Постанова № 13399135, 10.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.11.10Справа №2а-6779/10/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участі представників сторін: від позивача Гаффаров Е.Е. (довіреність №743 від 17.08.2010 року);

від відповідача Милютіна Т.В. (довіреність №18 від 29.06.2010 року);

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс»

до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим

про визнання протиправним та відміну рішення № 399 від 11.05.2010 року.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим(далі відповідач) про визнання протиправним і відміну рішення №399 від 11.05.2010 року про застосуванням фінансових санкцій і нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у вигляді стягнення штрафу у сумі 20067,10 грн. і пені у розмірі 6486,28 грн.

Позов мотивовано порушенням порядку застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) за несвоєчасну сплату внесків за період до 18.02.2009 року, що існувала до внесення змін до ст. 106 згідно із Законом №1074-VI від 05.03.2009 року. Також позивач посилається на порушення відповідачем у спірному рішенні приписів ст. 61 Конституції України через накладання на позивача штрафних санкцій за несвоєчасне погашення недоїмки, стосовно якої на позивача вже було накладено штрафні санкцій за рішенням від 28.01.2009 року №101. Крім того, позивач зазначає про порушення відповідачем вимог ст. 250 Господарського кодексу України щодо строків накладення адміністративно-господарських санкцій. Також, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення принципу пропорційності, оскільки через несвоєчасну сплату суми недоїмки позивач не наніс шкоди правам та інтересам держави, суспільства або споживачів.

Ухвалами суду від 28.05.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що спірне рішення прийнято у звязку із порушенням строків сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Стосовно доводів позивача про порушення вимог ст. 61 Конституції України, представник відповідача зазначив, що рішенням від 28.01.2009 року №101 застсоовані санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків за інший період. Застосування у рішеннях №399 від 11.05.2010 року та №101 від 28.01.2009 року санкцій за несвоєчасне погашення внесків за листопад 2008 року представник відповідача пояснив тим, що до розрахунку санкцій за рішенням №399 від 11.05.2010 року внесено залишок недоїмки, непогашеної станом на дату прийняття рішення №101 від 28.01.2009 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 04.03.2002 року, ідентифікаційний код 31898522, є страхувальником і платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі №1058.

Згідно із ст. 1 цього Закону страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно із ч. 6 статті 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для виду страхувальника, до яких відноситься позивач, є календарний місяць.

Пунктом 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду України застосовувати до страхувальників такі фінансові санкції:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663 розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

За спірним рішенням до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 20067,10 грн. і нараховано пеню у сумі 6486,28 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 22.12.2008 року по 18.02.2009 року.

Суд не приймає до уваги доводів позивача стосовно накладання за спірним рішенням на позивача штрафних санкцій за несвоєчасне погашення недоїмки, стосовно якої на позивача вже було накладено штрафні санкцій за рішенням від 28.01.2009 року №101. З пояснень представника відповіджача та матеріалів справи вбачається, що за рішенням від 28.01.2009 року №101 застсовані санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків за інший період ніж у рішенні №399 від 11.05.2010 року. Такий висновок обумовлюється також і тим, що у розрахунку сум страхових внесків за листопад 2008 року (а.с. 94, зворотній бік) позивач визначив загальну суму внесків до сплати 141636,98 грн. (133541,94 грн. за ставкою 4%, 32%, 42% та 8095,04 грн. за ставкою 0,5-5%), проте санкції за рішенням від 28.01.2009 року №101 застосовано лише на погашену недоїмку за ставкою 4%, 32%, 42% у розмірі 127421,01 грн. (а.с. 30).

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. ст. 238, 250 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Санкції, застосовані відповідачем за спірним рішенням є адміністративно-господарськими і на них поширюється правило щодо строків їх застосування, встановлене ст. 250 ГК України.

З розрахунку фінансових санкцій вбачається, що позивач припустився несвоєчасної сплати сум страхових внесків, за якими граничими датами сплати були дні: 22.12.2008 року, 20.01.2009 року та 21.12.2009 року. При цьому в погашення суми заборгованості зараховувались кошти сплачені 09.02.2009 року, 13.02.2009 року, 18.02.2009 року, 14.01.2010 року, 15.01.2010 року та 20.01.2010 року. Таким чином, зазначені дати слід вважати днями порушення субєктом господарювання правил здійснення підприємницької діяльності та днями виявлення органом Пенсійного фонду України фактів порушення суб'єктом господарювання цих правил.

Враховуючи, що спірне рішення прийнято 11.05.2010 року, суд дійшов висновку, що воно прийнято із порушенням термінів застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто більш ніж через шість місяців з дня виявлення порушення, в частині застосування санкцій і нарахування пені на суму недоїмки погашену 09.02.2010 року, 13.02.2009 року, 18.02.2009 року.

Відповідно до розрахунку сум штрафних санкцій і пені загальний розмір санкцій, застосованих більш ніж за півроку до прийняття рішення № 399 від 11.05.2010 року становить 13114,78 грн., а розмір пені, нарахованої із порушенням ст. 250 ГК України 4523,58 грн.

Правильність застосування положень ст. 250 ГК України до правовідносин за участю органів Пенсійного фонду України і субєктів господарювання, пов'язаних із накладенням санкцій, передбачених ст. 106 Закону №1058 підтверджується, зокрема, практикою вирішення Вищим адміністративним судом України справ зазначеної категорії (ухвала ВАС України від 14.04.2009 року у справі №К-16853/07, ухвала від 14.04.2009 року у справі №К22533/07).

За таких обставин спірне рішення підлягає скасуванню у частині застосування санкцій на суму 13114,78 грн., та нарахування пені на суму 4523,58 грн.

В решті частині рішення відповідача №399 від 11.05.2010 року прийнято відповідно до норм діючого законодавства.

Оскільки позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним та відміну спірного рішення, замість вимоги про скасування і визнання його протиправним, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі заявлених у позові вимог.

Враховуючи висновок про задоволення позову, суд стягує на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду у розмірі 3,40 грн.

У звязку із складністю справи, в судовому засіданні 10.11.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 15.11.2010 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим № 399 від 11.05.2010 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» (ідентифікаційний код 31898522) штрафних санкцій у розмірі 13114,78 грн., та нарахування пені на суму 4523,58 грн.

3.В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.