок сума заборгованості за відсотками, 1 216 (одна тисяча двісті шістнадцять) гривень 43 копійки.

В решті відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30 (код ЄРДПОУ 35625014), реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк», судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 674 (одна тисяча шістсот сімдесят чотири) гривні 75 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його складення.

Суддя І. О. Капшученко