Рішення № 133991287, 10.02.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2026 р. № 400/4905/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАН-В", вул. Садова, 1,м. Миколаїв,54009,

до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150,

провизнання протиправними та скасування постанов від 27.03.2025 № ПШ 112858, № ПШ112859, № ПШ112860,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся товариство з обмеженою відповідальністю «Дорман-В» (далі - позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) та просить визнати протиправними та скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ112859 від 27.03.2025р. про застосування до ТОВ «Дорман-В» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51000,00 грн., №ПШ112860 від 27.03.2025р. про застосування до ТОВ «Дорман-В» адміністративно господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн., №ПШ112858 від 27.03.2025р. про застосування до ТОВ «Дорман-В» адміністративно господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що висновки відповідача про порушення позивачем норм Закону України «Про автомобільний транспорт» є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Відтак, спірні постанови прийняті на підставі цих висновків є протиправними, тому просить їх скасувати.

Ухвалою від 16.05.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що ним правомірно складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом та, в подальшому, винесено спірні постанови про застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2025 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку та перевірено транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ДОРМАН-В» відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також відповідно наданої товарно транспортної накладної (далі - ТТН) автомобільним перевізником є позивач засобу на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акт від 12.03.2025 року № 097839, в якому зафіксовано порушення відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 14 частина перша перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами розгляду справи про порушення, винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 27 березня 2025 року № ПШ 112858.

Також, 06.03.2025 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку та перевірено транспортний засіб марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а відповідно наданої ТТН автомобільним перевізником є позивач засобу на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акт від 06.03.2025 року № 097779, в якому зафіксовано порушення відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 17 частина перша перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу та порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина 1 на момент перевірки відсутній документ визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.

За результатами розгляду справи про порушення, винесено постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу від 27 березня 2025 р. № ПШ 112859 та від 27 березня 2025 р. № ПШ 112860.

Вважаючи протиправними вищезазначені постанови відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05 квітня 2001 року (далі Закон № 2344).

Статтею 1 Закону № 2344I зокрема визначено, що:

автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажовідправник фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;

товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 33 Закону № 2344 автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Частиною першою статті 34 Закону № 2344 передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до ст.5 Закону №2344 основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ч. 12 ст.6 Закону №2344 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджений Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п.4 Порядку).

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік питань, що з`ясовується під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), серед яких зазначено: перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п. 25 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону № 2344-III обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Так, відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення № 340) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі Інструкція № 385) водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Згідно з пунктом 3.5 Інструкції № 340 перевізники, зокрема, зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, та протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

З огляду на зазначене, суд робить висновок, що вантажні автомобілі повною масою понад 3,5 тон, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом . А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених приписами статті 39 Закону № 2344-ІІІ, обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв) або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

В ході перевірки 06.03.2025 року транспортного засобу, еревізником якого є позивач, інспекторами було встановлено відсутність під час проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Зазначене підтверджується матеріалами проведеної перевірки. Як вже зазанчалось судом вище по тексту рішення, відповідальніст за вказане порушення визначене абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відтак, спірна постанова № ПШ112860 від 27.03.2025 року про застосування адміністративно господарського штрафу в сумі 17 000 грн є правомірною.

Суд відхиляє, посилання позивача, на те що він мав діючий протокол про перевірку та адаптацію тахографа до ТЗ від 01.03.2025 за №UA 169-000410M, виданий ТОВ Тахоcервіс Південь» строком на 2 роки на транспортний засіб марки Renault Premium д/нВЕ0429СА, оскільки акт є джерелом відомостей про виявлені при перевірці порушення, з огляду на який вбачається, що водій цього транспортного засобу не заперечив його відсутність під час проведення перевірки. Суд наголошує, що водій транспортного засобу має право викласти в акті свої пояснення щодо зазначених в акті обставин або заперечити їх. Тоді як, у даному випадку водій транспортного засобу, що перевірявся такою можливістю не скористався.

Також, позивач не використав своє право бути присутнім під час розгляду відповідачем справи про порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

За таких обставин, на думку суду, надання до суду протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до ТЗ від 01.03.2025 за №UA 169-000410M, у даному випадку не є належним доказом протиправності спірної постанови, оскільки не спростовує факт його відсутності саме під час проведення перевірки відповідачем.

Щодо встановленого 06.03.2025 року відповідачем порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 17 частина перша перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, також визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року /надалі - Правила дорожнього руху №1306/, передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема: б) фактичної маси, а саме: комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - максимальне значення для автомобільних доріг державного значення 40 тонн; для автомобільних доріг місцевого значення 24 тонни.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 3, ст. 75).

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами "б" та "в" цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування врегульовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 /надалі - Порядок № 879/.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За визначеннями, наведеними у пункті 2 Порядку № 879,

-документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;

-точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання);

-вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення / пункт 18 Порядку № 879/.

У разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт (пункт 2.4-2 Правил дорожного руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306).

З наведеного правового регулювання слідує, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки та під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів. Одним із видів габаритно-вагового контролю є документальний, який передбачає визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу. У разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю, що вагові або габаритні параметри транспортного засобу перевищують нормативні, складається акт.

Відповідно до абзацу 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Так, 06.03.2025 року відповідачем встановлено порушення перевезення вантажу (кукурудза) з перевищенням встановлених вагових норм, а саме повна маса ( маса брутто ) транспортного засобу склала 37,575 т., при допустимих 24,000 т., що перевищує норму на 13,575 т., а у відсотковому відношенні становить 56,56 %.

Факт перевищення транспортним засобом автомобільного перевізника нормативних вагових параметрів зафіксовано в Акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 06.03.2025 року № 097779.

Таким чином, позивачем допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт шляхом перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 56,56%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Відтак, постанова № ПШ 112859 від 27.03.2025 року про застосування адміністративно господарського штрафу в сумі 51 000 грн є правомірною.

Щодо доводів позивача про те, що водій перевіряємого транспортного засобу не був обізнаний про його рух дорогою загального користування місцевого значення є суб`єктивною обставиною та не може слугувати підставою для звільнення від відповідальності за перевезення вантажу такою дорогою з перевищенням допустимих вагових параметрів, адже така обставина не змінює значення дороги (загального користування місцевого значення).

Також, суд зазначає, що пунктом 22.5 передбачено загальне правило щодо габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу для доріг державного та місцевого значення, а необізнаність водія та автомобільного перевізника з вимогами пп. б.) п.22.5 ПДР України, щодо нормативно дозволеної маси транспортного засобу з вантажем, з якою можна рухатися дорогою місцевого значення, не звільняє їх від обов`язку дотримуватися вказаної норми.

Також, в ході розгляду справи позивачем не надано доказів на спростування встановленого інспекторами 12.03.2025 року порушення щодо перевезення вантажу (кукурудза) з перевищенням встановлених вагових норм, а саме перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень на строєну вісь складає 23,060 т., при допустимих 21,000 т., що перевищує норму на 9,8 %.

Відповідальність за вказані порушення передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 14 част. 1 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідач надав до суду акт від 12.03.2025 року № 097839, в якому зафіксовано зазначене порушення позивачем, тоді як позивач не надав до суду жодного доказу на його спростування. Відтак, постанова від 27 березня 2025 року № ПШ 112858 про застосування адміністративно господарського штрафу є правомірною і скасуванню не підлягає.

Інші доводи позивача не спростовують вищевикладені висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАН-В" (вул. Садова, 1,м. Миколаїв,54009 40993406) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов від 27.03.2025 № ПШ 112858, № ПШ112859, № ПШ112860, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар