Ухвала суду № 133989646, 10.02.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

10 лютого 2026 р. Справа № 120/16674/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 03.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, залишено без руху з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду. Запропоновано позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду

05.02.2026 через підсистему "Електронний суд" позивачем до суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач категорично не погоджується з ухвалою суду про залишення позивної заяви без руху та зобов`язанням надати до суду докази поважних причин з пропуску строку.

Вказує, що з дня прийняття оскаржуваного рішення 30.07.2025 року до дня звернення ОСОБА_1 до Вінницького окружного адміністративного суду 01.12.2025 року минуло чотири місяці, відтак зазначає, що звернувся до адміністративного суду у строк, який відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не перевищує встановлений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щодо визначеного статтями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строку, зазначив, що законодавець розмежовує два самостійні порядки оскарження рішень, дій чи бездіяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а саме: адміністративний порядок, передбачений цим Законом, та/або судовий порядок. Зазначене свідчить про наявність альтернативного права особи, на власний розсуд або скористатися процедурою адміністративного оскарження перед зверненням до суду, або безпосередньо звернутися до суду за захистом своїх прав відповідно до вимог процесуального законодавства. Водночас тридцятиденний строк, регулює виключно порядок адміністративного оскарження та не має жодного відношення до строків звернення до суду.

Визначаючись щодо заяви позивача про усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною тринадцятою статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Так, процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

З аналізу положень статей 123, 171 КАС України висновується, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом може з`ясовуватися судом як на стадії відкриття провадження, так і після відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви / залишення без розгляду, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.

Закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого пропуску.

До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.

Подібним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Повертаючись до обставин даної справи, суд звертає увагу, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до частини 3 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Статтею 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено порядок оскарження рішення у дисциплінарній справі, відповідно до частини першої якої адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Відповідно до частини сьомої статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Отже, з аналізу наведених правових норм висновується, що "право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури" розкривається через сполучник "або", надаючи, як зазначено у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19 та від 14 серпня 2024 року у справі № 600/6484/23-а, "альтернативу оскарження" - чи до суду, чи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Верховний суд у постанові від 11.04.2024 у справі №640/14734/22 зазначив, що ".....Згідно з частиною сьомою статті 52 Закону №5076-VI рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень КДКА/ВКДКА становить саме тридцять днів і обчислюється з дня його прийняття, про що прямо встановлено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відтак, звернувшись 01.12.2025 до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 30.07.2025, ОСОБА_1 пропустив строк звернення до адміністративного суду.

При цьому щодо наявності колізії між нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI та Кодексу адміністративного судочинства України, а також можливого позбавлення позивача права на судовий захист у зв`язку з такою колізією, Верховний Суд у постанові від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19 зазначив, що відповідні доводи є необґрунтованими, оскільки тридцятиденний строк оскарження прямо передбачений спеціальною нормою для цих правовідносин Законом № 5076-VI, тоді як норми КАС України у цьому випадку мають загальний характер.

Так, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

З урахуванням наведеного, положення частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки регулюють загальні строки звернення до адміністративного суду, тоді як спірні правовідносини врегульовані спеціальним законом.

При цьому доводи позивача щодо альтернативності порядків оскарження не спростовують обов`язку дотримання строків звернення до суду, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а лише підтверджують право вибору позивача на звернення до суду або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в межах установленого законом 30-денного строку.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Натомість, подана позивачем заява про усунення недоліків позовної заяви за своїм змістом не спрямована на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2026 року. З аналізу поданої заяви вбачається, що позивач фактично висловлює незгоду з правовою позицією суду щодо застосування строків звернення до адміністративного суду та наводить власне тлумачення норм матеріального і процесуального права, однак не заявляє клопотання про поновлення строку звернення до суду та не зазначає поважних причин його пропуску.

Таким чином, подана заява не може вважатися належним усуненням недоліків позовної заяви.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Тому, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя та недопущення порушення права особи на звернення до суду, гарантованого статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Надання додаткового строку спрямоване на забезпечення реальної можливості виконання вимог ухвали суду та усунення виявлених недоліків позовної заяви, а також на уникнення надмірного формалізму, який міг би призвести до необґрунтованого обмеження права позивача на судовий захист.

У зв`язку з цим позивачу слід надати додатковий строк для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та належних доказів на їх підтвердження.

Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк виконання ухвали суду від 03.02.2026 у справі №120/16674/25 на 5 (п`ять) днів з дня отримання цієї ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Мультян Марина Бондівна