Рішення № 133992286, 10.02.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року справа № 580/149/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Бая С.Е. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

07.01.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Бая С.Е. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; ЄДРПОУ 21366538) (далі відповідач) про:

визнання відмови в призначенні пенсії, оформленої рішенням від 18.11.2025 №104650024334, протиправною та скасування;

зобов`язання зарахувати до страхового стажу період роботи та навчання:

з 17.04.1997 до 01.12.1997 період роботи в ТОВ «Кіа моторс Україна» на посаді директора;

з 01.09.1983 до 23.04.1986 період навчання в Республіканському заочному автотранспортному технікумі м.Києва;

зобов`язання повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

Обґрунтовуючи зазначили, що відповідач безпідставно прийняв рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії. Судові витрати у справі просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного письмового провадження відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

26.01.2026 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позовної заяви повністю. Повідомляє, що за результатами розгляду документів, доданих позивачем до заяви про призначення пенсії, встановлено, що страховий стаж становить 27 років 5 місяців 12 днів. До страхового стажу не зараховано: період роботи з 17.04.1997 до 01.12.1997 згідно з трудовою книжкою від 17.09.1988 НОМЕР_2 , оскільки виправлення дати прийняття не завірене належним чином; період навчання з 01.09.1983 по 23.04.1986 згідно з дипломом від 23.04.1986 № НОМЕР_3 , оскільки відсутня інформація про форму навчання. Тому відповідач виніс рішення від 18.11.2025 №104650024334 про відмову у призначені пенсії за віком. Вважає, що діяв відповідно до чинного законодавства.

02.02.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, якою стверджує, що записами у трудовій книжці підтверджено спірний період роботи. Запис здійснений відповідно до вимог інструкції про порядок ведення трудової книжки та відповідає вимогам законодавства. Стверджує, що період навчання відображений у отриманому дипломі, що є належним документом для його врахування у стаж. Відсутність інформації про форму навчання не відміняє факту навчання, періоду такого навчання.

Всі подані сторонами документи долучені судом до матеріалів адміністративної справи.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Паспортом громадянина серії НОМЕР_4 підтверджується, що позивач 10.12.1965р.н.

10.11.2025 він звернувся до відповідача заявою про призначення пенсії за віком.

За результатом розгляду заяви відповідач прийняв рішення від 18.11.2025 №104650024334 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, відповідач до страхового стажу не зарахував періоди роботи з 17.04.1997 до 01.12.1997, оскільки виправлення дати прийняття на роботу не завірене належним чином, період навчання з 01.09.1983 до 23.04.1986 відповідно до диплому, оскільки відсутня інформація про форму навчання.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Для єдності умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих 5 листопада 1991 року Верховна Рада України ухвалила закон №1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі Закон №1788-XII).

Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Частиною першою ст. 9 Закону України № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Отже, одна вимога для призначення пенсії позивачу за віком дотримана, оскільки йому відповідно до даних із його паспорту виповнилось 60 років.

Статтею 44 Закону України №1058-VI визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок).

Пунктом 2.1 Порядку визначений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком, серед яких за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно з п.2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до п.4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення, у т.ч. вимагати в інших підприємств додаткові документи.

На підставі ч.1 ст.62 Закону України №1788 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Статтею 24 Закону України №1058-IV закріплено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До дати набрання чинності Законом України №1058-IV, а саме до 01.01.2004 стаж вимірювався часом роботи - трудовий стаж. Так відповідно до норм Закону СРСР Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР, який набрав чинності 15.05.1990, норм Закону України Про пенсійне забезпечення, що набрав чинності 01.01.1992 та в редакції Закону від 11.02.1998, що діяла станом на 18.08.1999 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників на той час регулювався Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників (далі Основні положення), які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310.

Отже, до стажу роботи має бути зараховано роботу, виконану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Ілише за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію за віком, підтверджуючими документами можуть бути довідки підприємств, установ, організацій та їх правонаступників.

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 17.04.1997 до 01.12.1997 згідно з трудовою книжкою з 17.09.1988 НОМЕР_2 .

Суд установив, що трудова книжка позивача НОМЕР_2 містить записи про трудову діяльність. Зокрема, 17.04.1997 позивач прийнятий на посаду директора ТОВ «Кіа моторс Україна» (наказ №1/1 від 10.04.1997). 01.12.1997 звільнений із вказаної посади у зв`язку із переведенням на інше місце (наказ №25А від 28.11.1997). Записи щодо спірного періоду виконано без перекреслень, у чіткій послідовності та відповідності дати, завірені підписом та печаткою роботодавця, тобто оформлені належним чином, що не викликає сумніву щодо їх достовірності. Наявність перекреслення номерної цифри ряду перед графою з інформацією про переведення в інше місце, не свідчить про недостовірність вказаних записів. Крім того, докази, які би свідчили про недостовірність вказаних записів у трудовій книжці, не отримання заробітної плати позивачем за такий період - відсутні. Тому доводи відповідача щодо відсутності підтвердження стажу за спірний період не обґрунтовані. Належних, допустимих та достатніх доказів обґрунтованого неврахування до стажу роботи вказаного вище періоду роботи позивачки відповідно до записів трудової книжки 17.09.1988 НОМЕР_2 відповідач не надав.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.93 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.

У постанові Верховного Суду (далі ВС) від 21.02.2018 у справі №687/975/17, викладена правова позиція, в якій вказано, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

ВС у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд також врахував висновки ВС, викладені у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а, в якій наголошено: «Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист». Отже, не обґрунтовано покладати на позивача дотримання порядку заповнення його трудової книжки.

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1983 до 23.04.1986 згідно з диплому від 23.04.1986 №788237.

Відповідно до п.«д» ч.3 ст.56 ЗУ №1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

У п.2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція), визначено, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних окументів записи про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо) та час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики).

Приписи п.1.8 Порядку вказують, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (у випадках, передбачених абзацами четвертим та п`ятим пункту 1.1 цього розділу цього Порядку), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Згідно з п.4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, відповідач після отримання заяви щодо призначення пенсії зобов`язаний невідкладно перевірити достатність отриманих від заявника документів для призначення визначеного виду пенсії, у разі недостатності письмово повідомити про те, яких саме не вистачає, та у разі їх достатності прийняти відповідне рішення - акт владно-розпорядчого характеру.

Встановлені обставини доводять, що відповідач виніс акт владно-розпорядчого характеру, але вказавши про неврахування вказаного вище спірного стажу, пославшись на недостатність відомостей (завірення перекреслень, форми навчання), письмового повідомлення про недостатність отриманих документів позивачу не повідомляв, чим порушив право позивача надати додаткові документи.

Тому у цій частині суд дійшов висновку про наявність грубого порушення процедури розгляду заяви позивача, внаслідок чого спірне рішення прийняте передчасно та протиправно.

Врахувавши вказані вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що належним і повним способом судового захисту порушеного права є визнання протиправним і скасування Спірного рішення та зобов`язання відповідача повторно розглянути вказану заяву позивача у порядку, межах та спосіб, що визначені законом, і прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні. До вчинення таких дій суд не наділений повноваженням втручатися в повноваження відповідача щодо перевірки та зарахування страхового стажу, позаяк правовідносини, які не виникли, судовому захисту згідно зі ст.2 КАС України не підлягають. Тому решта позовних вимог передчасна та не обґрунтована.

Позовні вимоги підлягають задоволенню у вказаних частинах.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 22.12.2025 в сумі 1211,20грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - половина.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково позов адвоката Бая С.Е. від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 18.11.2025 №104650024334.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути у порядку, межах та спосіб, що визначені законом, заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 10.11.2025 про призначення пенсії за віком і прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 605,60грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ